Чехія готує кроки проти трудової експлуатації українських біженців
Експлуатація українських біженців у Чехії найбільше квітне в тих місцевостях, де їх самих найбільше. І на ринку праці вони становлять вразливу групу. Чеська держава вже почала формулювати необхідні кроки для боротьби проти нелегального працевлаштування, пише інтернет-видання Seznam Zprávy.
Місця, де біженці селяться у великих кількостях, стають проблемними. Біженці не знають чеських законів і своїх прав, не знають достатньо мови і мусять якось знайти собі житло і забезпечити якийсь заробіток.
Найпроблематичнішими з цього огляду вважаються Плзенський край і загалом захід Чехії, а ще Прага — саме там, разом із Брном і Млада-Болеславі, концентрація біженців найбільша.
«Це логічні наслідки, і ми давно спостерігаємо їх. Найбільше випадків трудової експлуатації виявляється в Плзенському краї і загалом у західній Чехії — і то в першу чергу через те, що йдеться про місцевість із найвищою концентрацією біженців із України. Схожа ситуація, наприклад, і в Празі», — коментує Ева Мала, яка працює в організації «Людина в скруті» як експертка з проблематики трудової експлуатації.
У Тахові, Плзені чи Млада-Болеславі кількість біженців у перерахунку на власне населення помітно більша, ніж у великих містах, таких, як Брно, Острава чи Прага. Йдеться про регіони з масштабною промисловістю і високим попитом на робочу силу, каже Мала. Водночас у Плзенському краї діє велика кількість агентств працевлаштування, які нерідко набирають людей просто в Україні, додає вона.
При цьому статистичні дані про пересічний заробіток свідчать, що працівники з українським громадянством мають у Чехії найнижчу платню. За даними за перше півріччя цього року, чехи заробляли пересічно по 42 477 крон на місяць, поляки, які працюють у Чехії, — по 42 285 крон, болгари — по 40 455 крон. А українці — лише по 33 796 крон, майже на сім тисяч менше, ніж болгари.
Прибувають ідеальні жертви
Тим часом останнім часом ситуація лише погіршується — після того, як у серпні Україна дозволила виїзд за кордон чоловікам у віці до 22 років. Фахівці з питань міграції побоюються, що ці люди стають особливо легкими жертвами працедавців-експлуататорів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
«Тепер ми зустрічаємося з тим, що молоді біженці і біженки приїжджають до Чехії автобусами таких агентств, уже завербовані в Україні під обіцянку добрих умов праці і забезпеченого житла. Але після перетину кордону їхня ситуація різко змінюється, і спосіб, у який до них ставляться, відразу стає діаметрально протилежним і набагато гіршим», — розповідає Мала.
Усе це відбувається в час, коли й урядова координаційна група з питань проблематики українських біженців констатує, що на одному й тому ж робочому місці, в першу чергу на будівництвах, можуть бути працівники від цілих ланцюжків фірм-постачальників робочої сили, так що знайти суб’єкт, відповідальний за конкретного працівника, часто буває нелегко.
Перешкодою є й нестача інспекторів праці, а також брак довіри до державних інституцій, коли жертви протиправних дій не охочі співпрацювати з офіційними установами.
Створюється план боротьби з експлуатацією
До змін підштовхнув недавній трагічний випадок зі смертельною трудовою травмою 15-річного хлопця з України. За повідомленнями, він працював із порушеннями трудового законодавства, найімовірніше, нелегально і без медичного страхування.
Урядова уповноважена з прав людини Клара Шимачкова-Лауренчикова скликала через це зустріч міжвідомчої координаційної групи з участю представників Міністерства внутрішніх справ, Міністерства праці і соціальних питань, Поліції Чехії, Державного управління інспекції праці та експертів неурядових організацій. На цій зустрічі й був запропонований план із шести конкретних кроків:
- законодавчо визначити певну базову відповідальність замовника робочої сили за працівників, наданих агентствами;
- оприлюднювати результати контролю інспекції праці («карта несумлінних працедавців»);
- знайти кошти на запобігання нелегальному працевлаштуванню і боротьбу з ним через проєкти з фонду ЄС;
- зміцнити контакти з неурядовими некомерційними організаціями з досвідом роботи на місцях — регіональні «круглі столи»;
- законодавчо вирішити проблематику «агентств на замовлення»: власники проблемних агентств працевлаштування, за які взялися офіційні органи, нині часто купують собі наперед підготоване нове агентство і продовжують свої незаконні практики;
- в межах втілення директиви ЄС проти торгівлі людьми змінити суть кримінального злочину торгівлі людьми і розширити її і на трудову експлуатацію.
Останній із названих кроків є принципово необхідним. На це звертала увагу ще навесні Тереза Фрейдінґерова, співавторка дослідження «Пастки трудового права» і аналітикиня організації «Людина в скруті».
«У чеському праві немає слова «експлуатація». Ми маємо тільки крайні випадки, як-то торгівлю людьми чи примусову працю. А ще в кримінальному праві ми маємо категорію, що називається нелегальне працевлаштування іноземців. Це стосується випадків, коли ми працевлаштовуємо іноземця всупереч його статусові перебування чи дозволові на працевлаштування. Але туди вже не потрапляє те, що ми сприймаємо як нелегальне працевлаштування з погляду умов праці», — пояснювала Фрейдінґерова.
Експлуатація як кримінальний злочин
Віктор Румпік, координатор роботи з українцями плзенської благодійної організації Diakonie Západ і автор ґрунтовного аналізу трудової експлуатації в Плзенському краї, схвально сприймає ідею відповідальності замовника робочої сили за працівників, наданих агентствами. Але принциповим для нього є саме запровадження кримінального злочину експлуатації.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
«Доки не буде визначено, що таке трудова експлуатація, і аналітичне поняття не перейде в правове поняття, трудова експлуатація буде залишатися широким спектром практик, що застосовуються і щодо чехів, і щодо чеських громадян. І ніхто за цим не стежить», — каже фахівець, — адже не можна стежити за чимось, що не є чітко визначеним.
За запровадження кримінального злочину експлуатації висловився і Алеш Юхелка з партії ANO, який у цій партії, що створює новий уряд, відповідає за соціальні теми і про якого говорять як про ймовірного нового міністра праці і соціальних питань.
«Звичайно ж, я за те, щоб це було кримінальним злочином», — заявив він для видання Seznam Zprávy. Майбутній уряд навіть вніс рішучий підхід до боротьби проти нелегального працевлаштування до своєї програми. «Ми хочемо діяти дуже рішуче. Вже не можна буде створювати фальшиві агентства, які, заборгувавши комусь, засновують нове агентство і далі експлуатують людей. Це буде дуже суворо каратися просто на місці», — заявив Юхелка.
Також на цю тему
-
«Молодь повинна знати, що вона тут не сама». Як у Празі працює проєкт «Крила»
Наприкінці серпня Кабінет міністрів України ухвалив постанову, яка дозволяє чоловікам віком від 18 до 22 років виїжджати за кордон без перешкод
