«Вони більш живі»: що приваблює чеських чоловіків в українках?

Що саме приваблює чеських чоловіків в українках? Зовнішність, характер чи, можливо, внутрішня сила? У Чехії сьогодні живуть тисячі українських жінок, багато з яких були змушені починати життя з нуля — вони працюють, навчаються, будують кар’єру і стосунки. Ми запитали чеських чоловіків, які мають українських подруг або коханих, що саме вони цінують у цих жінках найбільше.

Павел з Острави у своєму оточенні має кілька українок. Він підкреслює, що не оцінює жінок за національністю і мав романтичні стосунки не лише з чешками, а й із дівчатами з інших країн. Для нього головне, щоб спілкування було цікавим і приємним.

Наразі з українками він підтримує лише дружні відносини. І каже, що вони, навіть перебуваючи на чужині, не бояться проявляти себе та досягають успіху.

Павел|Фото: Olesya Hnatyuk, Radio Prague International

«Мені здається, що в них є така, я б сказав, іскра в собі, що вони більш живі, ніж деякі чеські жінки. Мабуть, видно їхню батьківщину, що вони трохи зі Сходу, де життя трохи більш емоційне, мені так здається. А ще вони освічені. Я познайомився з однією жінкою, яка знає сім’ю одного з моїх улюблених українських письменників, що було приємною випадковістю, це мене здивувало. І ми добре поспілкувалися про українську літературу».

В Остраві Павел має свою команду, яка щотижня грає в інтелектуальний квіз. Нещодавно до неї приєдналися кілька українських жінок. І це, за словами Павела, підсилило команду.

«Я радий, що ми розширили наше коло. Ці вікторини досить часто орієнтовані на чеські реалії. А коли не орієнтовані, то деякі чехи, як чоловіки, так і жінки, губляться, і ось тут наша українська секція завжди рятує. Вони такі ж розумні, як і ми, звичайно. У них трохи проблеми з питаннями щодо чеських реалій. Але якщо йдеться про щось чи то українське, або з країн колишнього Радянського Союзу, Росії, Білорусі та інше, то ці знання у них кращі, ніж у нас. Тож це гарний внесок».

Йозеф та харків’янка Тетяна разом уже майже чотири роки. Спочатку в Остраві їх об’єднала музика — обоє працюють диджеями. Знайомство швидко переросло у щось більше — між ними одразу виникла особлива близькість, яка з часом перетворилася на глибокі почуття. Синові Тетяни Йозеф став не просто партнером мами, а справжнім другом. Пара вже планує весілля і думає про спільну дитину. Вони навіть обрали імена для майбутньої дитини — і для хлопчика, і для дівчинки.

Йозеф зізнається, що щасливий, адже поруч із ним жінка, з якою він хоче створити повноцінну сім’ю.

Тетяна та Йозеф|Фото: Olesya Hnatyuk, Radio Prague International

«Я думаю, що це, мабуть, була доля. Звісно, там є обставини, які склалися — війна та інше. Але ми насправді знайшли один одного. Ми насправді схожі характерами. Насправді у нас була іскра від самого початку. Вона красива та чудова жінка. Турботлива мама. А ще дуже сильна, адже змогла здолати те, що довелося. Я бачу, що українки мають кращий смак на моду, краще виглядають — це однозначно. Вони більш темпераментні і, можливо, сміливіші. Вони краще проявляють свої емоції. Коли чимось роздратовані або добрі, їх легко «читати», бо вони дадуть вам це відчути, якщо ви зробите якусь дурницю».

Лібор з Праги, завдяки своїй професії журналіста, знайомий з українками з різних сфер — від медицини й науки до обслуговування. Він каже, вони добре адаптуються та вміють виживати, і для них це радше необхідність, ніж перевага. Водночас він зауважує: у сфері обслуговування враження бувають різними. Іноді українки можуть здаватися більш різкими у спілкуванні. Лібор підкреслює: це не варто плутати зі щирістю, радше з прямолінійністю.

«Я, звичайно, не кажу від імені всіх чеських чоловіків, але, на мій погляд, чим українські жінки виділяються, і де їхні плюси: на жаль, я знаю багато українських жінок, які в Чехії не знайшли роботу кращу за прибиральницю. Але я просто свідок того, що українка прибере чужу квартиру, пропилососить, помиє підлогу і так далі…  Закінчить роботу, перевдягнеться, нафарбується і виходить із цієї квартири, і відчуття — що жінка пішла в оперу. І скажімо чесно, що, дивлячись на багатьох чеських жінок, коли вони й справді йдуть в оперу, маєш відчуття, що вони йдуть мити унітази та підлогу. На жаль, таке буває. І досить часто».

Карел пів року зустрічається з одеситкою Олександрою. Завдяки цим стосункам він познайомився з багатьма її подругами — всі вони біженки, які були змушені починати життя в Чехії з нуля. І каже: більшість із них пережили складні й травматичні події, але попри це залишаються сильними, гордими й відкритими до змін.

Карел додає, що українки часто надають перевагу яскравому стилю, не бояться експериментувати і відкрито проявляють свою індивідуальність.

«Але якщо бути конкретним і говорити про те, чому я люблю свою кохану українку, то це тому, що, звісно, вона красива. Але також тому, що вона дивиться на світ навколо нас інакше, ніж я. Вона бачить те, чого я не бачу. Вона любить людей, любить гарний світ, красиві речі. І я думаю, що вона більше цінує це, ніж чеські жінки.Те, що є тут навколо нас. Гарна архітектура, гарні будинки, гарна природа, погода. Загалом вона радіє навіть дрібним речам і дрібницям».