Відвідайте підземелля Празького граду, не встаючи з дивану. Це уможливлює новий застосунок
«Празький град археологічний» (Pražský hrad archeologický) — це назва нового застосунку, який проведе цікавих підземеллями Граду і познайомить із історією і розвитком п’яти його найважливіших археологічних ареалів, які для громадськості переважно чи й узагалі недоступні.
Головне завдання застосунку — відкрити археологічні пам’ятки Празького граду щонайширшій громадськості і при цьому врятувати їх від негативного впливу масового туризму, каже керівниця проєкту Яна Маржікова-Кубкова з Археологічного інституту Академії наук Чехії.
Археологічні дослідження в Празькому граді тривають уже понад 150 років, і мало хто знає, що під його подвір’ями й будівлями, вкриті спеціальними залізобетонними конструкціями на площі в кілька тисяч квадратних метрів, лежать пам’ятки з періоду від кінця 9-го — початку 10-го століття і до століття 15-го. Наприклад, під Третім подвір’ям, що біля собору Святого Віта, ховаються дві тисячі квадратних метрів фрагментів будівель давніх часів.
Користувачі застосунку можуть віртуально оглянути п’ять найвизначніших археологічних ареалів Граду. Це каплиця Діви Марії, так звані Малі розкопки — каплиця Святого Моржіца (Маврикія) на Третьому подвір’ї, далі романська крипта Святих Косми і Даміана під собором Святого Віта й рештки попередньої романської базиліки Святого Віта, Великі розкопки — рештки забудови Третього подвір’я, — а також монастир та базиліку Святого Їржі (Георгія). Зараз завдяки застосункові «доступно» близько п’яти тисяч квадратних метрів розкопок із загалом приблизно шести тисяч.
Зараз до розкопок каплиці Діви Марії можна зазирнути через вікно, а до Малих розкопок крізь ґрати біля стіни собору, до крипти під собором можна іноді потрапити з екскурсією; решта об’єктів недоступні в принципі — вони не витримали б перебування маси відвідувачів. Адже, каже Маржікова-Кубкова, люди мають «погану властивість» — вони дихають і пітніють, а ще мають звичку все помацати й подряпати. Тож цінні простори могли б загинути — особливо коли врахувати, що Град відвідує близько 2,5 мільйонів людей щороку.
Розробка застосунку тривала чотири роки, його можна завантажити на звичних платформах у чеській, англійській і німецькій версії. А роздивлятися історичні об’єкти Празького граду в ньому можна і на місці, стоячи поруч із ними, і вдома на зручному дивані.
