Як бути стресостійкими в сучасних реаліях? Історії українців та поради психолога
Для багатьох українців, які через війну були змушені переїхати за кордон, життя в новій країні стало справжнім випробуванням. І не лише побутовим. Нове мовне середовище, незнайома культура, страх перед майбутнім, постійні тривожні новини з дому — усе це впливає на психіку. Стрес став для багатьох супутником щоденності. Як його розпізнати? І головне — як не дозволити йому зламати нас?
Згідно з дослідженням Карлового університету та ініціативи PAQ Research, понад шістдесят відсотків українців у Чехії живуть у стані постійної психічної напруги. Основні причини — тривожність через війну, складна адаптація, мовний бар’єр і страх перед майбутнім. Інше дослідження, опубліковане в міжнародному науковому журналі Journal of Migration and Health, зазначає, що серед українок-біженок найпоширеніші фактори стресу — це ізоляція, брак підтримки, фінансові труднощі та постійне хвилювання за рідних, які залишилися в Україні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Тетяна в Україні займалася сироварінням та різними творчими напрямками. У Празі вона вже майже три роки. Але замість того, щоб реалізовувати себе, відчуває втому, зневіру і супротив до змін.
«Хочеться просто скласти руки та чекати. Я розумію, що залишатися у своєму стражданні — неправильно і треба самостійно себе витягати з цього стану. Але зараз ми тут не з власної волі, і, напевно, саме це і є причиною, чому не хочеться рухатись далі. В Україні ти прокидався — і в тебе вже все було, а тут — нічого немає, і ти наче змушуєш себе щось відчувати».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Наталія — мати трьох дітей. Вона — сама в Чехії, без підтримки. І каже: щоденний страх і самотність могли б зламати, якби не діти.
«Для мене найбільшим стресом є те, що мій чоловік залишився в Україні і перебуває не в мирному житті, а на гарячих точках. Це, напевно, найскладніше. Думаю, людям, у яких є маленькі дітки, легше, тому що навіть якщо їм важко, вони беруть себе в руки. Діти дуже підтримують мене, а я — їх».
У звіті Всесвітньої організації охорони здоров’я, укладеному спільно з чеським Міністерством охорони здоров’я, мовиться, що багато українців мають симптоми тривожності, депресії або навіть посттравматичного розладу, а доступ до психологічної допомоги часто обмежений через мову й культурні відмінності.
Щоб допомогти українцям впоратись зі стресом, в Українському центрі Nusle в Празі організували зустріч із психологом. Її провела психологиня Ольга Бурячек.
«Стрес — це лише пристосувальна реакція організму. Але проблема в тому, що наш стрес — довготривалий. Саме це найгірше впливає на організм і виснажує його. Тому на зустрічі я хотіла звернути увагу учасниць тренінгу на те, що потрібно розвивати свою стресостійкість, бо це — навичка, яку можна виробити».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Ольга пояснює: є кілька простих технік, які допомагають зменшити рівень стресу навіть у складних умовах. Зокрема — дихання, заземлення та обмеження новин.
«Дуже важливо визначити, чи людина може впоратися з проблемою сама, чи їй потрібен психолог, наставник або друг. Досить серйозний метод, який допомагає знизити стрес, — це комунікація. Зрозуміло, що зараз ми не можемо повністю позбутися його, але можемо зробити його легшим. Дуже рекомендую навчитися робити спеціальні вправи — наприклад, техніки заземлення. Це коли людина концентрується на п’яти будь-яких речах і намагається розгледіти якомога більше деталей. Дуже важливо робити це регулярно. Якщо ми починаємо приділяти цьому увагу й тренуємося щодня, то поступово починаємо відчувати радість і заспокоєння».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Психологиня додає, що сама пройшла через схожий стан і вирішила допомагати іншим, бо знає, як важко адаптуватися в новій країні, коли тримаєш у собі тривогу.
«Було важко. Я відчувала, що потрібно вчити мову, але в мене була така невіра, що я це зможу. Я наче направляла всі зусилля, але нічого не виходило. У цей момент я просто не дозволила собі впасти у відчай і кинути чеську. А тоді все наче саме склалося — просто мозку потрібен був час».
Фахівці нагадують: стрес — це нормальна реакція на ненормальні обставини. Але якщо тривога не минає місяцями, з’являється безсоння, апатія, втрата інтересу до звичного життя — це вже може бути ознакою депресії. Саме в таких випадках варто звертатися за допомогою до психологів — зокрема, і безоплатно, у різних благодійних організаціях.
