Видавництво Větrné mlýny в Брні успішно публікує твори українських авторів
Які книжки українських авторів публікують у видавництві Větrné mlýny в місті Брні та які з них зараз найпопулярніші серед чеського читача? Луція Ржегоржікова, яка є редакторкою та перекладачкою видавництва, поділилася новинками й розповіла, що у перекладі вийде збірка «Воєнний стан» із передмовою головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного та новий роман авторки Софії Андрухович.
«Видавництво Větrné mlýny, або «Вітряні млини», було засновано двома друзями в 1995 році. З 2005 року одним з напрямків цього видавництва є мапування, дослідження і видання літератури, яка стосується і України».
Спочатку увага приділялася авторам західної України, потім у попиті, чи зацікавленості, дійшли навіть до авторів Донбасу.
«Трішечки історії нашого видавництва, яке, я б сказала, вже має репутацію в Чехії, тому що з 2000 року видавництво організує найбільші середньоєвропейські літературні фестивалі «Місяць авторського читання». В 2015 році почесними гостями були автори з України. Фестиваль має дві лінії: одна з ліній є та, де читають чеські та словацькі автори, а друга — ми завжди запрошуємо туди одну країну. І в 2015 році це якраз була Україна, до нас приїхав 31 письменник. Кого не назвете з сучасних українських письменників, які пишуть і публікують, також за кордоном, то вони у нас були. Виникла і серія «Українська література», і вже тоді ми видавали в цій маленькій серії Сергія Жадана, Юрія Андруховича, Олександра Клименка, Оксану Забужко, — то я б не сказала, що це був інтерес ближчий до західноукраїнської літератури, але про письменників зі сходу було не так багато відомо. Наш фестиваль в 2015 році відбувся у Львові разом з культурною організацією «Діалог» Григорія Семенчука, поета і менеджера з питань культури. «Діалог» — це організація, де організується багато заходів, пов’язаних з літературою. Він став нашим головним партнером. Ми ретельно слідкуємо за тим, що відбувається в українській літературі, завдяки обміну письменників з Чехії та Словаччини, інших країн світу та українцями. У зв’язку з війною ми вже зрозуміли, що важливо дуже звертати увагу і, так би мовити, приймати українські голоси до дискурсу і наративів, які присутні в галузі літератури».
А якщо говорити про свіжі збірки поезії, романи — що користується попитом і що видавництво готує до перекладів?
«Зараз готуємо в перекладі Петра Каліни «Амадоку» Софії Андрухович; Володимира Рафаєнка, його роман. Наш портал — це такий журнал, де регулярно публікуємо поезію та тексти, які стосуються війни. Готуємо зараз до видання «Воєнний стан» — збірка, яка є рефлексією українських людей письма на війну. Ми будемо з нового року видавати Оксану Забужко, її книжку «Найдовша подорож». Сподіваюсь, що у перекладі її, так би мовити, вірної чеської перекладачки Ріти Кіндлерової».
Якщо говорити про популярність, чи можна назвати кілька назв та авторів, цікавих для чеського читача?
«Коли почалася повномасштабна війна, люди почали шукати українську літературу, почали купувати Жадана, Андруховича, Андрія Бондара, Євгенію Кононенко. Взагалі, люди почали цікавитися, і до нашого видавництва люди писали листи, чи не маємо ми, наприклад, антологію «Україно, давай, Україно», яку ми видали в 2007 році, яку я впорядкувала разом з Марком Робертом Стехом із канадського університету в Торонто. Люди теж почали більше купувати Таню Малярчук, яку ми видали. Можна сказали, що люди нарешті почали більше цікавитися українською літературою. Я з дочкою переклала книжку «Війна, яка змінила Рондо». Це книжка, яка в Україні перемогла як найкраща дитяча книжка, але вона теж і для дорослих, про війну і про те, як можливо з цим справлятися. І вдався дуже красивий проєкт з Чеським радіо: ми не лише переклали і видали книжку в двомовному виданні, але залучилося і радіо, і ми також зробили відеозапис цієї книжки українською і чеською. Цієї книжки вже немає, вона дійсно розпродалася, вся».
