Злочинець-іноземець = автоматично українець? Мін’юст хоче оприлюднювати громадянство підозрюваних
Але такий намір міністра юстиції критикують не тільки в опозиції, а й в інших міністерствах і відомствах. Там бояться посилення упереджень.
«Я хочу, щоб громадськість мала інформацію про те, хто коїть кримінальні злочини. Я не бачу жодної причини, щоб тримати це в таємниці», — заявив міністр юстиції Єроним Тейц (висуванець партії ANO) інтернет-виданню Novinky.cz. За його словами, пропонований ним закон, який має дозволити це, не спрямований проти українців.
При цьому сам міністр, коли вперше виступив із повідомленням про пропоновану ним зміну, говорив по суті прямо протилежне: він заявив тоді, що громадськість має право знати, що українці в Чехії коять кримінальні злочини, включно з найтяжчими.
Як написав тоді Тейц у соцмережі ікс, у чеських в’язницях нині перебуває 496 українців, і це, за його словами, майже на 120 відсотків більше, ніж було 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення Росії до України і викликана ним хвиля біженців. Але це й цілком логічно, враховуючи, наскільки зросла кількість громадян України в Чехії після початку повномасштабної війни.
У Чехії живе понад 200 тисяч українців із довгостроковими чи постійними дозволами на перебування. З 2022 року додалося ще близько 400 тисяч із тимчасовим захистом. Але коли говорити не про абсолютну кількість українських порушників закону, а про відсоток злочинності серед українців, то виявиться, що він принципово не відрізняється від злочинності, наприклад, словаків чи поляків, які живуть у Чехії, — власне, він, навпаки, нижчий.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
На думку Тейца, люди, які вказують на цей факт, мали б вітати пропоновану зміну. «Бо тоді, наприклад, з’ясується, що багато коли за поняттям «іноземець» люди бачать саме українця, але ж це не так», — заявив він.
Про це ж мовиться і в пояснювальній записці до законопроєкту про внесення змін до Кримінального кодексу, яку підготувало Міністерство юстиції. «Йдеться про реакцію на наростання кількості проявів ненависті з упередженості, які регулярно приписують злочинну діяльність представникам меншин», — мовиться в ній.
Натомість попередниця Тейца на посаді міністра юстиції, а нині представниця опозиції Ева Декруа назвала пропозицію «дискримінаційною і нелюдською». І не тільки вона — проти виступили і деякі державні інституції, які висловили свої застереження.
Урядові установи не згодні
Проєкт закону, зокрема, передбачає, що громадянство має оприлюднюватися не завжди, а тільки «в обґрунтованих випадках». Але чим вони мають бути обґрунтовані, не вказано, і це створює можливість, що громадянство буде оприлюднюватися тільки в деяких випадках, а в інших буде замовчуватися, звернуло увагу, наприклад, Міністерство охорони здоров’я. «Такий підхід може вести до посилення стереотипів і упереджень, а не до їхнього викорінення», — мовиться в його застереженнях. МОЗ вважає, що цей пункт необхідно зняти.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Так само зняти або принаймні краще обґрунтувати цю зміну вимагає і відділення сумісності з правом ЄС апарату уряду. Воно наголошує, що пропозиція може суперечити європейським директивам, а конкретно тій, яка вимагає від країн-членів Європейського союзу забезпечити презумпцію невинності в повідомленнях державних інституцій.
Також і Міністерство внутрішніх справ вимагає встановити чіткі умови, за яких можна було б оприлюднювати громадянство підозрюваного чи обвинуваченого — наприклад, так мало б ставатися тільки для спростування неправдивої інформації чи при виникненні загрози громадському порядкові. Таких обмежень пропонований текст законопроєкту не містить. А це, вважає МВС, несумісне і з засадами обробки особистих даних.
Усі три згадані відомства назвали свої застереження принциповими.
Тим часом і без такої зміни до законодавства громадянство підозрюваних чи обвинувачених оприлюднювали в окремих випадках і раніше, на що вказало в пояснювальній записці саме Міністерство юстиції. «У низці випадків органи, що беруть участь у кримінальному провадженні, вже оприлюднювали інформацію про громадянство особи, яка є учасником кримінального провадження, — в багатьох випадках із метою усунення дезінформації», — мовиться в документі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Поліція вже нині регулярно оприлюднює щорічний огляд, де стосовно осіб, щодо яких здійснювалося кримінальне переслідування, вказується п’ять найчастіших громадянств іноземців за їхньою часткою в загальній злочинності. І в абсолютних цифрах у звіті за 2025 рік на першому місці серед іноземців — саме українці. Що й логічно, коли врахувати їхню кількість у Чехії.
А от їхня частка серед усіх осіб, щодо яких здійснювалося кримінальне переслідування, склала минулого року 5,35 відсотка. При цьому частка українців серед усього населення Чехії була 5,62 відсотка. Тобто частка громадян України серед осіб, щодо яких здійснювалося кримінальне переслідування, була меншою, ніж відповідало б їхній частці серед населення країни.
