Злата вуличка: стрільці, ювеліри й ворожка, яка передбачила падіння Третього райху
Прогуляймося одним із найжвавіших удень місць Празького граду — Златою вуличкою. У будинку № 14 тут жила ворожка Матільда, яка мала славу ясновидиці і загинула в катівнях гестапо. А про що попереджав ювелірів співочий птах, якого вони тримали в клітці?
Однією з найбільш відвідуваних пам’яток архітектурного ансамблю Празького граду є мальовнича Zlatá ulička. За великого напливу туристів вона нагадує багатомовний мурашник. Першими з тих, хто обжив цей куточок наприкінці 16-го століття, стали так звані червоні стрільці — вартові, які охороняли вежі й ворота Празького граду, вдягалися в червоне.
Більш ніж сто років тому, в 1916—1917 роках, у будиночку № 22, що став його кабінетом, наодинці зі своїми думками залишався Франц Кафка, який відчував якусь шанобу до тиші довколишнього простору, що так виразно відчувається після сутінків.
«Гарна дорога нагору, тиша там — від одного сусіда мене відокремлює лише дуже тонка стіна, але той сусід досить тихий; я беру з собою нагору вечерю і залишаюся там переважно до півночі… І життя там: це щось особливе — мати свій дім, закрити за світом двері не до кімнати, не до квартири, а двері цілого дому, з дверей помешкання вийти майже відразу в сніг тихої вулички. Все це за двадцять крон на місяць…»
У будиночку № 12 на Златій вуличці до Другої світової війни в літератора Їржі Маржанека зустрічалися відомі письменники й поети — майбутній лауреат Нобелівської премії Ярослав Сайферт, Вітезслав Незвал, Франтішек Галас.
Головний екскурсовод Празького граду Гана Грдінова розповідає, що Злата вуличка має давню й багату історію.
«Спочатку Злата вуличка мала назву «Златніцка». Наприкінці 16-го століття, в період правління Рудольфа II, її заселяли стрільці, що охороняли Празький град. Вони вбудували в арки фортечної стіни комірчини, де й жили. Пізніше тут влаштувалися ювеліри, майстри роботи з золотом, чеською zlatníci. Звідси походить назва «Златніцка». Згодом її перейменували на Злату («Золоту»).
Злата вуличка, розташована між Білою вежею і вежею Даліборкою, з’явилася за часів Рудольфа II під час будівництва північних фортифікацій Празького граду. Прості будиночки, деякі двоповерхові, тоді були зовсім не різнобарвні, якими ми їх бачимо сьогодні, а непоказного сірого кольору, і призначалися для невибагливих мешканців із-поміж місцевих стрільців, челяді Граду, а також майстрів-ювелірів, які працювали з золотом і сріблом.
Стрільці з дозволу імператора Рудольфа II, який остаточно переселився в Прагу 1583 року і став господарем Празького граду, будували скромні житла власним коштом, а також продавали і купували їх спершу за угодами поміж собою, а пізніше і з іншими особами, які до них не належали. Спочатку це були різні службовці Граду — сторожа, дзвонарі тощо, — а пізніше й люди, які самі не жили у Златій вуличці і лише пропонували ці будиночки в оренду.
Співочий птах попереджав про отруйні випари
Про ювелірів нагадує експозиція у будиночку № 15, розповідає Гана Грдінова.
«Місця в будиночку небагато, але ми, звичайно, ще розвернемося. Ліжко, яке ви тут бачите, за сьогоднішніми мірками, дійсно дуже вузьке, а поруч — пістолет «бамбітка», на випадок, якщо наскочить непроханий гість. Цікавим експонатом тут є пташина клітка — живої пташки, ви, звісно, зараз не побачите, але в ті часи клітка не була порожньою. Пташка була своєрідним індикатором отруйних випарів, що виникали у процесі роботи ювеліра. Щойно співоча пташка замовкала, було зрозуміло — пари шкідливих речовин у повітрі надто багато. А тепер можна зазирнути або в будиночок, що представляє старовинну корчму, або в житло ясновидиці».
Ми віддаємо перевагу другому, більш таємничому варіантові. Це будинок № 14.
«У цьому будиночку справді жила ворожка на ім’я Матільда Прушова, вона ворожила на картах. Тут можна побачити гороскопи (і книжкову полицю з книжками з астрології — ред.) тощо. Крім кімнати, тут є і кухня з начинням і предметами, які, ви, можливо могли колись бачити на кухні своєї бабусі. Матільда Прушова була широко відома у празькому бомонді як «мадам де Фіви». Надзвичайної популярності вона набула завдяки своїм передбаченням. Її син загинув під час Першої світової війни. Вона нібито передбачила падіння Третього райху, внаслідок чого пізніше була затримана і зазнала тортур, від яких під час допиту в гестапо, коли в Чехословаччині було встановлено «Протекторат Богемії і Моравії», померла».
В експозиції будинку № 14 також виставлені карти таро і череп.
Вигляд будинку був під час реконструкції Златої вулички 2011 року відновлений завдяки спогадам однієї пражанки, якій багато років тому саме там пророчили долю.
Фільми, що зображують Празький град на зорі кінематографу
Але зазирнімо вглиб історії. Найбільш вірно вигляд тутешнього житла замкового стрільця 16-го століття показує будинок № 13 у стилі ренесансу.
А в наступному будинку № 12 історик кіно й колекціонер Йозеф Казда переховував копії чехословацьких фільмів, які, за розпорядженням нацистської влади, були призначені на знищення. Експозиція включає проєкційний екран, і відвідувачі можуть подивитися фільми, що зображують Празький град іще на зорі кінематографу.
Сходами з будинку № 12 можна потрапити на терасу навпроти вежі Даліборка. Першим і водночас найзнаменитішим її в’язнем став у 1498 році лицар Далібор із села Козоєди.
Свій сьогоднішній вигляд Златій вуличці надав славнозвісний художник, майстер чеської лялькової анімації Їржі Трнка. Відповідно до запропонованої цим чарівником екрану палітри кольорів, фасади будиночків отримали свої кольорові гами ще у 1950-і роки.
Також на цю тему
-
Кафкова Прага: «Ця матінка має кігті»
Слідами Франца Кафки знову вирушимо до Праги. Ви дізнаєтеся, на яких адресах жив славетний письменник, де працював і писав, і де проживав свій вільний час
