Як впораються біженці з України зі скасуванням безплатного житла?
Із 1 вересня в Чехії змінилися умови підтримки біженців з України: набула чинності поправка, згідно з якою термін проживання в наданому державою житлі скорочується до 90 днів із дня отримання тимчасового захисту в Чехії. Після цього біженці хоч і можуть залишитись у гуртожитках, але зобов’язані оплачувати житло самостійно. Зміна торкнеться і так званих вразливих груп біженців.
Щоб дещо пом’якшити наслідки скасування безплатного проживання, Міністерство праці і соціальних питань із 1 серпня підвищило суму гуманітарної допомоги для вразливих груп біженців, які мають статус тимчасового захисту. До них належать діти віком до 18 років, люди у віці до 26 років, які навчаються в Чехії, особи, які доглядають за дитиною віком до 6 років, вагітні жінки, люди віком понад 65 років, люди з інвалідністю або власники картки інвалідності, виданої в Україні або Чехії, та особи, які доглядають за ними. Вразливість підтверджується при поданні заяви на отримання гуманітарної допомоги. З 1 вересня і таким особам безплатне гуманітарне житло надається лише на 90 днів із моменту видачі першої візи тимчасового захисту.
За даними Міністерства внутрішніх справ Чехії, наразі в безплатному гуманітарному житлі проживає від 10 до 12 тисяч українських біженців. Загалом у Чехії зараз зареєстровано понад 377 тисяч біженців з України, але справжнє число їх, очевидно, менше: дехто виїжджає до інших країн чи повертається до України, не знявшись із обліку.
Як розповіла Андреа Крхова з Консорціуму неурядових організацій, які працюють із мігрантами, ті, в кого збіг термін безплатного проживання, зможуть подати заяву на гуманітарну допомогу, до якої входять і так звані зараховувані витрати на житло — цю суму визначає міністерство. Вразливі категорії отримують нині як дотацію на оренду житла 6000 крон на місяць, для решти біженців ця сума становить 4000 крон.
Проте досвід соціальних працівників, які допомагають вразливим категоріям людей із України адаптуватися до нових змін, показує, що такої суми на оплату проживання, як правило, не вистачає. Вразливим біженцям буде важко зводити кінці з кінцями за нових умов, каже Крхова.
«Це єдина допомога, на яку мають право українські біженці. Вони не мають доступу до системи соціальної підтримки, так що це єдина допомога і для вразливих груп. У крайньому разі вони зможуть також звернутися за одноразовою винятковою фінансовою допомогою, з якою в нас, проте, не дуже добрий досвід, і вона не надається біженцям настільки ідеально, як це було б необхідно».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
У випадку домогосподарств, що складаються з кількох осіб, житлова допомога сумується, і разом вона може утворити достатню суму для оплати квартири або гуртожитку за комерційними цінами. Але з ситуацією набагато складніше і важче впоратися самотнім людям похилого віку, матерям із малими дітьми і людям із інвалідністю. Місце в гуртожитках, де вони жили досі, рідко коштує дешевше за 6000 крон на місяць, звертає увагу Крхова.
«Можливо, люди не залишаться без житла і зможуть жити в цих гуртожитках і далі, але після оплати проживання в них уже не залишиться коштів для існування, і вони опиняться за межею бідності. Ми вже зараз стикаємося з тим, що люди, яким потрібні спеціальні ліки, які потребують складного лікування, не можуть оплатити ці ліки, не кажучи вже про житло».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
І серед гуртожитків є винятки, де ціни нижчі — найчастіше в тих випадках, коли це загальна кімната на чотирьох і більше людей. Наприклад, у Празі ціни на загальні кімнати можуть становити від 5500 до 10 000 крон. Але доступніші місця практично завжди заповнені. У більшості випадків переїхати в дешевше житло в біженців просто немає можливості.
Скільки людей опиниться за межею злиднів?
Найчисленнішою групою серед вразливих іноземців, які мають тимчасовий захист, є діти — вони становлять близько 50%. Якщо об’єднати дітей і людей, які доглядають за дитиною віком до шести років (які також є вразливою групою), вони становитимуть 75%. Близько 13% — це люди, старші за 65 років, і 10% — люди з інвалідністю.
Найбільше біженців із вразливих груп живе у Празі. Скільки з тих, хто досі проживав у безплатному кризовому житлі, не зможе заплатити орендну плату, у Міністерстві праці і соціальних справ поки не знають, звертає увагу Крхова.
«У Мінпраці, на жаль, не вдалося отримати дані, тому ми маємо лише деяку інформацію з регіонів. Там координатори відвідували окремі гуртожитки й опитували людей, як на них вплине зміна. Тож це досить спекулятивно, але можна говорити приблизно про половину від загальної кількості людей, які вже зараз перебувають у ситуації, що не можуть працювати, і доходу в них немає».
При цьому українські біженці зі вразливих груп не можуть скористатися чеською системою соціальної підтримки, скаржиться Андреа Крхова з Консорціуму неурядових організацій, які працюють із мігрантами.
«Нам обіцяли це вже кілька разів. За останньою інформацією, складність полягає в тому, що вся ця система державної соціальної підтримки змінюється, переходить на цифрову платформу, і лише коли вона буде реформована для чеського населення, до неї отримають доступ біженці з України. А зараз, відповідають нам, можливості системи недостатні, і неможливо буде впоратися з системою виплати допомоги».