Чеська перекладачка творів українських авторів: славістика дискредитувалась, бо впустила до себе російський наратив
На зустріч перекладачів української літератури до Берліну з Праги приїхала і чеська перекладачка українських авторів Ріта Кіндлерова. Archipel U — це літературний колоквіум перекладачів української літератури, який проходив у Берліні у співпраці з Українським інститутом книги від 25 до 29 серпня.
А напередодні цієї зустрічі Ріта Кіндлерова поділилася з редакторкою Чеського радіо Аллою Вєтровцовою інформацією про конференцію, яка незабаром має відбутися у Слов’янській бібліотеці в Празі, та думками щодо перебільшеної ролі русистики.
— У вересні у нас буде конференція Слов’янської бібліотеки, і, до речі, у публічній бібліотеці повільно творять — там вже є маленький відділ українських книжок для українських читачів, будь-якої публіки. Слов’янська бібліотека все-таки для студентів вишів, вам має бути 18 років, якщо хочете бути читачем. Публічна бібліотека відкрита для всіх, там вони мають пропонувати багато дитячих книжок, бо є програма, українсько-чеська чи міжнародна, про забезпечення бібліотек за кордоном України українськими книжками спеціально для дітей. І до речі, в серпні я є на першій міжнародній конференції у Берліні. Це перша зустріч перекладачів з української на різні мови.
— Така подія! Нарешті її утворили для кола професійних фахівців-перекладачів, тобто це означає, що україністика вже ніяким чином не прив’язана до русистики.
На мою думку, славістика вже так дискредитувалась, що дозволила цьому російському наративу увійти крізь всі славістичні студії
— Я тепер маю надію, що якраз ця конференція у вересні, про яку я сказала, — це конференція про славістику як таку і про майбутнє славістики: чи славістика має бути тим, чим була, чи має якось переформатуватись, скажімо. Бо славістика, власне, якось переробилась на русистику, і русисти не бачать в цьому проблему. Я можу сказати, що коли я слідкую за славістикою на Заході, чи це East European studies, чи це Central European – East European — це завжди русистика перша, і потім — решта. Це скандал, звичайно. Але університетські академічні сфери міняються останніми, завжди. Це найконсервативніші, власне, установи в суспільстві. Я, власне, рада, що Слов’янський інститут, який організовує з нашою бібліотекою та з іншими установами цю конференцію 25 та 26 вересня, — що там, може, дійде до якоїсь дискусії про майбутнє славістики, зокрема, в Чехії. Бо, на мою думку, славістика вже так дискредитувалась, що дозволила цьому російському наративу увійти крізь всі славістичні студії, що, може, найкраще би було, якби славістика залишилась філологічним полем чи літературним. Але боюсь, що навіть це можна буде використовувати як пропагандистську сферу. Тоді велике питання про те, чи має славістика існувати як, скажімо, студії слов’янських народів або мов, бо маю таке відчуття, що це себе переконало дуже давно. Ми теж не маємо таких германістських студій, окрім того, що це філологічні фахи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Що ж очікує перекладачів-україністів та богемістів на початку жовтня у Празі? Ріта Кіндлерова, відома своїми дослідженнями у сфері україністики та популяризацією української жіночої прози в Чехії, розповідає, що координатором події буде письменник та перекладач Олексій Севрук, а організовує зустрічі з перекладачами Пен-клуб.
— Першого жовтня відбудуться зустрічі з найголовнішими перекладачами, з тими, які будуть мати час на участь. Мають бути Тереза Хланьова, Мірек Томек, Катя Газукіна, Їржина Дворжакова. З мого виступу все починається. Це таке урочисте відкриття, в мене там буде доповідь десь годину, сподіваюсь. Вона теж буде про переклади, на яких я тепер працюю, про книги, які б мали перекладатися. І так само будуть розповідати інші колеги. Я сподіваюсь, що це буде цікаво. Це перша така подія, організована не колами україністики, але чеським Пен-клубом.
