Напади на українців, про які повідомляють, — це лише верхівка айсберга, кажуть правозахисники

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну вже десятки українців звернулися до чеської некомерційної організації In Iustitia, яка займається проблематикою злочинів, скоєних із упередженості й мотивів ненависті.

Як сказав провідний соціальний працівник цієї організації Душан Ванек в інтерв’ю виданню Právo, за весь час від початку існування організації 2009 року до початку вторгнення до них звернулося два українці; за минулий рік їх було вже сорок.

При цьому, каже він, спершу більше словесних чи й фізичних нападів через свою національність, дійсну чи гадану, зазнавали росіяни, але в середині минулого року тенденція змінилася: дедалі більше людей потерпає через справжню чи уявну українську національність. І ця тенденція триває й року нинішнього, причому йдеться не тільки про словесні чи фізичні напади, але й напади на майно, погрози чи залякування.

Коли подивитися на соціальні мережі чи коментарі на новинних сайтах, то там є величезна кількість словесних нападів

При цьому, звертає увагу фахівець, ті напади, у віртуальному онлайн-просторі чи в реальному житті, про які дізнається його організація, — це лише верхівка айсберга.

«Ми маємо дані лише про людей, які до нас звернулися чи про яких ми дізналися в процесі нашого моніторингу — серед цих випадків дещо переважають напади в реальному просторі. Але коли подивитися на соціальні мережі чи коментарі на новинних сайтах, то там є величезна кількість словесних нападів. Вони до нас не дістаються, бо не знаходиться когось, хто б нам про це повідомив», — каже Ванек.

За його словами, було б корисно дізнаватися про такі напади від поліції, але вона в своїх повідомленнях не згадує про громадянство. І якщо про громадянство нападників іще можна дізнатися, то про особи потерпілих цілісних даних немає.

Прибулих українців часто вважають за підвищений безпековий ризик — але дані не відповідають цьому твердженню

Соціальний працівник згадав і про напруженість останніх тижнів між ромами й українцями. Але, за його словами, в Чехії виникає значна радикалізація, і вона охоплює все суспільство однаковою мірою.

«Не можна сказати, щоб роми радикалізувалися більше, ніж будь-яка інша частина суспільства. Наслідки для всіх однакові. Але все-таки помітна напруженість між ромами й українцями. Причин цього кілька. Це, можливо, їхній схожий досвід із дискримінацією, насильством із упередженості і, можливо, схоже соціально-економічне становище. Великою мірою цьому сприяє й недостатня інформація про те, хто чинить насильство. Прибулих українців часто вважають за підвищений безпековий ризик — але дані не відповідають цьому твердженню», — звертає увагу Ванек.

Він нагадує, що зі звіту кримінальної поліції за минулий рік видно, що українці в Чехії не припускаються кримінальної чинності більшою мірою, ніж будь-хто інший — а у випадку тяжких злочинів, таких, як насильницькі, маєткові чи проти суспільної моралі, злочинність серед українців нижча, ніж серед решти населення. Зі всіх українців, які живуть у Чехії, за минулий рік скоїли кримінальний вчинок 0,4 відсотка з них — тоді як серед громадян Словаччини в Чехії таких було 2,19%, Польщі 2,93% чи Німеччини 0,89%.

Ми також не мали б піддаватися на дезінформації, мали б перевіряти те, що ми читаємо, що сприймаємо чи на підставі чого ми створюємо свої думки й позиції

За словами фахівця, в таких ситуаціях, що викликають міжетнічну напруженість, важливо не ставити себе до ролі судді й не судити інших на підставі загальних характеристик інших людей, а оцінювати їх тільки на підставі їхніх власних вчинків.

«Ми також не мали б піддаватися на дезінформації, мали б перевіряти те, що ми читаємо, що сприймаємо чи на підставі чого ми створюємо свої думки й позиції. Якби нам це вдалося, всім тут жилося б значно краще», — підсумовує він.

Як каже фахівець, більшість випадків, які доходять до його організації, «мають добрий кінець — принаймні що стосується юридичного вирішення». Він наводить один приклад: недавно суд засудив чоловіка, який фізично напав на українське подружжя і понищив їхнє авто — злочинця засудили, а за потерпілими визнали право на відшкодування матеріальних збитків.

«Але щасливий кінець для потерпілого не можна припускати тільки на підставі успішного кримінального провадження. Перед людьми, які зустрілися з насильством, постає довгий процес: треба дати собі раду, це має наслідки для їхніх родинних стосунків, стану здоров’я, психічного й економічного стану», — каже провідний соціальний працівник організації In Iustitia Душан Ванек.

Напади на українців

Тим часом чеські засоби інформації повідомляють про низку нападів на українців останніх днів. Інтернет-видання Novinky.cz пише про інцидент, що стався 13 серпня в містечку Пласи Плзенського краю під час свята з розвагами, який нині розслідує поліція: 34-річна і 44-річна українки сиділи зі своїми дітьми 11 і 2 років і розмовляли біля дороги, коли на ній зупинилося авто й його водій запитав, чи вони українки. Коли вони кивнули головою на знак згоди, він від’їхав убік, вийшов із авта і почав грубо лаятися, а потім брутально напав на жінок. Одна обійшлася синцями, інша з відкритим переламом щелепи, переламом вилиці і кісток носа потрапила до лікарні.

Одна з потерпілих сказала, що не розуміє мотивів нападу, адже жінки нікого ні до чого не провокували. Вона хіба що пов’язує це з випадком із позаминулого тижня, коли нападник зґвалтував і погрожував убити молоду дівчину; в соцмережах і в пресі твердять, що то був українець, хоча офіційних підтверджень цього немає.

Вона пригадує, що тоді це викликало величезний розрух: «У людях посилилася ненависть до українців. Ми сиділи замкнувшись у гуртожитку й боялися вийти».

Старостка містечка Пласи Ева Кантор-Поржадкова звертає увагу, що в містечку з його тритисячним власним населенням — одна з найбільших кількостей українських біженців: за її словами, лише в гуртожитках їх живе дві сотні. Але, каже вона, жодного серйозного конфлікту досі не було.

Речниця поліції Ева Червенкова сказала виданню, що її колеги перевіряють усі обставини нападу, але не стала коментувати, чи вже знайшли нападника.

Інший, трагічніший випадок описує інтернет-видання iDnes.cz: слідство розшукує нападника чи нападників, які завдали смертельних поранень українцеві в ніч із 12 на 13 серпня в Теплицях Устецького краю перед дискотекою Luna. 35-річного чоловіка доставили в лікарню з проламаним черепом і сильною кровотечею в мозок, але наступного дня він помер. Нині поліція просить про допомогу в ідентифікації осіб, що потрапили на відеозапис і, можливо, брали участь у бійці.

За даними видання, дружина вбитого розповіла, що її чоловіка вдарили по голові палицею. При цьому, за її словами, він сам не був учасником бійки, а, навпаки, намагався заспокоїти її учасників.

Ненависть до українців викликає «п’ята колона» Росії

Із приводу нападу на українських жінок уже висловився міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан: він назвав цей напад огидним і наголосив, що такі дії є наслідком ненависних висловлювань на адресу українців.

Схоже реагують і інші чеські політики. Євродепутат Томаш Здеховський так само назвав напад огидним і додав, що такі напади «викликає тут своєю ненавистю до українців п’ята колона Росії». До неї він залічив кілька чеських політичних сил — SPD, PRO і подібних — антиіммігрантського, а останнім часом і конкретно антиукраїнського спрямування, які часто повторюють російську пропаганду.

І парламентар Ян Бартошек вважає, згадуючи і про вбивство українця в Теплицях: «Коріння цього всього може бути в недостатній боротьбі проти дезінформації і російській пропаганді на всіх рівнях. Проросійські впливи мають у нас надто багато простору. Я постійно публічно повторюю, що ми мусимо цим займатися, навчитися захищатися, доносити свою позицію і сприймати ці загрози серйозно».