Чехи куплять танк для України

Актуальна інформація, поради, новини, цікаві сюжети та інтерв’ю з співвідчизниками на сайті «Radio Prague International» у подкасті «Новини для українців у Чехії».

Гуманітарний штаб у Пардубіце продовжить свою роботу

На вулиці  Йиндржишска в Пардубіце гуманітарний пункт  видає останні речі українським біженцям, бо  цього тижня після півроку праці він завершує свою  роботу.  Працівники пункту зауважили, що найбільший  попит зараз має зимовий одяг. Жіночий, чоловічий та дитячий теплий одяг та взуття в основному передають місцеві жителі.

Співробітники складу пропускають відвідувачів невеликими групами, даючи бажаючим час спокійно зробити свій вибір. З осінню кількість інфікованих коронавірусом зростає, тому для обережності всім відвідувачам  видають  респіратори. Зауважимо, що допомога спрямована лише на біженців, які проживають у Пардубіце.

Надалі, людям, які приїхали до Пардубіце допомога буде надаватися , вони зможуть звернутися до громадського центру для біженців Калина, що в Ставаржові, до відділу соціальних справ.

Цей склад надає необхідне  з квітня, пропонуючи одяг, побутові речі та невелику електроніку. Також, українців, які зверталися до центру через брак  продуктів харчування, центр забезпечить ними.

 Видатні художники з України виставлятимуться у Празі

Десятки мистецьких робіт найвидатніших сучасних українських скульпторів і художників будуть представлені Чеській публіці в Празькому Центрі Бориславка. Виставка має назву «Незламна» і є частиною мистецького проекту «Ми і світ». Всі виставлені роботи бажаючі зможуть придбати, кошти підуть на закупівлю протезів для українських матерів, які втратили кінцівки внаслідок війни, а також на підтримку дітей, які залишилися без родин.

Подібні виставки-продажі можна було побачити в червні в Берліні, Парижі та Відні, а в липні у Римі. Тепер, завдяки виставці у вільному доступі, Чеська публіка може познайомитися з визнаними та перспективними українськими художниками. Після завершення в Празі виставка поїде за кордон, а саме до Чикаго, США.

Українські художники, котрі подарували свої роботи для виставки вирішили використати мистецтво, як зброю у боротьбі за покращення якості життя людей, які важко постраждали від війни. Багато з представлених картин і скульптур безпосередньо навіяні війною та її драматичними наслідками.

В експозиції не лише розповіді жінок і дітей, яким призначені кошти від виставки, а й коментарі та роздуми художників про війну. Кожен з них привносить свій унікальний погляд.

Загалом на Бориславці буде представлено 50 робіт 26 художників. Охочі зможуть придбати роботи просто на місці завдяки QR-коду. При цьому, це не обов’язково, мають бути неосяжні суми, адже роботи коштують від 300 до 15 000 євро. Представлені, не лише перспективні художники-початківці, а й відомі митці, одним з таких є Любомир Медвідь, який мав виставки у найвизначніших галереях світу.

Виставка «Незламна»  відкрилася  5 жовтня та буде відчинена до 5 листопада.

 Чехи куплять танк для України

Чехи погодилися купити танк для України. Необхідні 30 мільйонів крон зібрав проект «Подарунок для Путіна». До цього долучилися понад 11 тисяч осіб, про  це  організатори повідомили у Twitter. Вони придбають модернізований танк T-72 Avenger за 30 мільйонів крон. Зараз організатори збиратимуть гроші на необхідну амуніцію.

Збір на танк розпочався на початку вересня, метою було зібрати 30 мільйонів крон. За словами організаторів, Чехія стала першою країною, де люди назвали танк, щоб відправити його проти армії президента Росії Володимира Путіна.

Їм ‘я танку - Tomáš, його звуть, як і першого президента Чехословаччини. Організатори  проекту консультувалися з українською армією, щодо його закупівлі. Доставку та транспортування забезпечить Міністерство оборони Чехії. Це модернізований радянський танк Т-72, який краще за штатний варіант захищає екіпаж і призначений для ураження танків і бронетехніки, живої сили та низьколітаючих цілей противника.

Акція «Подарунок для Путіна» зараз зосереджена на зборі грошей на купівлю амуніції. Планують придбати танкові снаряди для Т-72, реактивні снаряди для реактивних систем залпового вогню РМ-70 Вампір 4D або артилерійсько-мінометні боєприпаси.

Проект «Подарунок для Путіна» ще на початку травня анонсував бізнесмен Далібор Дедек. На зібрані кошти Міністерство оборони закуповує у чеських виробників і постачальників військову техніку відповідно до потреб української армії. Наразі на рахунок Посольства України в Празі зі збору коштів надійшло понад 213 мільйонів крон.


В Северочеській науковій бібліотеці Усті над Лабем відкрилися адаптаційні групи для українських дітей. Зі школярами з 7-ми до 15-ти років займаються чеською мовою. А для малюків від трьох до шести років створили групу, як у дитячому садочку. З ними педагоги не лише вивчають чеську, а й малюють, грають, ходять на екскурсії і прогулянки. Передбачене харчування та сон. Набір у групи ще відкритий.

Четвертий поверх старовинного будинку Северочеської наукової бібліотеки  Усті над Лабем перетворився на затишне середовище для українських дітей. Там відкрили два простори для малюків дитсадкового віку та більш доросліших - школярів. До кінця грудня у бібліотеці працюватимуть адаптаційні курси. Розповідає співробітник відділення комунікації Северочеської бібліотеки Йіржі Пожівіл.

«Старша група дітей працює на добровільних засадах і є додатковою для тих, хто дистанційно навчається в школах України. Заняття відбуваються з 14-ої до 18-ої години.

Передбачені екскурсії, різні ігри та кожного дня - година чеської мови для кращої адаптації. Проект підтриманий міністерством освіти і молоді Чеської республіки».

У дошкільній групі на разі шестеро дітей, а планують узяти не менше дванадцяти. Приймають малюків, яким не дісталося місця у місцевих дитсадочках. Пані Ольга з Одеси дуже хвилюється, як її трирічний син адаптується у новому колективі. Але й залишати його вдома жінка також не хотіла. Хлопчику необхідні друзі, - говорить пані Ольга.

«От мамы перестал никуда уходить. Постоянно мама-мама. И очень тяжело адаптироваться среди детей, хочется, чтоб он был посмелей. И начинал адаптироваться, находить друзей и привыкал к спокойной обычной нормальной жизни. Переживаем, но так как украиноговорящие воспитатели и дети, надеемся, что быстрее пройдет адаптация».

«Для дітей передбачені не лише уроки чеської, а також прогулянки і розвиваючі ігри. У маленьких ще й сніданки і обіди та навіть сон. Малечею опікуються дві українські виховательки. Пані Анна у рідних Сумах працювала у дитячому садочку».

«Мы делаем разные поделки. Рисуем. Лепим из пластилина. Развиваем мелкую моторику. Здесь мы изучаем и чешский язык, чтоб подготовить ребенка. И чувствует он себя спокойней, потому что дети, которые приехали с Украины, все-таки пережили стресс. Это и война и переезд. Они оставили свои любимые игрушки, своих любимых родственников».

Бібліотека у Чехії – відкритий заклад, який завжди допомагає нужденним людям. В Усті над Лабем Северочеська наукова бібліотека влітку вже провела курси чеської мови для дорослих біженців та адаптаційні курси дітям. На канікулах вони розважалися і готувалися до чеської школи. Нині щотижня відбуваються неформальні зустрічі чехів і українців за чашечкою кави. В бібліотеці біженці з України завжди можуть знайти книги рідною мовою, інформаційні матеріали щодо проживання у Чехії та підключитись до Інтернету.


За підтримки Чеських центрів була представлена нова скульптура українськоїмультидисциплінарної художниці та скульптора Анни Надуди. Впродовж останніх 20 років Анна активнопрацювала у сфері візуального мистецтва, бралаучасть у численних виставках і проектах тапредставляла свою країну в Україні та за її межами. Про роботу «Берегиня», втечу від війни та Чехію, мипоговорили з художницею до презентації її роботи.

Ані, розкажіть будь ласка про свій проект «Берегиня»?

Цей проект, його образ, візію в повному такому баченні, я побачила вже на третій день, після евакуації, тобто, мені проекти приходять повною такою пачкою, якби я отримую такий образ, або уві сні, або просто таким баченням, я отримую інформацію. Я його побачила вже на третій день, завжди я працювала і працюю, основна моя техніка з деревом, з квітами, тобто основа моїх скульптур - цебіоніка, органічна пластика в цьому є дуже глибока концепція я потім в двух словах про це розповім. У мене цей образ наклався на образ матері – берегині, тобто таке страшне відбувалося і відбувається, що в мене всплив цей образ, дуже потужно і я завжди пам’ятала і бачила, що цей образ він зображувався, як дерево. Берегиня – це жінка, але на всіх там писанках, якось це дуже, як українське дерево. З початку назва проекту була «Українське дерево», тобто назва «Берегиня», вона пришла вже трошки пізніше, але власне я думала про образ Берегині, як він зображується на писанках і якби я побачила і одразу був образ цих бомб, які бомблять це дерево. Власне, це була така основа бачення, потім я почала розробляти вже ескізи і приходити до загальної форми.

Як Ви вважаєте, якщо б не було цієї повномасштабної війни в Україні, цей образ, ця Берегиня прийшла би до Вас?

Ні, ні, звичайно, ні. Це абсолютна рефлексія на події, абсолютно, тому що ці вриви, ці такі метафоричні скульптури, вриви цих бомб і фактичні ці вриви ракет в наш простір, саме це викликало цей образ. Тобто, я дуже хотіла створити образ захисту і маніфестувати його.

Де вас зустріла війна, тому що Ви не одразу приїхали до Чехії?

Так, я була в Києві, я працювала над своїм проектом «Родина драконів», який мав бути інстальований в Києві. Це так на хвилиночку робота двох років, трошки більше, ніж двох років і він готовий. Це величезна скульптура 6.5 на 8.5 метрів.

Вона залишилась зараз у Києві?

Так! І планували інсталюватися 26 лютого. Я 24 прийшла в майстерню, кажу «Ну що, хлопці, інсталюємось?». Вони кажуть: «Ти напевне не чула?». Але я ще все 24-те пропрацювала, я не вірила, що воно якось настільки серйозно, 25-ого я зрозуміла, що все дуже серйозно і я тільки встигла запакувати скульптуру в пластик, тому що, якщо не потрапить бомба, бо це на Лук’янівці, то засиплеться пилом, і я тільки запакувала скульптуру і потім вже була зі своїм сином, мамою, потім ми прийняли рішення, що ми виїжджаємо.

Я гадаю, що проект «Берегиня», тут у Чехії, Ви б не могли зробити самотужки, звичайно Вам допомагали, хто ці люди і що це за організації?

Так, власне цей проект, який було підтримано, причому підтримано одразу. Моя інформація про мене попала до Чеських центрів і прям одразу був відгук від них. Я отримала стипендію на три місяці, яку власне я і використала, як основу створення, цього було недостатньо і ми шукали шляхи, звідки знайти хоч якісь копійочки, тому що проект монументальної вуличної скульптури - це дуже серйозно. Це трохи більше, ніж ця стипендія. Надзвичайна підтримка, просто неймовірна підтримка – це звичано від тих меценатів, які надали нам житло, бо це найголовніше, де жити весь цей час і так сталося, що це дуже відомі люди. Надзвичайно відомі – це зірка, всечеська зірка Елішка Бальзерова.

Це надзвичайно! Я дуже вдячна, просто назавжди на все своє життя. Дуже вдячна, як би не було далі, я просто неймовірна вдячна і це родина Кодл, саме Лібр Кодл і Анна Кодл, які надали простір де я працювала і створювала скульптуру. Це просто меценатська підтримка, просто людей де я працювала  і жила.

Ваша «Берегиня» буде берегти Прагу та Чехію, чи можливо, коли закінчиться війна Ви зробите другу версію, чи можливо заберете, яка доля?

Другої версії бути не може, тому що кожна скульптура вона абсолютно унікально створена і вона не може бути повторена. Власне, це я буду казати ще і на відкритті, я вважаю, що берегинею в певному плані і розумінні стала зараз Чехія для України і це неймовірно. Тому що Чехія відкрилась настільки щіро, і настільки повноцінно для українців, для українських діток, для українських мам і надала стільки підтримки, що власне неймовірно. Чехія для мене – це дуже сакральне місто і трошечки знаючі історію створення Чехії я зрозуміла, наскільки міфологічно, міфічно, сакрально воно збудовано, що тут все не просто так, що все дуже так по сакральній геометрії вибудовано, просто неймовірно. Тому, я вважаю, що це місто, місце звідки такий обеліск, такий символ може працювати, щоб працювати максимально сильно, образ має знаходитися у спеціальному місці, в місці сили і я вважаю, що Чехія, Прага – це звичайно місце сили.