• 03.09.2026

    Як сказав у середу міністр закордонних справ Петр Мацінка („Motoristé sobě“), метою зміни є замінити нинішню систему нотифікації так, щоб вона краще відповідала вимогам спецслужб. Цю зміну МЗС готує разом із представниками спецслужб.

    Від кінця січня цього року російські дипломати в ЄС, їдучи з країни акредитації до іншої країни Євросоюзу, зобов’язані подати цій країні нотифікацію (повідомлення) про свій приїзд. Деякі країни Європейського союзу, крім того, вимагають, замість чи крім нотифікації, також авторизації — попереднього схвалення таких поїздок російських дипломатів, які в них не акредитовані.

    Нині суворіші правила на кшталт цих готує й Чехія. Ситуацію загострили серпневі напади на німецькому летовищі Лейпциг — Галле, що були вочевидь спрямовані проти базованих там українських транспортних літаків, які, зокрема, беруть участь у транспортуванні військової допомоги для України. В середу Берлін офіційно звинуватив у цих нападах Росію. Крім того, останнім часом у Німеччині сталося ще кілька диверсійних актів, у першу чергу на об’єктах енергетики, в причетності до яких теж підозрюють Росію.

  • 02.09.2026

    Так Петр Мацінка („Motoristé sobě“) прокоментував у середу повідомлення з Німеччини, яка офіційно звинуватила Росію в серпневих нападах на летовищі Лейпциг — Галле. Ці напади були вочевидь спрямовані на базовані там українські транспортні літаки, які, зокрема, беруть участь у транспортуванні військової допомоги для України.

    За словами Мацінки, ці дані, які з’ясувала Німеччина, викликають стривоженість — адже вони серйозні і ґрунтуються на твердо встановленій інформації. Цими даними не можна легковажити, сказав міністр, тому він має намір наступними днями обговорити їх із чеськими спецслужбами. На його думку, ці спецслужби, «без сумніву, мають і власні дані».

    У зв’язку з цими нападами міністр закордонних справ повторив, що також викличе до МЗС для пояснень голову посольства Росії в Чехії Анну Пономарьову. За його словами, аеропорт Лейпциг — Галле розташований недалеко від чеських кордонів, тож він очікує на серйозну розмову з російською дипломаткою.

    «Завжди, коли російська гібридна діяльність націлюється на когось із наших союзників, під загрозою опиняємося ми всі», — написало МЗС Чехії в соцмережі ікс іще у вівторок, коли стали відомі висновки уряду Німеччини.

    Того дня в Берліні міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт повідомив результати німецького розслідування: гібридний напад на аеропорт здійснили в серпні найняті Москвою агенти. У відповідь Берлін запровадив проти Москви низку обмежувальних заходів. Добріндт також пообіцяв, що громадянська і цивільна підтримка України буде продовжена, також буде посилена співпраця на рівні спецслужб.

    Солідарність із Німеччиною висловили, крім Чехії, й інші її союзники, а також ЄС і НАТО. Зокрема, за словами голови дипломатії Євросоюзу Каї Каллас, напади мають усі ознаки підтримуваного державою тероризму.

    Росія всі звинувачення відкидає.

  • 02.09.2026

    Ексгумація останків міністра закордонних справ Чехословаччини відбулася в середу з родинної гробниці на цвинтарі в селі Лани в Середньочеському краї.

    Ян Масарик, син першого чехословацького президента Томаша Ґарріґа-Масарика, загинув, випавши з вікна празького Чернінського палацу, де працює МЗС Чехії, в березні 1948 року за нез’ясованих обставин. Це сталося невдовзі після безкровного державного перевороту в лютому 1948 року, внаслідок якого владу в країні захопили комуністи. Ян Масарик залишився міністром закордонних справ і в уряді комуністів.

    За офіційною тодішньою версією, він таким чином вчинив самогубство. Але існує й версія, що його могли виштовхнути з вікна. Третя можливість розглядає нещасний випадок. Дослідження останків могло б додати ясності щодо обставин смерті.

  • 02.09.2026

    Сім осіб тривалий час виробляли метамфетамін, також відомий як первітин, із прекурсорів, які завозили з Польщі. Нині троє з них перебувають за ґратами: головний організатор, 28-річний чоловік із Ліберецького краю, 67-літній іноземець, який тривалий час постачав групу псевдоефедрином — одним із прекурсорів первітину — та іншими речовинами, зокрема червоним фосфором і йодом, і їхній 39-річний спільник. Їм може загрожувати до 18 років позбавлення волі. Інші члени організованої групи перебувають під слідством на волі, повідомило в середу інтернет-видання Novinky.cz.

    Викрили їх іще в червні під час однієї з їхніх операцій, коли організатор отримував від іноземного кур’єра приблизно пів кілограма псевдоефедрину та інші хімікати. Відтак при квартирних обшуках виявили і три нелегальні виробництва метамфетаміну, великі кількості псевдоефедрину, червоного фосфору, йоду, кислот та інших хімікатів.

    Розслідування справи ще триває.

  • 02.09.2026

    Ідеться про Душана Валечека, який очолює чеське відділення руху «АллатРа», що виник в Україні і визнаний там проросійським, повідомило в вівторок інтернет-видання Seznam Zprávy. У Чехії рух залічений до релігійних організацій, Служба безпеки України називає його політичною організацією, що становить загрозу безпеці.

    Валечек два роки тому оприлюднив у ютубі низку відеосюжетів, у яких звинуватив журналістів, включно з репортеркою видання Seznam Zprávy Крістіною Ціроковою, в тому, що вони, мовляв, «програмують людей на насильство», використовуючи «передові нацистські методи дистанційного керування свідомістю».

    Поліція бачить у цьому підозру на свідоме підбурювання до ненависті щодо групи населення і відтак відкрила кримінальне провадження, обвинувативши Валечека в згаданому злочині.

    Як твердить Валечек, журналісти, включно з Ціроковою, систематично критикували прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіца і відтак «запрограмували» чоловіка, який стріляв у прем’єра, на цей злочин.

    «Це був кодований фрагмент запущеної програми, вкладений у підсвідомість за допомогою спеціальних публікацій, що містили приховані психологічні маніпулятивні вкладення і закодовані ініціатори», — бездоказово твердив обвинувачений.

    А роботу репортерки Цірокової він у своїх відеосюжетах прирівнював до роботи німецького нацистського політика Юліуса Штрайхера, який до кінця Другої світової війни видавав антисемітський тижневик Der Stürmer («Штурмовик») і після війни був засуджений Нюрнберзьким трибуналом до страти.

    Крістіна Цірокова тривалий час вивчає проблематику сект, зокрема й таких, як «АллатРа». Саме вона виявила в Словаччині засновника руху, українського громадянина Ігоря Данілова, який утік із України і переховується там від переслідування українськими правоохоронцями за підозрами в зраді Батьківщини, керівництві злочинною організацією чи виправданні й запереченні агресії проти України.

  • 02.09.2026

    Міністерство закордонних справ підтвердило речниці Чеського радіо Лідії Ерлебаховій кінець фінансування Radio Prague International із 2027 року з тим, що «розраховує на наступний рік на зміну законодавства і переведення фінансування Чеського радіо на державний бюджет», повідомило в вівторок інтернет-видання Seznam Zprávy.

    Самому виданню в МЗС повідомили, що при укладанні бюджету на 2027 рік виходили з планованої зміни законодавства щодо фінансування громадських ЗМІ. Йдеться про план нинішнього уряду змінити спосіб фінансування Чеського телебачення і Чеського радіо з чинної системи прямих внесків від слухачів чи глядачів на фінансування безпосередньо з державного бюджету.

    Міністр закордонних справ Петр Мацінка („Motoristé sobě“) вже раніше заявляв про свої плани перестати фінансувати міжнародне мовлення Чеського радіо з коштів свого міністерства через плановану повну зміну фінансування громадських мовців із січня 2027 року. «Я виключаю, що ми його (міжнародне мовлення) ліквідували б чи що це мало б загрожувати самому існуванню радіо», — заявляв він.

    Але, на думку багатьох спостерігачів, уряд уже не встигне змінити спосіб фінансування до початку наступного року, і цей план доведеться відкласти ще на рік. Тим часом у проєкті державного бюджету Чехії на 2027 рік, що його уряд представив у понеділок, фінансування Radio Prague International від МЗС уже не передбачене.

    Міжнародне мовлення Чеського радіо встановлене чинним законодавством із тим, що обов’язок фінансувати його (на відміну від решти Чеського радіо) лежить саме на Міністерстві закордонних справ.

    2026 року МЗС уже різко скоротило це фінансування, передбачене до кінця року, через що в Radio Prague International відбулися значні скорочення штату, програм і випущених матеріалів.

  • 01.09.2026

    Партія „Motoristé sobě“ хоче говорити про високий дефіцит запропонованого урядом проєкту бюджету з прем’єр-міністром Андреєм Бабішем, заявив у вівторок її голова, міністр закордонних справ Петр Мацінка.

    За його словами, «дефіцит справді дуже високий», тож його партія хоче говорити про це з прем’єром на засіданні ради коаліції в четвер.

    Як сказав Мацінка, він не вважає представлений проєкт за остаточний. «Вірю, що коли уряд буде схвалювати бюджет наприкінці вересня, дефіцит буде нижчим», — додав він.

    Про пропонований дефіцит бюджету як надто високий заявили і в партії SPD. Але її лідер, голова Палати депутатів Томіо Окамура не оминув можливості вкотре накинутися при цьому на українців.

    Як заявив він у вівторок, він домагатиметься задля зниження бюджетного дефіциту скасування всієї фінансової допомоги для іноземців, включно з біженцями з України — хоча це суперечило б законодавству Євросоюзу. Окамура також хоче відібрати державну підтримку і від неурядових організацій.

    Із критикою виступив і президент Петр Павел, якому проєкт бюджету на наступний рік «не видається добрим» і який теж вважає пропонований дефіцит надто високим. «Це лише доказ того, що навіть із Петром Мацінкою ми маємо низку спільних тем», — додав він. Мацінка має з Павелом давню особисту ворожнечу.

    Президент теж висловив у вівторок сподівання, що проєкт бюджету ще зазнає змін.

    У понеділок міністерка фінансів Алена Шиллерова (ANO) оприлюднила проєкт державного бюджету на 2027 рік із дефіцитом у 389 мільярдів крон. Це значно більше, ніж дефіцит на нинішній рік у 310 мільярдів крон, і другий найвищий дефіцит в історії Чехії, до того ж у період економічного зростання, що різко критикують фахівці і опозиція. Вищим був дефіцит тільки «ковідного» 2021 року, коли в попередньому уряді нинішнього прем’єра Андрея Бабіша (ANO) міністеркою фінансів була та ж сама Шиллерова.

    Урядовий проєкт бюджету відразу різко розкритикувала опозиція.

  • 01.09.2026

    Посол Ірану, якого чеське Міністерство закордонних справ викликало у зв’язку з погрозами Ірану на адресу перськомовної радіостанції «Радіо Фарда», запевнив, що заява не мала на увазі того, що про неї написали в засобах інформації, заявив у вівторок Петр Мацінка („Motoristé sobě“).

    «Ми йому повідомили, що для нас це абсолютно неприйнятно. Іранський посол нам повідомив, що то не малось на увазі так категорично, як було презентовано в ЗМІ. Я радий, що він не підтвердив ту позицію, але він пішов із позицією нашою, з тим серйозним застереженням, щоб він презентував його вдома своєму центрові», — сказав міністр закордонних справ.

    Минулої середи в Ірані заявили, що збройні сили країни внесли до списку своїх цілей, серед іншого, «Радіо Фарда» — перськомовну станцію у складі американської медіакомпанії «Радіо Вільна Європа — Радіо Свобода», головний офіс якої розташований у Празі.

    Також у списку іранських воєнних цілей — перськомовна служба британського громадського мовця «Бі-бі-сі» і телестанція іранських емігрантів Iran International, яка базується в Лондоні.

    У зв’язку з цим міністр внутрішніх справ Чехії Лубомір Метнар (ANO) повідомив, що МВС і Поліція на підставі отриманої інформації вживуть належних заходів, але подробиць щодо цих заходів повідомляти не будуть.

  • 01.09.2026

    Про підготований Міністерством оборони стратегічний документ із назвою «Довгостроковий оборонний огляд — 2045» повідомило в вівторок інтернет-видання Чеського радіо iRozhlas.cz. Уряд мав би розглянути документ, що визначає перспективи оборони держави на наступні 20 років, протягом цієї осені.

    Вихідним пунктом документа є те, що він «приймає повідомлення Оборонної стратегії Чехії, що найсерйознішу загрозу для безпеки Чехії становить Росія».

    «Підвищується ймовірність виникнення комплексних безпекових криз, включно з нападом на країни НАТО і ЄС без попередження», — мовиться в документі.

    Документ передбачає необхідність підготовки до «довготривалого конфлікту високої інтенсивності з технологічно розвиненим противником».

    В оприлюдненому днями черговому звіті чеської цивільної внутрішньої контррозвідки BIS теж ідеться про цілу низку загроз, що їх становить для Чехії і Європи Росія.

  • 01.09.2026

    І 2028, і 2029 років нинішній уряд хоче втримати оборонні видатки на рівні лише 2,1 відсотка від валового внутрішнього продукту — таку заяву начальника Генерального штабу Збройних сил Чехії Мірослава Главача навело в вівторок інтернет-видання Novinky.cz.

    За його словами, військо потребувало б більше коштів. Але більші видатки на оборону уряд планує вже після 2030 року, додав Главач.

    Прем’єр-міністр Андрей Бабіш і міністерка фінансів Алена Шиллерова (обидва ANO) відмовилися коментувати це, пише видання.

    У понеділок уряд представив проєкт бюджету на 2027 рік, у якому передбачене оборонне фінансування у 2 відсотки від валового внутрішнього продукту рівно.

    Видатки на оборону у 2% від ВВП є мінімальним зобов’язанням країн-членів НАТО; Чехія ні минулого, ні нинішнього року не виконала цього зобов’язання.

    Водночас Шиллерова, яка представляла проєкт, назвала нереальним подальше зобов’язання, яке взяли на себе всі члени НАТО, а від Чехії попередній уряд країни, — до 2035 року витрачати на оборону принаймні 5% від ВВП, з того 3,5 відсотки як безпосередні оборонні видатки і ще 1,5 відсотка як непрямі.

Pages