Гуманітарні виплати біженцям збільшили. В Празі цього не вистачить і на гуртожиток
Від 1 вересня в Чехії гуманітарне житло буде надаватися тільки новоприбулим біженцям. Тому з 1 серпня дещо збільшені виплати на оренду житла у складі гуманітарної допомоги. Але в більшості випадків цього буде замало, застерігає Андреа Крхова, директорка Консорціуму неурядових організацій, що працюють із мігрантами, в ефірі станції Radiožurnál Чеського радіо.
Гуманітарну допомогу можуть отримати тільки домогосподарства біженців, доходи яких не перевищують прожиткового мінімуму плюс так званих зараховуваних витрат на житло, які розрахувало Міністерство праці і соціальних питань. Досі на проживання в житлі, що було зареєстроване в спеціальному реєстрі, зараховували до 6000 крон на вразливу особу і до 3000 крон для інших, при проживанні в незареєстрованому житлі ці суми становили до 4800 і 2400 крон. В одному домогосподарстві зараховувалися до п’яти осіб. До цього додається прожитковий мінімум — 4860 крон на дорослу особу і 3490 крон на дитину. Гуманітарна допомога становить різницю між розрахованою таким чином сумою і розміром доходів домогосподарства.
Від 1 серпня зараховувані суми на оплату житла, що є частиною гуманітарної допомоги біженцям, зросли до 6000 крон на місяць для вразливих категорій і до 4000 крон для всіх інших. При цьому вже не має значення, чи внесене житло, де живуть біженці, до спеціального реєстру, чи ні. В одному домогосподарстві, як і досі, враховується до п’яти осіб.
Це означає, що «невразливий» біженець, який живе в незареєстрованому житлі, отримуватиме на 1600 крон більше щомісяця, вразливий із незареєстрованого житла — на 1200 крон більше. А в житлі, яке було зареєстроване, сума для «невразливих» осіб зростає на 1000 крон, а для вразливих — не зростає зовсім: вони вже й так отримують максимальну суму в 6 тисяч.
За даними Міністерства внутрішніх справ Чехії на початок липня, в Чехії зареєстровано понад 362 тисячі осіб із тимчасовим захистом, із них гуманітарну допомогу отримує близько 97 тисяч; у групу вразливих припадає 66 тисяч біженців.
Тим часом 1 вересня набуває чинності зміна до законодавства про перебування в Чехії біженців із України, через яку термін проживання в наданому державою житлі скорочується до 90 днів від часу прибуття до Чехії. Таким чином ті, хто станом на 1 вересня прожив у такому житлі більш ніж 90 днів, втрачає право на нього відразу. Далі треба або це житло оплачувати, або знайти нове. Причому це стосуватиметься також і біженців так званих вразливих категорій, для яких зараз і до 1 вересня термін проживання в гуманітарному житлі ще не обмежений.
Та чи вистачить тих нових виплат на житло, 4000 крон для «невразливих» і 6000 для вразливих? Переважно — ні, каже Андреа Крхова, директорка Консорціуму неурядових організацій, що працюють із мігрантами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Метою зміни законодавства, каже вона, є заохотити людей вибратися з гуртожитків і знайти нормальне житло в квартирах. Але вона звертає увагу: «На жаль, та сума зараховуваних витрат, яка береться до уваги при розрахунку гуманітарної допомоги, недостатня — в Празі її не вистачить і на гуртожиток, бо там суми за місяць у межах 7000—9000 крон. Це означає, що людям після оплати гуртожитку на інші життєві витрати не залишиться й прожиткового мінімуму».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
За оцінками Крхової, близько 10 тисяч людей досі не знайшли собі нового житла і потребують безплатного поселення: «Серед них і супервразливі люди, які не можуть ні оплатити, ні знайти житло. Це означає, що вони певною мірою перебувають у невигідному стані на ринку нерухомості або живуть там, де біженців дуже багато і де вільних квартир узагалі немає».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
На думку фахівчині в роботі з мігрантами, людей, які зовсім не зможуть оплатити житло, буде кілька десятків, але частіше ставатиметься, що після оплати житла людям не лишиться коштів на їжу, одяг чи основні ліки, які їм необхідні.
«Ми вбачаємо як найбільш проблемну групу осіб старшого віку: навіть хоч вони й отримають більшу суму зараховуваних витрат на житло, та поза нею їм не залишиться навіть прожиткового мінімуму, тобто менш ніж 3000 крон на місяць — за ці гроші, власне, людині неможливо вести якесь найелементарніше господарство», — каже Крхова.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Із понад 360 тисяч людей із тимчасовим захистом, які нині зареєстровані в Чехії, величезна більшість гуманітарної допомоги не потребує, нагадує вона: біженці роблять внески до чеського бюджету у вигляді податків та інших зборів на суми в мільярди крон — тобто серед біженців є люди, які змогли самостійно інтегруватися.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Але, зауважує фахівчиня, в кожній групі біженців, як і в пересічному населенні, є люди, які потребують підвищеної підтримки. Серед них, зокрема, люди літнього віку, матері з малими дітьми чи люди з інвалідністю.
І їм ця підтримка потрібна в підвищеному розмірі і на тривалий час, наголошує Андреа Крхова.
