Чеські політики високо оцінюють результати для України саміту НАТО і підтримки «Групи семи»
Північноатлатничний союз пообіцяв запросити Україну до переговорів про вступ після виконання Києвом низки умов, а «Група семи» оголосила про план надати Україні допомогу і гарантії безпеки.
Президент Чехії Петр Павел висловив задоволення результатами саміту НАТО, що відбувся в литовському Вільнюсі. «Цей саміт показав, що союз НАТО тим кращий, під чим більшим тиском він опиняється. А враховуючи ситуацію, коли Україна вже понад 500 днів перебуває в стані жорстокої війни і мала від цього саміту великі очікування, то й тиск на учасників саміту був досить великий», — сказав він. Пізніше Павел також додав, що очікування Києва були, «ймовірно, зависокі і не надто відповідали реальності», повідомляє агентство ČTK.
Після саміту НАТО, а також заяви «Групи семи» Україна може почуватися впевненіше і спокійніше, вважає президент Чехії. За його словами, вдалося «запевнити Україну, що вона не залишиться сама, що інші держави будуть їй допомагати, і то дуже виразно: те, з чим інші держави погодилися, — це гарантії Україні на тривалий термін із огляду матеріального, фінансового, а також безпекового».
За його словами, до пропонованої системи співпраці в галузі безпеки може приєднатися будь-яка країна. «Чеський уряд цей проєкт уже обговорив і готовий долучитися до нього», — додав Павел, але не став уточнювати конкретні можливості Чехії в цьому напрямку, сказавши, що про це говорити передчасно.
Також, сказав Павел, Чехія підтвердила, що надасть кошти до планованого фінансового пакета допомоги на наступні десять років.
Президент Чехії високо оцінив те, що всі країни-члени НАТО погодилися з тим, що «будуть підтримувати Україну протягом необхідного часу, доки вона сама не вирішить, що цілі досягнені і вона буде готова починати дипломатичні переговори».
«Саміт показав, що союз НАТО зробив прямо протилежне до того, чого очікував російський президент Путін, а саме що він не буде здатен спільно реагувати, ухвалювати рішення і досягати згоди про основні речі. Якщо президент Путін розраховував на те, що підтримка України з боку НАТО почне слабшати, то цей розрахунок не вийшов», — заявив Петр Павел, слова якого наводить інтернет-видання Novinky.cz. Він нагадав про рішення НАТО, що як тільки будуть виконані необхідні для вступу України умови, вона буде прийнята до складу його членів.
Прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала, зі свого боку, привітав декларацію країн-членів «Групи семи» про тривалу підтримку України, яку ухвалили на полях саміту НАТО. «Я запевнив наших українських друзів і наших партнерів із країн «Групи семи», що Чехія належним чином приєднається до декларації і до її наповнення. Адже від безпеки України залежить і безпека Чехії й усієї Європи», — написав він у твітері.
«Допомогою Україні ми допомагаємо самі собі і виграємо час, щоб підготуватися до можливої загрози зі сходу», — прокоментував ухвалені на саміті рішення посол Чехії в НАТО Якуб Ландовський. Як сказав він в інтерв’ю інтернет-виданню Чеського радіо iRozhlas.cz, «мабуть, ми мали б 2014 року відреагувати ще сильніше, щоб сьогодні мати кращі вихідні позиції; цього не сталося, але нині ми відреагували всі від першої хвилини досконало».
Начальник Генерального штабу Збройних сил Чехії генерал Карел Ржегка до цього додав: «Українці послаблюють найбільшу загрозу для нас. Чим успішніші українці, тим більше часу ми маємо. Вони справді своєю кров’ю купують час для нас. І тому важливо підтримувати їх».
Рішення саміту — «максимум можливого»
Керівники країн НАТО домовилися на саміті, що скоротять для України шлях до членства, скасувавши для неї необхідність виконання Плану дій щодо членства. Але генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що Північноатлантичний союз офіційно запросить Україну до своїх лав аж тоді, коли всі члени блоку будуть із цим згодні і будуть виконані всі визначені умови.
«Майбутнє України в НАТО», — мовиться в заяві керівників країн-членів. Північноатлантичний союз допоможе Києву досягти поступу в забезпеченні військової оперативної сумісності з військами країн НАТО, а також у здійсненні необхідних демократичних реформ і перебудови в безпековій сфері.
При цьому Київ не отримав запрошення на вступ і конкретного графіка кроків для вступу, які прагнув отримати; також не були оголошені конкретні умови вступу. Як прокоментував це рішення НАТО Ландовський, на його думку, — «це максимум можливого на сьогоднішній день».
Також радник уряду Чехії з питань національної безпеки Томаш Пояр вважає, що саміт був успішним і приніс більше позитиву, ніж розчарувань. За його словами, очікування українців були більші — але, з іншого боку, «результатом є розумний і раціональний компроміс».
«Гадаю, що неможливо було зробити більше в полегшенні вступу України до НАТО і в рішенні, що двері для неї відчинені», — сказав він, виступаючи на Чеському телебаченні. А відсутність прямого запрошення до НАТО, на його думку, переважили конкретні фінансові, військові чи інституційні кроки.
Країни-члени «Групи семи» промислово розвинених країн, а це США, Німеччина, Японія, Франція, Канада, Італія і Велика Британія, а разом із ними й Європейський союз у спільній заяві, ухваленій на полях саміту НАТО, оголосили міжнародну рамкову домовленість, яка відкриє Україні шлях до гарантій безпеки на тривалий час, що мають посилити її оборону від нападу Росії і відрадити Москву від подальшої агресії.
Рамкова домовленість передбачає такі елементи, як надання Україні сучасного військового обладнання, тренування військ, надання розвідувальної інформації і кіберзахисту. Україна, зі свого боку, зобов’язується поліпшити становище в галузі державного управління, зокрема через реформи в правосудді й економіці і підвищення прозорості.
«Група семи» також надасть Києву підтримку, щоб полегшити виконання такої програми реформ, яка забезпечить Україні належний рівень державного управління, необхідний для досягнення її євроатлантичних прагнень. Реформи також мають підкреслити зобов’язання України в галузях демократії, верховенства права, дотримання прав людини і свободи засобів масової інформації.
До заяви «Групи семи» можуть приєднуватися й інші держави, і деякі вже зробили це; Чехія заявила, що теж приєднається до неї.
