Фестиваль у Брно, концерт стендап-коміків із України в Празі

У Брно відбувся фестиваль «Героїням слава!»

Українська музика, мильні бульбашки в повітрі і намети для манікюру, вишивання чи візажиста. Такий вигляд мало подвір’я Пражакового палацу в Брно, де жіноче освітнє товариство «Весна» організувало зустріч українських і чеських волонтерів та людей, які втекли з України від війни з Росією. З кінця лютого, коли Росія вчинила масштабний напад на Україну, товариство допомагає біженцям, наприклад, надаючи матеріальну допомогу у вигляді одягу.

Фестиваль із назвою «Героїням слава!» запропонував відвідувачам і відвідувачкам вишивання, вовняні светри та інше плетення, на місці було кілька візажисток і манікюрниць — і українок, і чешок, розповіла агентству ЧТК представниця товариства Барбора Антонова. Також був книжковий куточок, аудіовізуальна майстерня або майстерня, що займається кімнатними рослинами.

Також на фестивалі виступила консулка України Анна Прошко, яка подякувала громадянам Чехії за підтримку. «Ви відчуваєте наш біль і відкриваєте свої домівки і свої серця. Ми дякуємо вам за це. Дякуємо за вашу допомогу і підтримку і за те, що ви підтримуєте Україну», — сказала Прошко.

Міноборони Чехії забезпечило проживання майже 600 біженцям з України

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Учителі з України можуть стати асистентами й допомагати вчити українських дітей

Міністерство оборони Чехії забезпечило проживання майже 600 біженцям із України. Воно розмістило їх у своїх будівлях і в будівлях у власності своїх некомерційних організацій. У той же час кілька українок були працевлаштовані в некомерційній організації VOLAREZA (Військові курортно-рекреаційні заклади). Про це повідомляє Міноборони Чехії на своєму сайті.

За словами заступника міністра оборони Філіпа Ржіги, розміщення біженців проводилося через Національний центр допомоги Україні, житло надавали неприбуткові організації «Військова допоміжна» і VOLAREZA і деякі гуртожитки, якими керує Агентство з управління нерухомістю чи Армійський спортивний центр «Дукла».

Празькі лікарні прийняли тисячі біженців із України

Від початку хвилі біженців у празьких лікарнях госпіталізували близько тисячі відвідувачів з України. Ще тисячі прийшли в клініки лікарень, а десятки жінок народили у Празі. Це випливає з інформації агентства ЧТК від прессекретарів окремих лікарень.

Усім університетським лікарням було поставлено завдання створити UA-пункти, клініки першого контакту, де забезпечений і переклад. Наприклад, в найбільшій у Празі Університетській лікарні «Мотол» із 21 березня медичні працівники пролікували понад 1800 пацієнтів, з них близько тисячі віком до 18 років. Щодня туди приходить в середньому 50 пацієнтів.

За словами Гани Фридрихової з відділу комунікації, найчастіше вони приходять через загострення хронічної хвороби або по рецепт на свої ліки, а також через гострі респіраторні інфекції чи болі рухового апарату. Їм також потрібні різні довідки, особливо для дітей для відвідування дитячого колективу.

У Мотолі було госпіталізовано майже 500 біженців, з них 251 дитину. У лікарні також було госпіталізовано 30 дітей з різними онкологічними діагнозами.

А в пологовому будинку Томаєрової лікарні у празькому районі Крч народили 29 українських матерів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

У Чехії готують зміни для біженців, зокрема щодо грошової допомоги

Через мовний бар’єр та адміністративні обмеження у лікарнях працює відносно мало біженців — вони не можуть працювати кваліфікованими медсестрами чи лікарями без необхідних іспитів. Найчастіше вони працюють на адміністративних посадах або як допоміжні медичні працівники, які допомагають, наприклад, з гігієною пацієнта чи зміною постільної білизни. Але й таких людей лічені одиниці.

Наприклад, у лікарні Na Františku з’явилося 13 нових українських працівниць, із них 9 кваліфікованих медсестер і одна лікарка, але через необхідність визнання їхньої освіти вони не можуть працювати безпосередньо з пацієнтами і стали на допоміжні позиції; ще три українки влаштувалися прибиральницями, сказала речниця лікарні Луція Краузова.

Концерт стендап-коміків із України в Празі

У залі був аншлаг — здавалося, що кожен із присутніх чекав на можливість нарешті посміятися та допомогти українським військовим, бо зібрані від продажу квитків гроші пішли на потреби Збройних сил України. Головною зіркою стала відома в Україні Наталя Гаріпова, на яку чекав увесь зал. І недаремно, тому що актуальні жарти артистки дали можливість і посміятися, і подумати, і поплакати. А після концерту з Наталією Гаріповою поспілкувалася кореспондентка Чеського радіо Віталія Токарчук.

— Уперше в Празі з концертом?

— Ні, я була у Празі з концертом десь, може, п’ять років тому. Був теж дуже потужний концерт, але були інші часи, і не можу порівнювати ці концерти, бо тоді то був концерт про stand up, а зараз він про війну, і меседж: все, що ти робиш зі сцени, ти робиш не для того, щоб повеселити людей, а є надзавдання: зібрати кошти, відправити їх додому, хлопцям — ми вчора розподілили ці донати для хлопців, які поїдуть в Миколаїв, Чорнобаївку, Авдіївку — ліки відвозити, — а потім ми скинемося на дрон, який купують для наших бійців, і на пальне, теж для хлопців.

— Наскільки складно жартувати про війну, тому що ця тема болюча для багатьох?

— Я скажу так, що перший місяць я взагалі не розуміла, як я буду далі працювати, бо все, що було раніше, не працює для мене, всі мої теми, на які я раніше жартувала, більше не актуальні і нікого не чіпляють — ну, може, когось чіпляють, але не мене. Але як писати жарти про це, коли стільки горя я не розуміла, і був такий момент, коли я була ще на війні, і я зрозуміла, що мені на війні було легше жартувати про війну, ніж коли я поїхала. Тому що коли ти у безпеці, ти відчуваєш якийсь сором, що ти у безпеці, і якщо ти в безпеці і ще й жартуєш, це взагалі дуже дивне відчуття. Але потім я зрозуміла, що в мене є моя професія, і якщо я буду сидіти вдома і соромитися, що я виїхала, — це буде дуже дивно, тому що, по-перше, я вивозила свою дитину, і це найголовніше в житті — життя наших дітей. Я зрозуміла, що мені потрібно відновлюватись і знайти щось, з чого я повинна жартувати. Найлегше жартувати з того, що ти біженець, бо дуже багато смішного. Це не смішно, це дуже прикро, але все одно знаходяться якісь смішні моменти, і взагалі сміх дуже допомагає зняти цю напругу, і ми всі будемо розуміти, про що ми говоримо.

«Поаплодуймо ще раз Чехії, дякуємо їм дуже за те, що вони зробили для нас, як і кожна країна, хто нас підтримує. Ви знаєте, що в Чеській Республіці є навіть такі села, де з 65 будинків у 60 живуть українські родини».

Жарти були актуальними, концерт був чудовим і вечір був би не повним, якщо б увесь зал наприкінці вечора не заспівав гімн України стоячи!