Міст між культурами: українські та чеські книжки, які варто прочитати в оригіналі та перекладі

Сьогодні книга — не лише джерело знань, а й надійний інструмент для вивчення мови. А переклади допомагають поєднувати культури і знайомлять із літературою інших народів. Любов Павлишин переклала роман чеської письменниці Анни Ціми «Прокинутися на Шібуї» українською. Тож через яку літературу можна покращити знання чеської мови?

Фото: Olena Ostapchuk, Radio Prague International

Пандемія, повномасштабна війна й організаційні перепони затягнули процес перекладу на цілі п’ять років. Але цьогоріч роман Анни Ціми «Прокинутися на Шібуї» в перекладі Любові Павлишин нарешті побачив світ. А почалося все з перемоги на конкурсі молодих богемістів, організованого Чеським центром.

Попри відмінне знання чеської мови й культури, під час перекладу 320 сторінок були деякі труднощі, каже Любов Павлишин.

«Оскільки це роман про те, як чехи сприймають Японію, і знайомство фактично з японською культурою, але більш такий молодіжний напрямок, то тут були вже складнощі, бо мені довелося постійно шукати інформацію. Але в цьому теж допомогли різні перекладацькі форуми та знайомі, на яких я вийшла, — це японісти в Україні, які теж мені допомагали і багато чого підказували. Потім, звичайно, вже мої друзі, колеги з Чехії, з якими я теж постійно консультувалася, коли, можливо, не розуміла якийсь там молодіжний сленг. Найбільш цікаво було от саме оцей молодіжний сленг чеський передати українською».

Любов Павлишин|Фото: Olena Ostapchuk, Radio Prague International

Вивчати чеську мову через літературу — ефективно, переконана Любов Павлишин. У перекладачки є власна добірка книжок чеською мовою, які вона рекомендує прочитати українцям.

Перший у списку — Вацлав Гавел. Саме через нього розпочалось її знайомство з чеською культурою. Вацлав Гавел — важлива постать чеської політики, а ще видатний письменник і драматург. Його твори часто торкаються глибоких та актуальних тем. Як політик він писав разючі промови та есеї, які варто прочитати саме в оригіналі, каже перекладачка.

«Друге, що б я порадила, — ну, це класик Мілан Кундера і його дуже класний роман «Нестерпна легкість буття». Але це така висока філософія, напевно, ще потрібно дорости до того рівня, але треба пробувати. Далі теж така сучасна молода письменниця Катержина Тучкова, вона порушує якраз гендерні питання, і в неї є дуже класний роман «Житковські богині» — це теж би рекомендувала, я його теж почала читати в оригіналі, але є й у перекладі українською. Напевно, завершила б Іваном Ольбрахтом — це, зокрема, буде цікаво для закарпатців: адже цей чеський письменник, який у минулому столітті, коли Закарпаття входило в склад Чехословаччини, приїжджав на Закарпаття, у село Колочава, і написав там роман „Микола Шугай, розбійник“, за яким потім був знятий фільм і п’єса була поставлена „Балада про бандита“.»

Водночас, за словами Любові Павлишин, у Чехії зростає зацікавленість українською літературою. Українські твори активно перекладаються чеською мовою, що відкриває чеським читачам нові аспекти української культури. Цей тренд сприяє культурному діалогові між країнами і поглиблює розуміння сучасної України в Чехії.

«Зараз, наскільки я знаю, відома така перекладачка Ріта Кіндлерова перекладає Оксану Забужко, але це ще в процесі. Потім, і це дуже класно, нарешті переклад Сергія Жадана «Ворошиловград» теж вийшов тепер чеською мовою, якраз у 2024 році. Ну і, звісно, поезія, яку переклали чеською, це теж буквально за останні два роки, — йдеться про українського поета Василя Стуса і сучасного письменника Юрія Іздрика. Українці зараз цікаві чехам, тому що чехи зіткнулися з тим, що нас зараз тут дуже багато і їх. Можливо, трошки деякі моменти дратують, і для них це теж складна адаптація — прийняти нас. І тому українцям зараз дуже важливо показати, що ми є так само інтелектуальна нація і можемо щось показати трохи більше».

Цей обмін культурними цінностями підкреслює важливість читання книг як в оригіналі, так і в перекладі. Такі твори стають справжнім мостом між народами, допомагаючи краще зрозуміти один одного, переконана Любов Павлишин.