Вечори української поезії у Празі надихають людей
Минулого тижня у чеській столиці відбувся 6-й літературний вечір культурного центру «Спілка». Цього разу він був присвячений українським поетесам та їхнім маловідомим віршам. Про натхнення, молодих організаторів, які популяризують українську культуру у Празі та ідентичність, яку відчуваєш після відвідування таких заходів, розповідає кореспондентка Чеського радіо Олександра Туранова.
Кларнетами жагу життя
ви так натхненно виливали,
красу землі, красу буття
ви разом з сонцем оспівали.
Прийшло кохання на поріг,
душа знялась у творчім злеті,
вели нас в далечінь доріг
прозорі «Сонячні кларнети»…
Олена Журлива
Приглушене світло, тихі звуки калімби, повна зала людей та українські вірші у виконанні професійних актрис. Вечір української поезії у Празі — це атмосферний захід, який нагадує про коріння. Усе це — ініціатива молодої родини, яка живе тут понад дев’ять років.
Кирило Безруков, один зі співзасновників центру української культури у Празі під назвою «Спілка», який організовує ці вечори, розповідає: з початком повномасштабної війни разом з дружиною відчули бажання робити такі літературні зустрічі, а коли побачили попит — зробили їх регулярними.
«У нас завжди повна зала, і у цьому форматі заходів ми залучаємо професійних акторів. Вони зачитують сучасні українські вірші від 20-го століття до сьогодення. Так ми нагадуємо та відкриваємо для людей українську культуру, бо для багатьох це відкриття. Після заходу люди виходять дуже натхнені і знову готові плекати в собі українство, щоб не втрачати свою ідентичність».
Кирило пояснює: кожен такий вечір має іншу тему. Наприклад, цього разу захід був присвячений українським поетесам, які вплинули на світову літературу.
«Це вірші сучасних поетес, які були стерті з української історії. Ми їх відновили, віднайшли, а сьогодні представили загалу, щоб вони надихали інших. Це відчуття української культури для українців, бо дуже багато літератури від нас приховували. Дуже багато всього ми самі про себе не знали. Як ви знаєте, ми були колонізовані, а колонізатору було важливо стерти нашу ідентичність, і зараз ми її відновлюємо. Знаходимо знову зв’язок зі своїм корінням, щоб черпати звідти силу. А по-друге, це така терапія і можливість пережити разом усе, що болить, і випустити на волю емоції, які зазвичай ми стискаємо в собі, ті, які нас бентежать».
Професійні актори під музичний супровід читали вірші про війну, любов, життя та мрії. Анастасія, професійна акторка з Івано-Франківщини, яка навчалася у Києві, а з початку війни переїхала до Праги, каже: головна мета — надихнути людей — на творчість чи донат для ЗСУ, тому завжди ретельно готується та проживає емоції разом з глядачами.
«Це такий момент, коли ти можеш, по-перше, обрати поезію, яка близька тобі до душі, відповідно до тематики вечора, відкритися людям та отримати задоволення від прочитання вірша. Наприклад, мої вірші, які я сьогодні читала, частково відображають мій стан, тобто це така ніша, де можна поділитись почуттями про себе та про поетес, які, можливо, були непрочитані».
Після декламації віршів професіоналами сцена відкривається для початківців. Формат відкритого мікрофону дає можливість молодим авторам теж зачитати щось зі своїх доробків. Це така собі терапія, коли вірші можуть бути почутими, а теми, які болять сьогодні українцям, резонують у цілій залі. Відвідувачам подобаються обидва формати, тому сюди ходять цілими сім’ями.
Ірина з Франківщини прийшла разом зі своєю бабусею Марією. Попри значну різницю у віці, задоволення вони отримали однакове.
«Я з Івано-Франківська, мене звуть Марія і мені 78 років. Найбільше сподобалось, як виступали акторки — це дуже гарно. Навіть без мікрофона, все було дуже гарно чути. Треба робити частіше такі вечори. Я отримала задоволення та відпочила».
«А мене звуть Іриною. Я зі Львова. Сьогодні вперше на такому заході. Поміж чужої мови знайти свою рідну культуру, мову чути — це просто неймовірно приємно. Стільки задоволення. Мені дуже сподобалось».
Вечір української поезії — це про єднання через творчість та спільний контекст, який зараз зрозумілий лише українцям. Наступний вечір української поезії відбудеться за два місяці, точну дату організатори повідомлять у своїх соцмережах.
