Сотні тисяч українців не знають, що з ними буде. Чеському ринкові праці загрожує велика втрата
Наступного березня для українських біженців у ЄС має закінчитися тимчасовий захист, що замість року протривав п’ять. І для Чехії ще не ясно, що буде далі. Міністерства фінансів та промисловості і торгівлі прагнуть, щоб ці працівники залишилися в країні.
Адже нині в Чехії майже 400 тисяч біженців від війни Росії проти України, з яких близько половини працює. А тимчасовий захист для них закінчиться через десять місяців.
Тож виникає ключове питання: що буде далі? Чи буде створено новий дозвіл на перебування? Чи будуть змінені умови вже наявних дозволів? А чи біженці, в яких завершиться легальне перебування в Чехії, масово виїдуть?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Нинішній уряд партій ANO, SPD і „Motoristé sobě“ наразі не має чіткого плану, як діяти далі після очікуваного кінця тимчасового захисту вже наступної весни, пише інтернет-видання Seznam Zprávy.
«Тимчасовий захист завершується в березні 2027 року. Чехія потребує мігрантів, але не вирішує, що робити з їхнім правом на перебування. Люди, про яких ми говоримо, тут живуть, працюють, виховують дітей. Вони потребують стабільності і чітких правил на довший термін, ніж на 10 місяців», — каже Ільнара Дудаш, голова «Української ініціативи Південної Моравії», яка намагається привертати увагу до проблеми і говорити про неї з представниками уряду.
«Ми чуємо натяки: поводьтеся добре, і якось воно та буде. Але, звичайно ж, цього замало», — наголошує Богдан Райчинець, голова «Української ініціативи в Чехії».
Розробка планів про те, що буде після кінця тимчасового захисту, належить до компетенції Міністерства внутрішніх справ Чехії. А там кажуть виданню Seznam Zprávy, що чекають на результат червневого засідання Ради ЄС у форматі голів МВС, на якому будуть обговорювати тимчасовий захист.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
«Чехія в процесі переговорів домагається звуження його обсягу для новоприбулих. Результат у цей момент передбачити неможливо, бо він буде залежати від низки інших чинників, серед іншого, від розвитку ситуації в Україні», — каже Гана Мала з пресової служби міністерства.
«Не розумію, чому не можна якимсь простим швидким способом перевести тимчасовий захист у якийсь статус перебування. Бо ж ми потребуємо цих людей», — дивується Маґда Фалтова, директорка Асоціації інтеграції і міграції.
Залишити працівників — пріоритет для міністерств
За даними Бюро працевлаштування, в Чехії станом на кінець минулого року працювало понад 198,5 тисяч осіб із тимчасовим захистом. Для чеського ринку праці і економіки це дуже важлива складова.
«Ми аж ніяк не маємо іншого варіанту. Країна через тиждень після їхнього відходу зупинилась би», — зазначає Томаш Проуза, президент Союзу торгівлі і туристичної галузі і віцепрезидент Господарської палати.
Саме цей сценарій — масовий від’їзд біженців — і намагаються відвернути Міністерство фінансів і Міністерство промисловості і торгівлі.
«Ми вважаємо їхнє подальше перебування за важливе для утримання ефективності низки галузей економіки. Відомство в цій справі бере участь у фахових дискусіях про майбутні законодавчі рамки так, щоб для економічно активних осіб був забезпечений плавний перехід на відповідну форму довгострокового перебування», — заявив Стефан Фоус із пресового відділу Міністерства фінансів.
Для цього відомства пріоритетом є знайти рішення, яке дасть можливість чеським працедавцям і далі використовувати цих працівників без зайвих бюрократичних бар’єрів.
«Усі українці, які тут працюють, платять нам податки, соціальне і медичне страхування, так дякуємо Богові за них, бо ми їх потребуємо», — заявляла раніше віцепрем’єрка і міністерка фінансів Алена Шиллерова (ANO).
Штєпанка Філіпова, речниця Міністерства промисловості і торгівлі, теж наголошує, що масовий відхід працівників небажаний.
«Міністерство підтримує перехід частини осіб із тимчасовим захистом на «карти працевлаштованого» (різновид дозволу на довгострокове перебування і працевлаштування — ред.). Таке рішення підтримують працедавці, які вважають його за системно придатне», — констатує речниця і додає, що так само відомство підтримує і спеціальний дозвіл на довгострокове перебування — який можуть отримати тільки біженці з вельми високими доходами.
Сусідні країни вже готують власні рішення
Деякі сусідні з Чехією країни вже запускають свої можливості для залишення українських біженців, не чекаючи на загальноєвропейське рішення.
Наприклад, Польща підготувала дозволи на перебування CUKR — на них можуть перейти ті, хто має тимчасовий захист. Звертатися з проханням про ці дозволи, що видаватимуться на три роки з вільним доступом до ринку праці, можуть із 4 травня практично всі охочі українські біженці: чи не єдині обмеження — це чинна реєстрація з тимчасовим захистом і неперервне перебування з цим статусом у Польщі протягом принаймні 365 днів (останнє не стосується новонароджених дітей).
У Німеччині біженцям пропонують переходити на дозвіл на перебування з метою праці.
Чехія ж іще минулого року почала видавати спеціальні дозволи на довгострокове перебування — п’ятирічні і з доступом до ринку праці. От тільки вимоги для отримання цих чеських дозволів може виконати далеко не кожен біженець.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
За словами Гани Малої з Міністерства внутрішніх справ, саме цей різновид дозволів на перебування залишається головним інструментом для інтеграції біженців. Але минулого року з чотирьох сотень тисяч біженців тільки близько 80 тисяч зважилися просити цей дозвіл — а отримали його врешті лише близько 15 тисяч.
Цього ж року на новий дозвіл зголосилося 56,5 тисяч біженців — із більш ніж 385 тисяч нині зареєстрованих осіб із тимчасовим захистом.
Головним бар’єром є в першу чергу економічний критерій: прохачі мають за попередній рік заробити (і належно оподаткувати) принаймні 440 тисяч крон за головного прохача і ще принаймні по 110 тисяч крон за кожного подальшого члена спільного домогосподарства, яке мусить подаватися на цей дозвіл тільки разом, у повному складі.
Тим часом, за даними інформаційної системи моніторингу пересічної величини заробітку в Чехії ISPV, саме українці в Чехії заробляють найменше серед шести національних груп, які виокремлені в цьому моніторингу (чехи, українці, словаки, поляки, румуни, болгари). Минулого року пересічна місячна платня громадянина України в Чехії складала 34 437 крон, тобто ледь більше як 413 тисяч крон за рік — менше, ніж необхідно на одну людину для того, щоб претендувати на спеціальний дозвіл, не кажучи вже про випадки, коли в родині є діти чи треба доглядати за родичами.
Саме про біженців, які не можуть заробити достатньо для нового дозволу, Ільнара Дудаш говорила на зустрічі з міністром праці.
«Ми говорили про конкретних людей. Про матерів із малими дітьми, які не можуть працювати на повну ставку і не досягнуть необхідного річного доходу в 440 тисяч крон, щоб перейти на спеціальний довгостроковий дозвіл. Про студентів, які прибули ще неповнолітніми і сьогодні не мають власного доходу або й мають, але не відповідають умовам. Про старших людей і тих, хто доглядає за іншими. Про всіх, хто провалює відповідність системі не з власної вини, але через встановлені умови», — каже Дудаш.
Хтось працює, а хтось має нужду
А Маґда Фалтова з Асоціації інтеграції і міграції критикує також те, що з дебатів випав гуманітарний аспект допомоги людям, країна яких опинилася під воєнним ударом Росії.
«Із усіх боків лунає, що ми хочемо тих, хто працює, але не згадують про вразливих. Тому ми кажемо, що дозволи на перебування мають бути доступними, інклюзивними, що аж ніяк не можна вразливих людей повертати до України», — констатує вона і додає, що не може й уявити депортацію, наприклад, пенсіонерок із онкологічним захворюванням.
Водночас, каже Фалтова, зволікання Чехії з вирішенням майбутнього біженців у країні ризиковане. «Люди, яких бізнес найбільше потребує, мають водночас найбільшу тенденцію від’їхати і вирішити свою ситуацію деінде — порівняно з тими ж людьми, хто доглядає за іншими і не має ні грошей, ні реальної можливості це вирішити», — додає вона.
Рада Європейського союзу видала минулої осені рекомендацію, яка виходить із попереднього рішення про те, що тимчасовий захист у ЄС продовжується востаннє до 4 березня 2027 року. В документі наголошено, що тимчасовий захист за своєю суттю не є постійним інструментом, тому країни-члени Євросоюзу мають готуватися до двох варіантів подальшого поводження з біженцями: або до переведення їх на свої національні дозволи на перебування, або на допомогу їм повернутися до України.
