Чотири п’яті дорослих українських біженців працюють. Але половина біженців бідує
Такі чергові результати довготривалого дослідження «Голос українців», що його здійснює Центр досліджень громадської думки (CVVM).
За цими даними, що стосуються 2024 року, половина домогосподарств українських біженців у Чехії жила нижче від рівня «бідності за доходами», а третині заробітку не вистачало на прожиття. І це при тому, що роботу мали 80 відсотків біженців у продуктивному віці — адже значна частина їх працює на посадах значно нижче від своєї професійної кваліфікації.
«Бідність за доходами» (příjmová chudoba), за визначенням Чеського статистичного управління, загрожує, коли людина отримує менш ніж 60 відсотків від медіанної «чистої» зарплати. 2024 року ця сума була визначена в 18 163 крони для окремої особи, 27 244 крони для двох дорослих чи 23 693 крони для матері або батька-одинаків із однією дитиною віком до 13 років.
За даними дослідження, минулого року доходи, нижчі від цього рівня в 60 відсотків від медіанної платні, мали 50 відсотків домогосподарств українських біженців. При цьому серед батьків-одинаків (на практиці матерів-одиначок) із однією дитиною таких було 55 відсотків, із двома дітьми — 71 відсоток. Серед одинаків такий рівень доходів мав 41 відсоток.
А доходи, нижчі за 50 відсотків від медіанних, мали 38 відсотків домогосподарств українських біженців.
При цьому повну зайнятість чи принаймні роботу понад 30 годин на тиждень мали в Чехії 66 відсотків опитаних біженців, іще 14 відсотків працювали менш ніж 30 годин на тиждень. Не працювали 16 відсотків, а 4 відсотки працювали дистанційно в Україні.
«Нинішні біженці мали в Україні значно більш професійні позиції. Тепер висококваліфіковані працівники часто переходять на інші, менш кваліфіковані професії», — мовиться в дослідженні. Вдома, в Україні, фахівцями були 45 відсотків нині працевлаштованих у Чехії — а тут на фахових посадах працює тільки 16 відсотків.
Наприклад, в Україні обслугою машин і устаткування працювали 6 відсотків нинішніх біженців, у Чехії їх став 31 відсоток. Допоміжною і некваліфікованою робочою силою було вдома 3 відсотки, нині на таких роботах працює 15 відсотків біженців. Лише мало кому вдається перейти з некваліфікованих на кваліфіковані робітничі посади.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Автори вказують і на те, що працевлаштованість залежить від знання мови. І воно поступово поліпшується. Майже дві третини біженців (64 відсотки) заявили, що здатні домовитися чеською в побутових ситуаціях — і не має роботи тільки 7 відсотків із них. А 11 відсотків не знають чеської чи здатні тільки на пару слів — і з них не має роботи більш ніж третина.
28 відсотків біженців відвідували курси чеської мови. Але для багатьох перешкодою в цьому був брак вільного часу через роботу чи й брак коштів.
Третина опитаних повідомила, що їм не вистачає заробітку на покриття витрат на прожиття; вистачає заробленого 62 відсоткам. Кількість біженців, які заробляють своєю працею, поступово зростає, натомість зменшується число тих, хто отримує гуманітарну допомогу, мовиться в дослідженні.
Та попри ці труднощі життя за кордоном, три чверті опитаних біженців замислюються про те, щоб залишитися в Чехії чи деінде за межами України, при цьому 40 відсотків твердо переконані в цьому. Планувала в 2024 році повернутися до України протягом наступних двох років одна п’ята біженців (21 відсоток).
Опитування Центру досліджень громадської думки Інституту соціології Академії наук Чехії відбулося в дві хвилі — в червні-липні і в листопаді 2014 року. В першій із них (загалом восьмій у серії досліджень «Голос українців») узяв участь 1261 респондент, у другій (загалом дев’ятій) — 1048. Результати опитування репрезентативні для громади українських біженців у Чехії з тимчасовим захистом.
