Залишитися чи повернутися до України? Думки й мотиви біженців вивчає нове дослідження
Чимало українців, які втекли від російської агресії до Чехії, змогли інтегруватися в країні. Багато хто знайшов роботу, вивчив мову, діти ходять до школи, відвідують гуртки, мають тут друзів та живуть повноцінним активним життям. Але є і такі громадяни України, які щодня чекають на перемогу і невпинно продовжують сподіватися, що дуже скоро вони зможуть повернутися додому.
Чеські науковці із Університету міста Градець-Кралове спільно із польськими колегами вирішили дослідити життя й побут українців у Чехії та Польщі. Своїми результатами та спостереженнями вони поділилися з кореспонденткою Чеського радіо Іриною Шведик.
Чеський науковець, антрополог Лудек Їрка вже пів року проводить опитування серед українців. Його цікавить їхнє життя й побут, родинні зв’язки у Чехії, рівень знання мови, де працюють та чи бажають залишитися в Чехії на постійне проживання. Все це заради дослідження. Науковці з Чехії та Польщі вирішили об’єднати зусилля і вивчити настрої українців у двох сусідніх країнах.
«Нас дуже цікавить, чи ці люди, які тут перебувають у Чехії, можуть у Чехії щось здобути, щось зробити чи, може, хочуть повернутися в Україну. Наша мета дослідження — знати їхню думку, і ми співпрацюємо з Польщею, з Ягеллонським університетом у Кракові. Це все разом має бути 57 інтерв’ю з тими самими питаннями. Нас дуже цікавить різниця між Польщею та Чехією».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Багато українців змогли вивчити мову, знайти роботу й інтегруватися частково у чеське суспільство. Але є і такі, які вже повернулися або бажають повернутися додому, в Україну. На їхнє рішення впливають більше особисті фактори, аніж економічні, вважає Лудек Їрка.
«Можливо, ми це знали раніше. Це не лише економічні фактори. Вони самі вирішують, чи хочуть залишитися, чи хочуть повернутися, і це впливає на їхнє життя. А це пов’язано з тим, як вони розуміють, чи вони можуть тут щось зробити. Якщо хоче повернутися, то людина не буде старатися вчити мову чи не буде робити нострифікацію диплому чи не буде шукати кращу роботу, а, навпаки, хоче якось тут пережити і назад повернутися. А людина, яка має мету тут залишитися в Чехії, то вона, навпаки, хоче вчити мову, адаптуватися, інтегруватися. А це не залежить від економічного розвитку країни, це залежить від думки людей, це амбіції людей».
Серед причин, чому українці обрали саме Чехію для того, щоб врятуватися від воєнних дій в Україні, — і наявність родичів чи друзів, також схожість мови й менталітету.
«Я так більше не скажу, можливо, 50 на 50, бо є багато людей, є багато причин. У когось може бути чоловік в Україні, то ця жінка точно хоче поїхати в Україну, у когось може бути сім’я в Чехії, а це вже немає сенсу їхати назад в Україну. Я би сказав, що сім’я є головна для людей, дуже головна. Але ще мова — чеська мова схожа на українську, подібна. А от німецька дуже складна, і хтось не хоче вчитися, і це може бути одна така причина, чому люди обрали Чехію і, наприклад, чому хочуть тут в Чехії залишитися. Таких причин може бути ще більше, ще багато. Якщо казати, чому виїхали в Чехію, а не в Німеччину чи Польщу, — їх кликали сюди навіть родичі чи знайомі, друзі. Вже тут когось мали».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
У перший тиждень повномасштабного вторгнення люди, налякані російськими танками, вибухами та сиренами, втікали не лише із зон бойових дій та окупованих територій, але і з Західної України, де фактично про війну дізнавалися лише по телевізору із сюжетів журналістів.
«Якщо казати про причину виїзду, то це головна причина — страх, війна і бомбування. Головна причина — захист дітей, щоби діти мали спокійне життя і щоб не були в підвалі, щоб були захищені. Все пов’язано, бо якщо є страх від війни, то це страх за дітей, пов’язано зі страхом за себе, за дітей. Тому багато людей про причини виїзду сказали — страх, війна. Але багато сказали — дитина, а якщо на першому місці дитина, то другий був страх, і так далі. А що цікаво особисто для мене, можливо, — що вони всі виїхали, і думали, що війна закінчується через пів року, через два місяці, через місяць, а не думали, що будуть тут в Чехії два роки чи навіть рік, всі думали, що війна закінчиться дуже швидко. Тоді багато людей отримали допомогу і чекали, але коли бачили, що не закінчиться швидко, то вони почали шукати роботу, пробували вчити мову і так далі».
Незабаром дослідники життя українських біженців у Чехії та Польщі обіцяють оприлюднити результати опитування. Більшість українців, відповідаючи на запитання про свої подальші плани, найчастіше відповідає, що планувати заздалегідь для них стало майже неможливим. Тим часом деякі українські дослідження показали, що майже 50 відсотків українських біженців готові будуть повернутися додому.
