Більш ніж дві третини економічно активних біженців у Чехії мають роботу. А одна десята ледь виживає
Міжнародна організація міграції (МОМ) оприлюднила результати дослідження, яке тривало весь минулий рік. Також, за даними Міністерства праці і соціальних питань Чехії, легальну роботу мають близько 123 тисяч біженців.
Як каже директорка відділу працевлаштування міністерства Катержина Штепанкова, якщо рік тому платили податки й інші внески з різних видів працевлаштування близько 45 відсотків біженців, то нині це число зросло вдвічі, до 90 відсотків.
Тож тепер біженці вносять до чеського державного бюджету більше, ніж отримують із нього, пише інтернет-видання Seznam Zprávy. За даними міністерства, лише за четвертий квартал минулого року ця різниця склала 1,9 мільярда крон на користь державної каси.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
При цьому, за даними МОМ, близько половини біженців мають вищу чи професійну освіту, але в Чехії працюють як некваліфікована робоча сила. Найбільше це стосується жінок. Понад дві третини з них заявляють, що їхнє нинішнє робоче місце в Чехії нижче від рівня їхньої кваліфікації. Серед чоловіків таких близько половини.
А 21 відсоток біженців працює без письмово укладеного договору або нерегулярно. Як каже Андреа Свободова з аналітичного відділу організації, до роботи в сірій зоні економіки людей змушують або працедавці, або обставини, через які такий різновид роботи лишається для них єдиною можливістю оплатити найнеобхідніші щоденні видатки.
Дослідниця розповідає про один із прикладів нелегальної праці: «Респондентка працює без договору як нянька в українських родинах. Вона отримує не більше ніж 120—150 крон за годину, бо, за її словами, соромиться брати більше від своїх земляків».
Іще одна біженка, розповідає дослідниця, не може знайти легальну роботу в Чехії через вік і стан здоров’я. «Бюро працевлаштування не може допомогти їй із роботою і не зацікавлене покрити її видатки на курси чеської мови, — пояснює представниця МОМ. — Респондентка — колишня вчителька, але через вік і недостатнє знання мови для неї не існує жодної робочої пропозиції. І вона змушена працювати прибиральницею. Заробляє 100 крон за годину і працює не більше ніж 80—120 годин на місяць, а поза туристичним сезоном — 40—60 годин на місяць».
Тож 31 відсоток біженців, за дослідженням МОМ, має проблеми з покриттям своїх щоденних видатків. Якщо рахувати серед тих, хто працює, то таких приблизно кожен десятий. Найбільше тих, кому важко покрити щоденні видатки, серед осіб старшого віку (70%), людей, які не працюють через догляд за дитиною (60%), чи студентів (50%).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Але, попри ці труднощі, по допомогу держави звертається чимдалі менше біженців, свідчать дані Мінпраці за період від лютого 2022 року до січня нинішнього. «Цілком ключове те, що кількість отримувачів допомоги постійно і стабільно зменшується», — каже міністр Маріан Юречка.
«Це ясний знак того, що нам вдалося добре інтегрувати українських біженців і залучити їх у суспільство, що вони стають самостійними, — додав голова Мінпраці. — Мірою залучення біженців на ринок праці ми значно випереджаємо інші європейські країни, які з цього огляду далеко не такі успішні, як Чехія».
Та, за даними МОМ, велика більшість біженців — загалом 69 відсотків із понад 5 тисяч опитаних протягом минулого року — збирається повернутися в Україну. Не планує повернення 12 відсотків. Решта ще вагається.
