Слідами Франца Кафки знову вирушимо до Праги. Ви дізнаєтеся, на яких адресах жив славетний письменник, де працював і писав, і де проживав свій вільний час.
«Прага не відпустить. Жодного з нас. Ця матінка має кігті. І людина мусить піддатися, або… У двох місцях мусили б ми її підпалити, на Вишеграді і на Градчанах, і тоді могли б вирватися».
Так писав Франц Кафка, ще студент, своєму другові Оскару Поллакові.
Сьогодні в Празі іменем славетного письменника названі площа, галерея і музей. Але його сліди ми знайдемо ще в багатьох часто неочікуваних місцях, наприклад, неподалік Ботанічного саду в Трої чи в Громадській купальні (Občanská plovárna) на березі Влтави.
1907 року, коли Кафці було 24, він пішов на свою першу роботу, і була вона в пишному необароковому палаці на розі Вацлавської площі й Їндржишської вулиці.
Це було празьке відділення італійської страхової компанії Assicurazioni Generali, розповідає журналістка і публіцистка Юдіта Матіашова, співавторка книжки «Подорожуємо з Францом Кафкою» (Na cestách s Franzem Kafkou).
«Цю роботу йому влаштував один із його дядьків завдяки своїм різноманітним бізнесовим контактам. Кафка поставився до цього цілком прагматично. Його зацікавило, що компанія має головне бюро в Трієсті, біля моря. І він вирішив, що коли буде достатньо старанним і буде вчити італійську мову, то, може, його пошлють до того центрального бюро».
Фотограф віднайшов Кафків кабінет
До Італії Кафка врешті не переїхав, бо пропрацював в італійській страховій менш ніж рік. Але вивчення італійської йому згодилося. Невдовзі після початку роботи він поїхав у відпустку до Італії. І там, серед іншого, відвідав міжнародне авіашоу, яке його так захопило, що він написав про свої враження свій перший і, на жаль, і останній репортаж, який вийшов у празькій газеті Bohemia.
Назовні будівля колишнього празького бюро Assicurazioni Generali має практично такий же вигляд, як і в час, коли тут працював Кафка. Але всередині її повністю перебудували. Та ще перед реконструкцією фотограф Ян Їндра зумів віднайти і зафіксувати на фото Кафків робочий кабінет у його первісному вигляді, розповідає Матіашова.
«Будівля доволі масштабна. У ній є кілька сходів і безліч коридорів і коридорчиків. Янові Їндрі вдалося ідентифікувати цей кабінет за Кафковим описом. Це був один із тих нечисленних випадків, коли вдалося зафіксувати автентичне місце, пов’язане з Кафкою. Бо деякі інші визначальні місця вже зникли без такої фіксації. У Празі ми ще цілком добре впоралися. А от, наприклад, у центрі Парижу, лише за кілька хвилин від Лувру, кілька років тому знесли готель, у якому жив Кафка».
Замість будинку „U lodi“ стоїть готель InterContinental
У той час, коли Кафка пішов на свою першу роботу, він жив із родиною на п’ятому поверсі будинку в стилі модерн „U lodi“. Він виріс на місці колишнього єврейського ґетто, лише за пару сотень метрів від Староміської площі, на кінці нинішньої Паризької, а тоді Мікулашської вулиці. Та сьогодні його вже немає. Будинок був знищений наприкінці Другої світової війни під час боїв Празького повстання. Сьогодні на його місці стоїть відомий бруталістичний готель, який усі ще пам’ятають за його колишньою назвою InterContinental. Після закінчення реконструкції наприкінці цього року його відкриють під назвою Fairmont Golden Prague Hotel.
Саме на цьому місці Кафка написав 1912 року оповідання «Вирок». Того ж року з’явився й його широковідомий твір «Перетворення» (в іншому перекладі «Перевтілення»).
Одного ранку, прокинувшись од неспокійного сну, Грегор Замза побачив, що він обернувся на страхітливу комаху. Він лежав на твердій, схожій на панцир спині і, коли трохи підводив голову, бачив свій дугастий, рудий, поділений на кільця живіт, на якому ще ледь трималася ковдра, готова щомиті сповзти. Два рядки лапок, таких мізерних супроти звичайних ніг, безпорадно метлялися йому перед очима. «Що зі мною сталося?» — думав він. Це був не сон.
(Переклад Євгена Поповича)
Це оповідання — один із нечисленних творів Кафки, про який ми знаємо з певністю, де відбувається його дія, пояснює Юдіта Матіашова.
«Кафка ніколи не хотів пояснювати, де відбуваються його історії. По суті, в жодному з його літературних творів, за одним лише винятком, ми не знайдемо назви міста. Тому ми не знаємо, чи це Прага, Фридлант, село Сіржем чи ще десь. Але квартира на розі Паризької і набережної — це, як вважає німецький кафколог Райнер Штах, саме те місце, де відбувається сюжет оповідання «Перетворення», у його книжці є й опис, де і що в тій квартирі було, включно з її планом. Це, безумовно, була велика, поділена на багато приміщень міщанська квартира з кількома кімнатами і кімнатою для служниці, і Кафка мав із неї вигляд на річку».
Кафка любив гуляти, а купальню бачив із вікна
Із вікна родинного помешкання в будинку „U lodi“ Кафка дивився на протилежний берег, на Громадську купальню, куди він ходив із дитинства. Він не тільки любив плавати, а й мав і свого власного веслового човна, на якому він плавав по Влтаві, розповідає Юдіта Матіашова.
«Із цим пов’язане й те, що він був дуже спортивної статури. Багато хто собі думає, що Кафка був усе життя немічний, але я б сказала, що коли порівняти з його друзями, наприклад, із Максом Бродом, то він був у набагато кращому фізичному стані. Він ходив на довгі прогулянки, не лише по Празі, але й поза Прагу. Не цурався він і фізичної роботи. Десь у Нуслях, не знаємо, де точно, він підробляв у садовому господарстві, ходив він і до Помологічного інституту в Трої. Так що Кафка був і садівником, цього теж багато хто з ним не пов’язує. Думаю, це добре підкреслює різноманітність його інтересів».
Будівля тодішнього Помологічного інституту
Кар’єрне зростання в Робітничій страховій
Хоча більша частина життя Кафки пов’язана зі Старим Містом, його сліди, крім Нуслів і Трої, можна знайти ще на Жижкові, а саме на вулиці Борживойова, на місці, де колись була асбестова фабрика, продовжує оповідь Юдіта Матіашова.
«Перед самою Першою світовою війною здавалося, що Кафці могло вдатися збагатіти, бо вони всією родиною купили цю фабрику і вирішили, що Франц буде в ній «тихим партнером» (тобто в обмін на свій внесок буде отримувати частку прибутку, але не братиме участі в керуванні фірмою — ред.). Це мало привабливий вигляд, бо він мав би регулярний дохід і міг би витрачати більше часу на літературну творчість. Але почалася Перша світова, і члени родини, які були партнерами, мусили йти до війська. І раптом Кафка опинився тим, хто мав узяти на себе догляд за роботою фабрики, а це його аж ніяк не влаштовувало».
Тож замість керування своєю асбестовою фабрикою Кафка пропрацював решту свого трудового життя в Робітничій страховій компанії на вулиці На Поржічі, де він швидко здобув повагу свого керівництва, розповідає Матіашова.
«Кафка в тій Робітничій страховій від нещасних випадків компанії отримав цікаву можливість. Він міг там багато років працювати на якійсь найнижчій урядницькій посаді, але ж він хотів бути досконалим у всьому і почав цікавитися, які особливості страхової справи, і швидко піднімався кар’єрними сходами. За результатами своєї роботи він став відповідальним за найважливішу частину нашої території, регіони навколо Ліберця і Яблонця на півночі Чехії, де були перш за все текстильні фабрики».
Позичав у сестри будиночок на Златій вуличці
Одне з найвідоміших місць, пов’язане з Францом Кафкою, — мальовничий будиночок на Златій вуличці № 22 просто на території Празького граду. Цей будиночок улітку 1916 року винайняла собі Кафкова сестра Оттла і час від часу позичала його братові. Всупереч поширеному уявленню, Кафка тут не спав, а ходив сюди працювати, пояснює Матіашова.
«Оттла мала коханого, звичайно, то ще не був її чоловік, і вони хотіли десь зустрічатися. В родинній квартирі це, зрозуміло, було неможливо. І час від часу вона позичала цей будиночок Францові. Для Кафки це місце було дуже важливе. Він-бо був дуже чутливий до галасу, і тому писав переважно ночами. Так що він радо використовував ту можливість, що може писати в цьому будиночку».
У своїх щоденниках і листах Кафка часто змальовує, як він уночі повертається зі Златої вулички додому, до батьків.
«Сьогодні мене це (життя в будиночку) цілком і повністю задовольняє. В усьому: гарна дорога нагору, тиша там — від одного сусіда мене відокремлює лише дуже тонка стіна, але той сусід досить тихий; я беру з собою нагору вечерю і залишаюся там переважно до півночі. Потім перевага дороги додому: я мушу вирішити зупинитися, і потім ця дорога, що остуджує голову. І життя там: це щось особливе — мати свій дім, закрити за світом двері не до кімнати, не до квартири, а двері цілого дому, з дверей помешкання вийти майже відразу в сніг тихої вулички».
Кафка жив і в Шенборнському палаці. Зараз там посольство США
Іще одне відоме місце, де Кафка жив якийсь час, — це Шенборнський палац на Малій Страні, нинішня будівля посольства Сполучених Штатів Америки. Квартиру в палаці на вулиці Тржиштє Кафка отримав від квартирного управління після повернення з Мюнхену 1916 року. Він описав це в листі до Феліце Бауер.
«Десь у той час я повернувся з Мюнхену з нововіднайденою відвагою і зайшов до квартирного управління, де мені вже першу квартиру запропонували в одному з найгарніших палаців. Дві кімнати, передпокій, половина якого облаштована як ванна кімната. Шістсот крон за рік. Це було як сповнена мрія. Я вирушив туди. Кімнати високі й гарні, червоні й золоті, як у Версалі. Чотири вікна до цілком занедбаного тихого дворика, одне вікно до саду. До саду! Коли проходиш воротами до палацу, ледве віриш тому, що бачиш».
Та натхнення Кафки від нового помешкання швидко спало. Квартиру в пишному палаці 17-го століття він таки отримав, але іншу, меншу, каже Юдіта Матіасова.
«Перше, що спадає мені на думку у зв’язку з цим місцем, — це таке дуже холодне приміщення з високими стелями. Це було 1917 року, коли Кафка почав потерпати від проблем зі здоров’ям, і саме коли він жив за цією адресою, він дізнався, що має туберкульоз».
Кафка витримав у Шенборнському палаці лише лічені місяці — від березня до грудня 1917 року. По тому він знову повернувся до батьків у помешкання в Оппельтовому домі на розі Староміської площі і Паризької вулиці.
Кафка був затятий вегетаріанець
Коли ми говоримо про Кафку в Празі, ми, звичайно ж, не можемо оминути увагою місця, де він проживав свій вільний час. Із книжки німецького автора Ганса Цішлера ми знаємо, що Кафка дуже любив ходити в кіно — наприклад, до кінотеатру Ponrepo, який у ті часи працював на Карловій вулиці, чи до кіно Lucerna, веде далі Юдіта Матіашова.
«Не знаю, наскільки відомо те, що Кафка був затятий вегетаріанець. У його подорожніх щоденниках є згадки про відвідини вегетаріанських ресторанів. І, звісно ж, ходив Кафка й до кав’ярень. Мабуть, найвідоміша — Arco неподалік сьогоднішнього Масарикового вокзалу, також Café Louvre та інші славетні кав’ярні. Але уявити там Кафку як такого інтелектуала за кавою чи якимсь алкогольним напоєм було б, мабуть, не дуже точно».
Про Кафку можна згадати і в празьких парках. Протягом короткого перебування за адресою на вулиці Польській на Виноградах він ходив гуляти до Ріґрових садів.
Але одним із його найулюбленіших місць були Хоткові сади поруч із Празьким градом, звідки йому відкривався чудовий вигляд на панораму Праги. Про одну з таких прогулянок він написав у щоденнику.
«Найгарніше місце в Празі. Співають пташки, замок із галереєю, старі дерева, загорнені в торішнє листя, напівтемрява…»
Також на цю тему
-
Слідами Франца Кафки
Де виростав всесвітньовідомий письменник, які місця давали йому натхнення, де він перебував вільний час, і взагалі: яким був Кафка як жива людина?
