Колективне очорнення українців дуже небезпечне і може призвести до ескалації напруженості, попереджає уповноважена з прав людини
Дуже важливо пояснювати, що кожен конкретний вчинок здійснює конкретна людина, і на ґрунті окремих випадків не можна судити про всю групу, наголошує Клара Шимачкова-Лауренчикова.
Урядова уповноважена з прав людини, яка є також національною координаторкою з питань адаптації й інтеграції біженців із України, в інтерв’ю Чеському радіо «Плюс» зауважує: два випадки останнього часу, в яких ішлося про зґвалтування, а в одному випадку і про замах на вбивство, скоєння яких приписують українцям, можуть стати приводом для масового розповсюдження антиукраїнських настроїв.
«Ми бачимо, що деякі конкретні політики чи громадянські активісти використовують у соціальних мережах ці події для роздмухування ненависті. Вони проповідують стереотипи про те, що на підставі цих інцидентів треба судити про всю конкретну меншину, яка живе в Чехії, в цьому випадку про українців. Такий підхід цілковито безвідповідальний, дуже небезпечний і може призвести до ескалації напруженості і насильства проти людей, які не винні в тому, що скоїла одна конкретна людина», — каже вона.
Вигода для деяких політиків?
Такі стереотипи, які вносять у суспільство і через дезінформаційні канали, потрапляють у частини суспільства в поживний ґрунт. Саме тому таку риторику використовують деякі політики.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
«Чинниками, які впливають на це, є, з одного боку, рівень освіти, а ще це рівень задоволення життям — почуття, що мої потреби задоволені (чи, навпаки, хронічно незадоволені), що держава бачить, чує мене і дослухається до мене, що я важливий для неї, що я, наприклад, живу в місці, де місцеві політики здатні добре здійснювати необхідні заходи, скажімо, щодо теми соціальної ізоляції чи інтеграції», — додає Шимачкова-Лауренчикова.
За її словами, якщо в місці, де людина виростає чи живе, такий її досвід негативний, то вона має схильність більше прислухатися до заяв із позиції сили, вірити маніпуляторам і стати легшою жертвою дезінформації.
Ромсько-українська напруженість
Звинувачення проти українців залунали в Чехії ще до двох згаданих нападів на жінок — тоді, коли почала відчуватися напруженість між ромською і українською громадами. Ідеться ще й про інформацію, яка дісталася до Чехії, щодо того, що в Україні роми не раз ставали ціллю нападів із мотивів ненависті.
«Ця інформація правдива: в Україні дійсно ставалися антиромські погроми, насильницькі напади, і чеські роми дізнавалися про цю інформацію через соціальні мережі і побоювалися, що прибульці з України будуть мати схоже ставлення до ромської меншини в Чехії, і дехто з ромів справді боявся цього», — каже уповноважена.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Але, з іншого боку, частина ромів у Чехії, навпаки, в соцмережах зверталася до ромської громади й намагалася пригасити конфлікт, що починався.
«Самі роми пояснювали іншим ромам, що роздмухувати насильство і застосовувати принцип колективного очорнення чи колективної вини до українців, які опинилися тут через війну у власній країні, — це погано, це те, чого самі роми зазнавали не раз в історії — несправедливих нападів, очорнення. І я думаю, що ці голоси з ромської громади зробили значний внесок у заспокоєння ситуації», — вважає Клара Шимачкова-Лауренчикова.
