-
01.09.2026
Вирок у 5,5 років позбавлення волі, винесений раніше Міським судом Праги, підтвердив у вівторок в апеляційній інстанції Вищий суд у Празі, відхиливши скаргу на той вирок Владіміра Ґерґела, засновника фонду Help Ukraine.
Вирок також передбачає заборону участі в будь-яких фондах чи інших юридичних особах теж на 5,5 років. Ґерґел, крім того, має відшкодувати Міністерству освіти ще близько 13,3 мільйона крон; майже 7 мільйонів, за повідомленнями, він уже повернув.
Вирок набув чинності, на нього ще можна подати касаційну скаргу до Верховного суду Чехії. Ґерґел свою провину відкидає.
Його обвинуватили в шахрайстві з дотаціями Міністерства освіти — його фонд отримав дві такі дотації на суму в 20 мільйонів крон.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії до України 2022 року Ґерґел відкрив у Празі Громадський центр «Розтили», що мав бути призначений для інтеграції українських дітей і їхніх батьків. Дотації, які він попросив від імені фонду Help Ukraine, були призначені на адаптаційні групи і заходи для дітей.
Як мовиться в матеріалах обвинувачення, Ґерґел вказав, що метою діяльності центру є розвиток мовних навичок дітей і соціалізація в чеському середовищі, — попри те, що він знав, що чеської мови в центрі не вчать. До того ж, мовиться в обвинуваченні, Ґерґел збирав із батьків внесок по 2500 крон на харчування, хоча це прямо суперечило умовам надання дотації.
Обвинувачення, крім того, стверджує, що частину коштів Ґерґел використав для купівлі частки в житловому кооперативі за квартиру в Празі.
Ґерґел усі пункти обвинувачення відкидає. Він твердить, що роботу фонду фінансував із власних коштів, які надав фондові як позику, тому частину коштів із першої дотації переказав на власний рахунок як сплату позики. Дальші кошти він зняв готівкою, мовляв, тому, що банк заблокував йому рахунок, і, за його словами, він поклав цю суму до сейфу і потім передав її своєму наступникові, який замінив його на чолі фонду. Всі інші фінансові операції, згадані в обвинувачення, він, за його словами, здійснював зі своїх власних коштів.
-
01.09.2026
За їхніми словами, пояснення не допомагають, і щороку з серпня починається черговий наплив людей, які будь-що намагаються «врятувати» знайдених ними їжаченят, викликаючи до них працівників станцій порятунку тварин.
Зокрема, розповів представник плзенської станції порятунку тварин Карел Маконь інтернет-виданню Novinky.cz, тільки ця станція за серпень зареєструвала понад чотири десятки дзвінків чи прохань прийняти їжачка чи й цілий вивід їжаченят, бо вони, мовляв, «сироти».
При цьому, наголосив фахівець, у чотирьох випадках із п’яти йдеться про шкідливе втручання в природний розвиток дикої тварини, якій допомога людини зовсім не потрібна.
Так само скаржиться його рокицанський колега Павел Моуліс: «Щороку ми намагаємося пояснювати, щоб люди не чіпали дитинчат їжаків. Але ситуація все погіршується. Ми кажемо: не носіть! Безнадійно. Носять і носять, і ще й до того вигадують усілякі жалісні історії, чому саме це їжаченяточко обов’язково потребує нашого догляду».
Природоохоронці кажуть, що вже мають алергію на дзвінки на кшталт: «Він такий малесенький, худесенький, точно не переживе зиму — приїдьте заберіть його». Як каже Маконь, кожен тепер «спеціаліст», і соцмережі повні цього — «от тільки в результаті це ні їжакам, ні природі не допоможе, а скільки часу і грошей коштує такий «добрий вчинок», того ж ніхто не знає».
При цьому, звертає увагу фахівець, перше, що робить їжак, наївшись і напившись, — починає шукати, як утекти зі створеної людьми в’язниці. Тож, каже Маконь, якщо ви побачили заблудле їжаченя, подивіться — найімовірніше, десь поруч буде весь його вивід, — і поверніть його туди.
-
01.09.2026
Таку цифру назвав у понеділок виконавчий директор гуманітарної організації Шимон Панек в інтерв’ю станції Radiožurnál Чеського радіо.
За його словами, на місці руйнівної повені в Непалі нині працює близько 60 місцевих працівників організації. «Людина в скруті» (також «Людина в біді» — „Člověk v tísni“, “People in Need”) діє в найбільш потерпілому райони Расува вже багато років.
Міністерство закордонних справ Чехії надало на допомогу Непалові 2,5 мільйони крон.
Потужна раптова повінь і селевий потік ударили минулої середи по частині Непалу біля одного з пунктів перетину кордону до Китаю, яким користується й багато іноземців. Потерпіла й прикордонна частина Тибету в Китаї. Причиною, як вважають, стало падіння великого льодовика і зсув гірського схилу в долину місцевої річки, що спричинило швидку повеневу хвилю, яка заподіяла значної шкоди на великій території.
За повідомленнями, станом на вівторок було відомо вже більш як про тисячу загиблих із обох боків кордону і майже 4500 зниклих безвісти, серед них і понад 1500 іноземців. Зокрема, повідомляють про 56 зниклих безвісти українців.
-
01.09.2026
Прохання стосується власне зведення будівлі філармонії і перебудови довколишньої території, повідомила в понеділок речниця проєкту Елішка Маркова.
Прага сподівається, що отримає дозвіл у першому кварталі наступного року, а саме будівництво почнеться на рік пізніше. В такому разі Влтавська філармонія була б збудована до 2033 року. Планована загальна вартість будівництва, включно з перебудовою території, — близько 17,33 мільярда крон без ПДВ.
Будівництво філармонії готує для магістрату (мерії) Праги міська дотаційна організація Pražská developerská společnost за проєктом данської студії BIG – Bjarke Ingels Group, яка перемогла в міжнародному архітектурному конкурсі.
Будівля Влтавської філармонії стане новою домінантою місцевості. Вона буде розташована на лівому березі Влтави неподалік станції метро «Влтавська» — між Бубенською набережною, Главковим мостом і Бубенською вулицею й залізничним віадуком Неґреллі і новою залізничною станцією Прага — Бубни.
-
01.09.2026
Три роки позбавлення волі умовно з випробувальним терміном у п’ять років і штраф у пів мільйона крон за шахрайство з дотаціями і заподіяння шкоди фінансовим інтересам Європейського союзу — такий первісний вирок Міського суду Праги депутатці Європарламенту від партії ANO, колишній радниці нинішнього прем’єр-міністра Андрея Бабіша (ANO) Яні Надьовій підтвердив в апеляційній інстанції Вищий суд у Празі в апеляційній інстанції.
Суд відхилив у понеділок апеляційну скаргу Надьової, рішення набуло чинності. Водночас адвокат політикині Йозеф Бартончик відразу заявив, що подасть касаційну скаргу до Верховного суду Чехії.
Сама Надьова своєї провини не визнає. На нинішньому засіданні її не було — вона попросила розглядати справу без неї.
У цій же справі, відомій як «Лелече гніздо» („Čapí hnízdo“), обвинуваченим є і Андрей Бабіш — голова партії ANO, член Палати депутатів парламенту і прем’єр-міністр Чехії. Але в той час як Європарламент зняв із Надьової депутатський імунітет у квітні 2025 року, Бабіш депутатською недоторканністю чеського парламенту захищений. Тому справа проти нього виокремлена в окреме провадження, її розгляд відкладений на час, доки він має депутатський імунітет.
Бабіша як члена Палати депутатів уже кількох скликань теж позбавляли раніше депутатської недоторканності через цю справу, завдяки чому він поставав перед судом. Але після переобрання на виборах восени минулого року Бабіш знову відновив свою недоторканність. Новий склад Палати депутатів, у якому має більшість коаліція партій ANO, SPD і „Motoristé sobě“, відмовився знову зняти її.
Розгляд справи тягнеться понад десять років. У ній ідеться про невиправдане використання дотації від Євросоюзу, призначеної для малих і середніх підприємств. Мільярдер (у доларовому обчисленні) Бабіш штучно відокремив свою фірму з назвою «Ферма «Лелече гніздо» від головної складової своєї бізнес-імперії, холдингу Agrofert, щоб представити її як мале підприємство і отримати на неї 2008 року дотацію від ЄС, на яку ця фірма не мала права, чим було завдано шкоди на суму майже в 50 мільйонів крон. Надьову, на той час членкиню керівництва фірми «Лелече гніздо», обвинуватили в шахрайстві з дотаціями, самого Бабіша у сприянні цьому шахрайству.
Раніше і Бабіш, і Надьова вже двічі поставали в цій справі перед Міським судом Праги, який двічі виправдовував їх, але Вищий суд у Празі як апеляційний скасовував ті рішення. При другому скасуванні він також визначив, що Міський суд Праги не може знову виправдати їх, бо наявні докази однозначно свідчать про їхню вину. Бабіш називає справу «політичним процесом».
-
Уряд пропонує на наступний рік бюджет із дефіцитом у 389 мільярдів крон, але з 2% від ВВП на оборону
01.09.2026Про це повідомила в понеділок міністерка фінансів Алена Шиллерова (ANO). Таким чином, дефіцит у 2027 році має бути значно більшим, ніж у 310 мільярдів крон, схвалених на нинішній рік.
Це буде також другий найвищий дефіцит в історії Чехії, до того ж у період економічного зростання, що різко критикують фахівці і опозиція. Вищим був дефіцит тільки «ковідного» 2021 року, коли в попередньому уряді нинішнього прем’єра Андрея Бабіша (ANO) міністеркою фінансів була та ж сама Шиллерова.
При цьому, заявила голова Мінфіну на пресконференції після засідання уряду, до витрат за розділом «оборона» має надійти наступного року два відсотки від валового внутрішнього продукту, а саме 191 мільярди крон. Видатки на оборону у 2% від ВВП є мінімальним зобов’язанням країн-членів НАТО; Чехія ні минулого, ні нинішнього року не виконала цього зобов’язання.
Водночас міністерка назвала нереальним подальше зобов’язання, яке взяли на себе всі члени НАТО, а від Чехії попередній уряд країни, — до 2035 року витрачати на оборону принаймні 5% від ВВП, з того 3,5 відсотки як безпосередні оборонні видатки і ще 1,5 відсотка як непрямі.
-
31.08.2026
Маршрут номер 49, який вирушить із 1 вересня, унікальний тим, що їхатиме крізь територію лохотінського ареалу Університетської лікарні, де матиме одну з зупинок. Іще одна зупинка буде відразу за виїздом із території лікарні.
Маршрут, більшу частину якого тролейбуси долатимуть на акумуляторах, їздитиме по робочих днях від 5-ї до 23-ї години. Околиці лікарні він проїжджатиме односторонньою кільцевою трасою. З іншого боку кінцевою буде Головний вокзал (Hlavní nádraží).
Новий маршрут буде найкорисніший для пацієнтів ареалу лікарні, що в районі Лохотін — їм не доведеться їздити з чи до центру Плзені автобусами з пересадкою чи йти понад пів кілометра до зупинки трамваю.
-
31.08.2026
Маршрут номер 3 Транспортного підприємства Пардубиць, яке, крім самого міста, обслуговує й деякі сусідні громади, в неділю вперше вирушив подовженою трасою до містечка Лазнє-Богданець — тепер він заїжджає до кінця містечка.
Частину траси, що не має контактної мережі, тролейбуси долатимуть на акумуляторах. До нової кінцевої заїжджатиме один рейс на годину.
Намагання продовжити найдовший пардубицький міжміський маршрут до кінця містечка Лазнє-Богданеч тривають ще з минулого століття. На вулиці, що веде туди, навіть уже встановили стовпи для тролейбусних дротів, але їх так і не повісили.
Нині завдяки тому, що Транспортне підприємство Пардубиць має комбіновані акумуляторні тролейбуси, проблема вирішилася.
-
31.08.2026
Остання слониха Бала в неділю вранці вирушила в далеку подорож до британського Вельсу, до закладу Сканда-Вейл, де вона матиме компаньйонку — старшу слониху Валлі. До цієї подорожі її готували кілька місяців.
У зоопарку Ліберця Бала прожила 13 років, більшу частину цього часу разом зі слонихою Раною. Після того, як Рана 2021 року померла, Бала лишилася сама. Слони — соціальні тварини, і тепер у новому місці дві слонихи-одиначки, які житимуть там у відкритій природі, отримають компанію одна для одної.
Таким чином, завершений більш ніж 70-річний розділ вирощування слонів у Ліберці. На павільйон слонів тепер чекає технічний огляд, після чого буде вирішено щодо його майбутнього використання.
-
31.08.2026
Як сказав Андрей Бабіш (ANO) в традиційному ранковому відеозверненні в соцмережах у неділю, перша така зустріч після перерви відбулася в четвер після засідання Ради безпеки Чехії на прохання Петра Павела, і обидва політики будуть зустрічатися й надалі відповідно до потреби.
«Ми не маємо ніяких проблем із президентом… Між нами немає ніякої боротьби… Сподіваюся, ми вже все поминули», — сказав прем’єр-міністр.
Раніше минулого тижня Павел теж заявляв в інтерв’ю виданню Reflex, що не сприймає Бабіша як супротивника. «І я вірю, що Андрей Бабіш рано чи пізно зрозуміє, що саме в його інтересах буде, щоб фактична співпраця між нами відбувалася і попри деякі розбіжні погляди», — сказав тоді Петр Павел.
Відносини між головою уряду і головою держави вкрай загострилися перед липневим самітом НАТО в турецькій Анкарі: Павел наполягав на своїй участі, Бабіш домагався, щоб Чехію представляв тільки уряд. Напередодні саміту уряд остаточно вирішив, що президента в складі делегації не буде. Той подав на уряд так звану скаргу щодо компетенції до Конституційного суду; суд видав рішення про забезпечувальний захід, яким зобов’язав уряд уможливити участь президента в саміті.
Іще перед самітом Павел попросив Бабіша про особисту зустріч, але прем’єр відхилив прохання, заявивши, що після подання президентом скарги він не бачить причин для зустрічі. В Анкарі обидва політики не розмовляли, їхні частини делегації практично не перетиналися.
Після саміту Бабіш також відхилив пропозицію Павела відновити регулярні консультації щодо зовнішньої політики. Він заявив тоді, що їхні погляди надто відмінні, і він на такі зустрічі не має часу.
Pages
- « první
- ‹ předchozí
- …
- 19
- 20
- 21
- 22
- 23
- 24
- 25
- 26
- 27
- …
- následující ›
- poslední »