Чехи все ще хочуть перемоги України, та лише менш ніж третина готова стати до зброї на захист своєї країни в разі нападу
Водночас майже 38 відсотків опитаних хотіли б, щоб війна Росії проти України закінчилася тимчасовим миром без перемоги жодної зі сторін, свідчить нове дослідження. При цьому частка прихильників перемоги України потроху зменшується, а тих, хто за перемогу Росії, зростає.
За те, щоб війна закінчилася «напевно» перемогою України, виступили 33 відсотки; думку, що це «радше» мала б бути перемога України, підтримують 10 відсотків — разом за перемогу України 43 відсотки учасників опитування.
Перемоги Росії хочуть 7,4 відсотка — по 3,4 відсотка тих, хто хотів би цього «напевно» чи «радше». А з тих 37,8 відсотка, хто підтримує тимчасове перемир’я без переможця, було більше жінок (цю ідею підтримали 43 відсотки опитаних жінок), ніж чоловіків (серед них таких було 32 відсотки), звернули увагу дослідники. 11,8 відсотка обрали відповідь «Не знаю / Мені все одно».
Віра в перемогу України падає?
При цьому з даних попередніх аналогічних досліджень випливає, що частка тих, хто хоче перемоги України, весь час зменшується, частка прихильників перемоги Росії потроху зростає. Найбільше ж зростає частка тих, хто за тимчасове перемир’я без нічиєї перемоги.
Якщо нині за перемогу України 43 відсотки, то в жовтні 2023 року таких було 50,3 відсотка, а в березні 2023-го — 57,2 відсотка. Тоді як «за Росію» нині 7,4 відсотка, минулого жовтня їх було 6,8 відсотка, а минулого березня 6,4 відсотка. За тимчасове перемир’я нині 37,8 відсотка, а в жовтні було 30,6 відсотка, в березні ж минулого року — 27,2 відсотка.
«ЄС мав би піти на переговори з Росією без України»?
Учасників дослідження запитували й про їхню думку щодо ставлення Європейського союзу до війни. Найбільшу підтримку отримав варіант «ЄС мав би піти на переговори з Росією про закінчення конфлікту». Соціологи не пояснили, чому обрали таке питання, яке взагалі не передбачає участі України у вирішенні її долі, — але за це висловилися 43 відсотки опитаних чехів.
Таку можливість, яку свого часу була змушена пережити Чехословаччина, коли великі західні держави 1938 року пішли на переговори з Гітлером і вирішили долю країни поза її спиною, підтримують більше чоловіки і більше люди з вищою освітою, а також частіше виборці нинішнього президента Петра Павела, ніж його суперника на президентських виборах, колишнього прем’єра Андрея Бабіша. Дослідники не пояснювали такого результату.
Із тим, що ЄС мав би далі посилювати санкційну політику щодо Росії, згодні 32 відсотки, що ЄС мав би підтримувати Україну невоєнним чином, — 30 відсотків, що ЄС мав би підтримувати Україну воєнним чином, — 25 відсотків, і що ЄС мав би обійняти нейтральну позицію між обома учасниками «конфлікту», — теж 25 відсотків.
Тиск на Україну — так, боротьба на захист Чехії — ні
І 22 відсотки підтримки набрала відповідь «ЄС мав би вчинити тиск на Україну і примусити її до переговорів».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
В іншому опитуванні, оприлюдненому днями, на схоже, але дещо інакше сформульоване питання, чи мала б Чехія домагатися швидкого закінчення війни Росії проти України, навіть якби це означало, що деякі окуповані території залишаться під владою Росії, позитивно відповіли 65 відсотків респондентів.
А в одному лютневому дослідженні за те, що Європа мала б вчинити на Україну тиск, щоб вона мусила піти на укладення мирної угоди з російським агресором, висловилися 42 відсотки опитаних.
І ще одне питання до чехів стосувалося нині того, чи були б вони охочі захищатися зі зброєю в руках, якби Чехія зазнала нападу. Таку охоту виявило лише 32,9 відсотка опитаних (10,5 відсотка «напевно» так, 22,4 відсотка «радше» так). А понад дві третини — 67,1 відсотка — свою країну захищати не бажають (28,5 відсотка «радше» ні, 38,6 відсотка «напевно» ні)…
І в цій ситуації серед чоловіків було більше охочих стати на захист батьківщини (44 відсотки), ніж серед жінок (23 відсотки). Серед виборців проєвропейського президента Павела таких було 43 відсотки, серед виборців популіста Бабіша 27 відсотків.
Дослідження здійснила для інституту CEDMO соціологічна компанія Median протягом другої половини травня цього року серед 2794 респондентів віком понад 16 років, обраних шляхом репрезентативної квотної вибірки. Похибка не вказана.
