Біженці з України невдоволені роботою, але повертатися хочуть дедалі менше — дослідження
Чи знають чехи, як живуть і чим переймаються українські біженці в Чехії? Які питання для них є найбільш складними? Що знають мешканці Чехії про труднощі життя біженців — можливо, їхні головні проблеми збігаються з проблемами самих чехів? На ці питання спробувало дати відповіді нове дослідження.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Спеціалісти з кафедри соціальної географії та регіонального розвитку природознавчого факультету Карлового університету в Празі Йозеф Новотний, Анна Левкова та Душан Дрбоглав у стінах празької Староміської ратуші представили результати дослідження-доповіді «Біженці від війни з України в Чехії (2022—2023): ситуація та суб’єктивне ставлення». Це дослідження організувала асоціація «Слово 21», яка вже 25 років займається інтеграцією меншин у суспільство більшості в Чехії. Дослідження здійснили в дві хвилі: перша — влітку-восени 2022 року і друга — з осені 2023-го до весни 2024 року.
Роботу «начорно» знайти легше, вважає половина опитаних
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
За даними опитування, число біженців, які працюють, зростає. Але, як сказав Йозеф Новотний, економічна активність біженців «зростає не в тому напрямку, який був би ідеальний для чеської держави». Адже велика більшість працевлаштованих біженців має роботу значно нижче від рівня своєї кваліфікації.
Частка біженців, які мають відповідну до кваліфікації посаду, між двома хвилями дослідження не змінилася. А от група тих, хто не задоволений своєю роботою і хоче її змінити, посилилася. Нині таких 16 відсотків. Найчастіше це ті, хто 2022 року не йшов на роботу, яку вважав не гідною для себе, але з часом був вимушений погодитися на неї.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
П’ять відсотків опитаних призналися, що працюють у Чехії неофіційно, без договору. Ще 21 відсоток визнав, що мав досвід роботи «начорно», але нині переважно працює вже за договором. 46 відсотків погодилися з твердженням, що для українця в Чехії легше знайти неофіційну роботу, ніж працювати легально. А більш ніж чверть заявила, що вважає можливість неформального заробітку за важливу для забезпечення достатнього рівня життя.
Знання чеської? Можна й без нього — в деяких випадках
За даними 2022 року, писаний чеський текст розуміли в повсякденних ситуаціях 9 відсотків респондентів. Нині таких уже 32 відсотки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Та коли кажуть, що чеська мова ключова для того, щоб знайти добру роботу, це не обов’язково завжди так, звертає увагу Йозеф Новотний. А Анна Левкова додає: «Для тих, хто чудово знає англійську на рівні B2 чи C1, знання чеської мови не є принциповим». За її словами, знання мови часто важливе не для самої роботи, а для підтримання добрих робочих умов.
Одним із цікавих фактів цього дослідження є те, що українці, котрі вважали, що саме відсутність знання чеської мови не дозволяє їм отримати більш кваліфіковану роботу, у багатьох випадках після вивчення мови все одно не змогли знайти кращу роботу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Загалом 35 відсотків опитаних повідомили, що після того, як минулого року умови надання підтримки від держави стали значно суворішими, в них значно погіршилася ситуація з фінансами чи житлом. Частіше це стосується людей, які працюють «на догоду», тобто за трудовим договором допоміжного типу, з меншими соціальними гарантіями, або й узагалі без договору, не мають у Чехії зв’язків, опинилися в цій країні випадково і при цьому також не дуже вдоволені своїм перебуванням тут.
Повертатися чи ні?
Майже чверть із тих, хто в першій хвилі дослідження 2022 року говорив про плани повернення до України (а таких тоді було 75 відсотків), нині свою думку змінила. І навпаки: понад чверть із тих, хто позаминулого року не хотів повертатися, нині вже починає думати про повернення. Як каже керівник дослідження Душан Дрбоглав, одним із головних чинників в ухваленні рішення, повертатися чи ні, є тиск родини.
Головним аргументом за повернення була 2022 року переважно власна нерухомість, яка лишилася в Україні. Ще одним визначним чинником є родини і близькі люди, які далі живуть там.
До зміни думки на користь відмови від повернення спричинилося те, що війна все триває так довго, економічна ситуація в Україні погіршується, і люди не певні, чи знайдуть удома роботу. Тож у другому колі опитування хотіли повернутися вже лише близько половини.
«Біженців непокоїть небезпека, погана економічна ситуація, зруйновані міста. Вони бачать і політичну деградацію, корупцію, що нікуди не поділася, а ще мають побоювання щодо травмованого суспільства: вони вже нині відчувають негативне ставлення до тих, хто залишив Україну і живе в іншій країні», — пояснює Анна Левкова.
Крім того, як з’ясувало дослідження, родичі біженців переважно підтримують їхнє рішення залишитися в безпеці і тим часом не повертатися до України.
Тривале й широке дослідження
Дослідження спиралось на два кола опитування. Перший етап у 2022 році фінансувало Міністерство внутрішніх справ Чехії. У 2023 році збір даних продовжився за допомогою фінансування UNHCR (Управління верховного комісара ООН у справах біженців). Метою роботи спеціалістів було дослідити, як змінилося життя біженців із України через рік після їхнього прибуття до Чехії.
Детально вивчалися житлово-економічне становище українців, освіта, наявність дітей, знання мови. Опитування проводилися завжди анонімно. Але, що відмітили координаторки проєкту, українці були доволі пасивними і, незважаючи на запропонований гонорар за участь у ньому та його анонімність, не поспішали ставати його учасниками.
Головною метою цього дослідження був моніторинг стану, а також проблем, пов’язаних із гуманітарною допомогою й подальшими інтеграційними заходами, які допоможуть краще зрозуміти потреби українців й полегшити їхнє життя у Чехії. Збір даних відбувався за допомогою шести фокус-груп.
Перший етап анкетування проходив з липня по жовтень 2022 року. Дані збиралися з використанням паперових анкет. Збір даних відбувався в різних регіонах Чехії: у представництвах регіональних органів влади, центрах інтеграції для іноземців, на зустрічах у рамках проєкту «Слово 21». Таким чином вдалося отримати вірно заповнені анкети від 1037 респондентів на першому етапі.
Другий етап анкетування розпочався у вересні 2023 року, у ньому було отримано 350 правильно заповнених анкет, із них 129 було від учасників першого етапу. Анкета включала в себе обрані питання, досліджені в першому турі, а також додані нові. Її надавали в електронному вигляді, і до мов, якими можна було її раніше заповнити — української й російської, — додалася чеська.
Із респондентами, які брали участь у першому колі опитування, зв’язалися електронною поштою або телефоном. Зібрані дані у другому колі допомогли дослідити ситуаційні та суб’єктивні зміни в ставленні тих самих осіб під час їхнього перебування в Чехії у період від одного до півтора року.
Із листопада 2023 року до початку березня 2024-го дослідження проходило у другому колі і було відкритим і для респондентів, які не брали участі в першому. Його розповсюджували за допомогою соціальної мережі, а також через окремі установи, котрі працюють із українськими біженцями.
Через малу кількість учасників другого кола фахівці звертають увагу: дослідження не є репрезентативним. Та все ж воно засвідчило згадані тут певні факти й тенденції.
