Платформа UASOS.org допоможе біженцям знайти безпечне житло; Градець-Кралове відправить допомогу партнерському місту Чернігову
Практичні поради, рекомендації, актуальні інформації, історії біженців…
У Чехії стартує платформа UASOS.org
У Чехії стартує платформа UASOS.org (https://uasos.org/ua): вона вже допомогла тисячам українських біженців знайти безпечне житло, яке пропонують приватні особи, установи, неурядові організації та компанії. Завдяки порталові UASOS.org тисячі людей, які втікають від війни Росії проти України, вже були раніше безпечно розміщені в Польщі, Угорщині, Румунії і Словаччині.
Платформа UASOS.org доступна з будь-якого пристрою, приєднаного до інтернету, і завдяки їй українські біженці можуть швидше знайти підхоже місце для проживання. Платформа працює за принципом поєднання кінцевих користувачів і конкретного попиту та пропозиції житла за параметрами, які вводить користувач. Після первинної перевірки біженці, які шукають житло, нададуть інформацію про структуру та розмір сім’ї, обмеження за станом здоров’я, домашніх тварин тощо. З іншого боку, якщо ви хочете запропонувати житло, ви вводите основну інформацію про житло, яке ви збираєтеся надати. Алгоритми програми потім автоматично об’єднують підхожих кінцевих користувачів і пов’язують їх. Коли обидві сторони підтверджують свою зацікавленість, контактна інформація передається, і біженці можуть прямувати до місця призначення.
Платформу підтримують польські й українські громадські організації, органи місцевого самоврядування і багато приватних компаній. Її також можуть використовувати організації й неформальні групи, щоб допомогти біженцям знайти тимчасове або довгострокове житло.
Радянський маршал Іван Конєв перестав бути почесним громадянином Праги
Радянський маршал Іван Конєв перестав бути почесним громадянином Праги, яким він був із червня 1945 року. Причиною є деякі його проблемні дії, наприклад бомбардування чеського міста Млада-Болеслав уже після закінчення війни або його участь у придушенні протестів в Угорщині в 1956 році. Так вирішила міська рада чеської столиці.
Конєв був російським полководцем і радянським маршалом. Наприкінці Другої світової війни брав участь у визволенні Праги, частини Польщі, Сілезії й Саксонії. Він також очолював криваве придушення повстання в Угорщині в 1956 році і працював у Берліні під час будівництва Берлінської стіни.
За словами приматора (мера) Зденека Гржиба, який представив документ депутатам, із часом стали відомі факти, які свідчать, що Конєв не був чесною людиною. «Тому він не може бути почесним громадянином», — сказав він.
Міністерству освіти Чехії пропонують підтримати проведення літніх освітніх таборів для дітей українських біженців
Міністерство освіти Чехії мало б цього року підтримати проведення літніх освітніх таборів для дітей українських біженців так само, як це було зроблено минулого року для чеських дітей після дистанційної освіти через пандемію COVID-19. Так вважає чеська неприбуткова організація EDUin, що діє як інформаційний центр із питань освіти.
За словами EDUin, такі табори, що мали на меті не лише поліпшити знання, а й особливо підтримати психічне здоров’я школярів, тепер підходять для біженців від війни з України. Тому, на думку організації, міністерство має створити для них субсидії, як і минулого року.
«Табори могли б допомогти українським дітям із чеською мовою та інтеграцією в чеське суспільство, а також витягнути їх із літньої нудьги, адже вони навряд чи зможуть кудись виїхати за межі місця проживання. І це буде інвестиція в чеських вчителів, бо табори підготують базу для навчання чеською мовою з вересня», — сказав програмний директор EDUin Мірослав Гржебецький. За його словами, українцям також треба дати можливість брати участь у літніх заходах разом із чеськими дітьми.
Градець-Кралове відправить допомогу партнерському місту Чернігову
Чеське місто Градець-Кралове вже знає, яку допомогу відправити до України партнерському місту Чернігову. Після більш ніж двох місяців зусиль мерії вдалося зв’язатися з місцевою владою та організаціями, а також домовитися про перші конкретні кроки.
Причому ще кілька тижнів тому місто було змушене відмовити у першому проханні про допомогу. «В першому проханні був запит, який ми не могли виконати», — каже мер Александр Грабалек і додає, що справи останнім часом почали трохи змінюватися.
Хоча перший запит місто не могло прийняти, та другий уже так — і наразі має справу з тим, як відправити гроші до України. Запит з’явився від водопровідної компанії в Чернігові, аналогічної до такої ж із міста Градець-Кралове. «Вони звернулися до нас із проханням, що їм потрібні глибинні насоси. По суті, це насоси Nautilus, які ми маємо в наших будинках, але більш потужні, один насос коштує близько 4000 євро», — каже мер.
У міста достатньо грошей, щоб допомогти, і ці кошти ще збільшуються, на «прозорому» рахунку було 200 тисяч крон і продовжували надходити ще десятки тисяч.
Тепер потрібно буде перевірити, щоб гроші справді гроші дісталися туди, куди треба, ситуація в Україні може бути заплутаною, каже речник мерії Петр Вінкларж: «Ми отримали контакт на особу з українського посольства, щоб ми могли перевірити номер банківського рахунку, звичайно».
Саме те, щоб, наприклад, гроші не з’являлися на приватних рахунках, було важливо для мерії міста Градець-Кралове вже з початку російського вторгнення в Україну. «Ми постійно вели діяльність, щоб отримати відповідний контакт. Тому що те, що було на самому початку війни, не відповідало нашим вимогам, щоб надіслати гроші на перший рахунок, який ми отримали з Чернігова», — каже речник.
Зараз місто не надсилатиме насоси безпосередньо до України, але надішле гроші, поки що на один. У Чернігові вони вже мають постачальника, який, у свою чергу, може імпортувати і продавати насоси, тому частина турбот зникне.
Градець-Кралове готовий допомагати й далі. «Ми готові відправляти гроші частинами, наприклад, на шкільне обладнання. Але ми ще не знаємо, що саме їм знадобиться», — додає мер Александр Грабалек.
Як живеться в Празі студентці українського музичного коледжу
Аліса Мазлова, родом із української Волновахи, навчалася в Маріуполі та Харкові. Зараз вона перебуває у Празі і намагається поновити своє навчання. Навчаючись онлайн у своєму музичному коледжі в Україні, вона зіткнулася з проблемою того, що в неї немає доступу до музичного інструмента. Та дівчина не опускає рук і робить усе можливе для того, щоб улаштуватися на новому місці. Із нею розмовляла кореспондентка Чеського радіо Віталія Токарчук.
— Як студентці музичного коледжу живеться в Чехії?
— Як студентці музичного коледжу, мені дуже імпонує, що люди в Чехії справді цікавляться мистецтвом і докладають значних зусиль для того, щоб підтримувати рівень культури, розвивати мистецтво, розповідати про нього. Це дійсно дуже важливо. Зараз я продовжую своє онлайн-навчання і на даний момент маю сесію у коледжі в Харкові, все відбувається онлайн. Зараз планую подавати заявку до чеських університетів, вивчаю чеську мову і трохи чеську культуру. У мене навіть з’явилися улюблені місця у місті Празі, Старе місто — це шалено красиве місце, дуже нагадує мені Львів чи вулиці Харкова, щось дуже рідне і близьке.
— Чи вдається займатися у повному обсязі і чого не вистачає?
— Так, ходжу на курси чеської, які мені порадив мій знайомий волонтер, і на даний момент хочу записатися на інтенсивні курси чеської до підняття рівня до В1 із можливістю подальшого вступу до університетів Чехії. Але також дуже сумую за своїми рідними, своїм рідним коледжем, знайомими, які залишилися в Україні. Я родом із міста Волновахи — це на сході України, де бойові дії почалися ще у 2014 році, потім я переїхала до Маріуполя, потім до Харкова, і зараз я розумію, що ситуація в моїх рідних містах викликає жах, це страшно. І я рада, що я можу дати можливість своїй психіці трохи відпочити і відновитися. Звичайно, всі ці побутові справи: заявки до університету, мейли, вивчення мови — це все трохи відволікає і допомагає відновитись. Зараз намагаюся податися в університети, і мені з радістю всі допомагають, відповідають на всі мої питання. Звичайно, мовний бар’єр відіграє свою роль, але Google Translate на допомогу, і всі тебе чудово розуміють. Дуже жалкую про людей, які не мають можливості або не хочуть виїхати, бо посттравматичний розлад ніхто не скасовував — чим довше ти перебуваєш у цих діях, тим більше він починає тиснути. Підштовхую всіх своїх родичів, усіх знайомих їхати, відновлюватися і з новими силами заступати на волонтерство і таке інше. Шалено поважаю цю роботу, у мене є кілька знайомих, які волонтерять у місті Харкові, допомагають людям із харчуванням, із побутовими речами — це мене надихає буквально.
— Чого хочеться найбільше?
— Зараз у планах закриття сесії, інтенсивне проходження курсу чеської до рівня В1 і складання іспитів, вступ — я сподіваюся, що у мене все вийде, і щиро сподіваюся, що вся ця ситуація скоро скінчиться і я побачу всіх своїх рідних і близьких і зможу міцно-міцно їх обійняти.
Також на цю тему
-
Новини для українців
Актуальна інформація, практичні поради, рекомендації, історії біженців. Щотижневий подкаст Radio Prague International українською