Виступ українського хору «Радість» на чеському фольклорному фестивалі: це сонечко для душі

Маріанські Лазні

На міжнародному фольклорному фестивалі в Маріанських Лазнях Україну представляв хор «Радість», і слухачі були просто в захопленні. Редакторка Чеського радіо Алла Вєтровцова минулої суботи побувала на концерті і говорила з керівником хору, заслуженою артисткою України Наталією Івановою і керівником спілки українців міста Градець-Кралове Наталією Доценко. Свій виступ колектив почав із подяки Чехії за допомогу Україні.

— Пані Наталю, ви приїхали до Маріанських Лазнів для того, щоб виступити на фестивалі фольклорних колективів. Ваш хор «Радість» представляє Україну в Чехії.

— Так. Вийшло в нас так, що минулого року, коли ми були в Маріанських Лазнях на Днях української культури, гуляючи на Колонаді, ми побачили виступ колективів фестивалю. І зацікавились тим, щоб можна було представити українську культуру тим глядачам, які просто відпочивають в Маріанських Лазнях.

Український прапор на фестивалі в Маріанських Лазнях

— Ви – професіонал співочої справи, якщо можна так пожартувати. Скажіть про себе кілька слів, будь ласка.

— Мене звати Наталія Іванова. Я є багато років в справі культури, в справі співу. Будучи студенткою педагогічного університету, я співала в студентському хорі. Уже більш ніж 25 років, а спочатку я була учасницею заслуженого ансамблю пісні й танцю «Лтава» в місті Полтаві, потім я була там хормейстером 10 років, і вже з 2010 року я є художнім керівником цього колективу.

— Як ви допомогли хору «Радість»? Ви взяли на себе професійну опіку над дитячим хором і над хором дорослих співаків.

— Так трапилось, що коли я опинилася в Чехії, я побачила, що в Градці-Кралове при спілці є ансамбль «Радість», і на той час вони були без керівника. Тобто треба, щоб хтось навчав людей, бо самодіяльний колектив відрізняється від професійного тим, що люди не мають музичної освіти і люблять то робити просто душею. Я багато років працюю саме з самодіяльними колективами.

— А вони вас слухаються?

— Так. В них запитайте. Слухаються. Коли ми зв’язалися з організаторами фестивалю, вони подивилися й послухали, якого рівня колектив, і залюбки нас запросили. Ми показуємо свою творчість для великої аудиторії.

— Я Наталія Доценко, я є головою Регіональної української спілки Східної Чехії, а керівником нашого хору є Наталія Іванова, в нас є супровід — акордеон, це Наталія Трештікова. Так що, три Наталки.

— На День української культури два роки поспіль ви виступали у нас, в Маріанських Лазнях. А тепер ви вже як самостійна творча одиниця приїхали сюди, представляєте Україну.

— Представляємо Україну. Але ми вирішили, що наш виступ почнемо чеською піснею, це така візитівка міста Градець-Кралове, звідки ми приїхали, і називається вона «Okolo Hradce». Народна чеська пісня, яку ми з радістю співаємо тому, що ми з Градця.

Також ми б хотіли подякувати місту Градець Кралове, і взагалі всій Чеській Республіці за допомогу, за те, що вони прийняли у цю тяжку для України добу стільки наших людей.

— Мене звати Гонза Штєпанек, я координатор фольклорного колективу «Радість». Коли вони приїхали, я їм повідомив, де їх поселять, супроводжую їх на вечері, щоб люди знали, де це, і загалом по місту. Тому що цей фольклорний фестиваль проходить по всьому місту. Виступ хору «Радість» прекрасний, дійсно прекрасний. Завдяки їхньому співу це місце, де вони щойно виступили, наповнилось позитивною енергією, яку до цього простору принесло і сонечко. Їхній виступ був таким сонечком для душі, що всі почали аплодувати. Це було дуже гарно.