• 07.09.2026

    Трагедія сталася в п’ятницю на скелястій ділянці альпійської туристичної траси біля гори Ґроссер-Безенштайн у федеральній землі Штирія.

    22-річна чешка зі своїм батьком долали технічно складну стежку між горами Ґроссер-Безенштайн і Зоннтаґскаршпітце. Як пишуть австрійські ЗМІ, вона зірвалася зі 150-метрової висоти і зазнала смертельних травм із власної вини.

    Її тіло дістав екіпаж поліційного вертольота, а за батька взялася група подолання кризових ситуацій, повідомила поліція.

  • 04.09.2026

    Від вечора в п’ятницю цю роль перебрало наступне велике водосховище влтавського каскаду, Слапи, повідомили в державній компанії «Басейн Влтави» (Povodí Vltavy). Це сталося вперше за час існування влтавського каскаду водосховищ, що будувався в 1930—1992 роках.

    Рівень води в Орліку через тривалу посуху впав більш ніж на 15 метрів порівняно з нормативом, тож це водосховище припинило зливати воду до Влтави: тепер із нього виходитиме лише стільки ж води, скільки приходить — нині це близько 15 кубометрів за секунду.

    Для нормальної ситуації на Влтаві необхідний злив мінімально в 40 кубометрів за секунду. Тож відтепер для покриття цієї різниці буде використовуватися вода з водосховища Слапи, повідомила речниця «Басейну Влтави» Павліна Мертл.

    За її словами, навіть у разі продовження посухи води в Слапах вистачить на багато місяців, так само, як вода з Орліку покривала дефіцит іще від весни.

    Майбутнє зниження рівня води в Слапах зачепить власників плавзасобів на цьому водосховищі. Безплатна допомога «Басейну Влтави» в вивезенні човнів із водосховища триватиме недовго, тож власники мають зареєструватися на таку допомогу до неділі.

    Перші гідротехнічні споруди на Влтаві будувалися задля гідроенергетики. Але основне завдання пізніших — Орліка (1954—1966) і Слап (1951—1954) — саме регулювання води у Влтаві: в першу чергу на випадок повеней, але й у разі посух.

    Зокрема, якби цих гідротехнічних споруд не було, нині злив води у Влтаві на рівні Праги становив би лише близько 10—15 кубометрів за секунду замість мінімально необхідних 40.

  • 04.09.2026

    Про це повідомив у п’ятницю в соцмережі ікс міністр внутрішніх справ Лубомір Метнар (ANO).

    «Міністерство внутрішніх справ уважно стежить за ситуацією в сусідніх державах, включно з Німеччиною, у зв’язку з наростанням кількості інцидентів, які пов’язують із підозрами на диверсії чи гібридні дії іноземної держави. Наші служби безпеки і розвідки перебувають у тісному контакті з європейськими партнерами», — написав він.

    «У цю хвилину в Чехії далі діє рівень терористичної загрози B і ситуація тим часом, що стосується безпеки, стабільна. На актуальний розвиток подій ми реагуємо вжиттям конкретних заходів, які, проте, з міркувань безпеки не можна конкретизувати», — додав він.

    У Чехії існує чотири рівні терористичної загрози, B — другий із них, «незначна загроза».

    Видання Právo написало в п’ятницю, що серед не названих міністром заходів — посилення охорони на летовищах і вокзалах.

    У Німеччині в серпні відбулися спроби нападу на німецькому летовищі Лейпциг — Галле, що були вочевидь спрямовані проти базованих там українських транспортних літаків, які, зокрема, беруть участь у транспортуванні військової допомоги для України. У вівторок Берлін за результатами розслідувань офіційно звинуватив у цих нападах Росію.

    Крім того, останніми днями в Німеччині і ще низці країн сталося ще кілька диверсійних актів чи спроб таких актів, зокрема проти об’єктів енергетики. В них також підозрюють Росію.

  • 04.09.2026

    Про затримання іноземців повідомив у пресрелізі у п’ятницю речник празької поліції Ріхард Грдіна.

    Йдеться про травневий випадок підриву банкомата вибухівкою біля торговельного центру «Кунратіце» в однойменному районі в Празі-4. Грабіжники тоді втекли з місця події на електросамокатах. Із підірваного банкомата було викрадено понад 300 тисяч крон, загальна заподіяна шкода склала понад 900 тисяч крон.

    Поліція врешті ідентифікувала обох грабіжників. Тим часом у середині червня в столиці Словаччини Братиславі були підірвані ще два банкомати, спосіб здійснення злочинів і опис грабіжників збігався з празьким випадком.

    Після підриву третього банкомата в Братиславі грабіжників — загалом трьох осіб — урешті затримали в Румунії. Тепер чоловіки віком 30, 33 і 36 років чекають там за ґратами на екстрадицію до Словаччини. А після того, як вони відбудуть покарання, яке їм там призначить суд, двох із них, які підірвали банкомат у Празі, передадуть до суду до Чехії. Тут їм може загрожувати до восьми років позбавлення волі.

    Як пише інтернет-видання Novinky.cz із посиланням на інформацію агентства Aktu.cz, яку підтвердив і керівник Першого відділення празької поліції, що працює з найсерйознішими насильницькими злочинами, Алеш Страх, ідеться про громадян Молдови.

    Ще одна група членів цього ж організованого угруповання з Молдови так само з застосуванням вибухівки і зі втечею на електросамокатах пограбувала в квітні два банкомати біля торговельного центру Opatovská в районі Опатов у Празі-4. Тих трьох грабіжників затримали у Празі вже через тиждень, суд узяв їх під арешт.

    Загалом же, як заявляла поліція, випадки насильного проникнення до банкоматів у Чехії стаються рідко, а з використанням вибухівки це випадки виняткові.

  • 04.09.2026

    Воно триватиме до неділі. Перший із загалом семи запланованих стартів відбувся вже у п’ятницю вранці, повідомило інтернет-видання Чеського радіо iRozhlas.cz.

    У небо злетіли загалом 45 куль із екіпажами з п’яти європейських країн. Це було змагання, відоме як “fly in”: використовуючи обмежені можливості маневрування повітряною кулею, треба щонайбільше наблизитися до визначеного місця. Цього разу цим місцем стала історична Біла вежа в самому центрі міста.

    Кулі рухаються силою вітру. Досвідчені пілоти, змінюючи висоту польоту — єдине, на що вони можуть вплинути безпосередньо, — шукають на різних висотах потрібного їм напрямку вітру.

  • 04.09.2026

    Фахівці зі статики будівель із міркувань безпеки заборонили намагання зберегти останню частину знищеної пожежею 11-поверхової будівлі № 34 на території колишньої взуттєвої фабрики фірми «Батя» в центрі міста, повідомила в п’ятницю компанія Cream, що є власником будівлі.

    Тож у понеділок знесення буде продовжене і повністю закінчиться до кінця наступного тижня, повідомила компанія.

    Але, за її словами, вона забезпечила детальний цифровий тривимірний скан усього східного фасаду будівлі, який буде цифровим документом для наступних поколінь і підґрунтям для подальшого архітектурного рішення на цьому місці.

    Раніше компанія повідомляла, що хотіла б відокремити від згорілої частини і зберегти менш пошкоджений північно-східний ріг будівлі з розміром у два на чотири стандартні конструкційні модулі всіх будівель «батьовського» ареалу по 6,15 метра, тобто приблизно 24 на 12 метрів, і заввишки в усі 11 поверхів як автентичне нагадування про історію і характер будівлі і про первісну «батьовську» архітектуру.

    Пожежа охопила визначну будівлю № 34 ще 9 липня і того ж дня частково зруйнувала її. Операція гасіння пожежі протривала загалом два з половиною тижні.

    Знесення решток будівлі почалося 7 серпня і, відповідно до рішення управління в справах будівництва мерії Зліну, має бути завершене до 15 грудня.

    Будівля, що з площею 78 на 72 метри була найбільшою в ареалі фабрики і в усьому Зліні, використовувалася головно як склади. Там згоріло майно низки компаній на сотні мільйонів крон. Точний обсяг заподіяної шкоди ще не встановлений. Унаслідок пожежі люди не потерпіли. Її причини наразі все ще розслідуються, і це розслідування може протривати кілька місяців.

    Згоріла будівля свого часу була центральним складом взуттєвої фабрики, яку після націоналізації комуністами перейменували на «Світ». Її збудували вже по Другій світовій війні, в 1949—1952 роках, але в тому ж стилі й за тими ж принципами, з блоків 6,15 на 6,15 метра, що й фабричні будівлі міжвоєнних часів. За словами фахівців, ця будова була одним із головних символів усього ареалу, і її втрата є значним ударом по його вигляду.

  • 04.09.2026

    Свою пропозицію представники п’яти опозиційних партій — ODS, STAN, KDU-ČSL, TOP 09 і Чеської піратської партії — представили в п’ятницю біля будівлі Конституційного суду в Брні. Під пропозицією підписалися 74 опозиційні члени Палати депутатів.

    Ідеться про закон, який змінює принципи формування публічних бюджетів. Закон, серед іншого, надає урядові право своїм рішенням і без згоди парламенту перевищувати схвалені парламентом видатки державного бюджету аж на 10 відсотків у разі «погіршення безпекової ситуації», тим самим збільшуючи державний борг.

    Владна коаліція провела цей закон у Палаті депутатів, подолавши спочатку відмову Сенату схвалити його, а потім і вето президента.

    Речниця Конституційного суду Мірослава Чигалікова-Седлачкова підтвердила отримання опозиційної пропозиції в електронному вигляді. Графік її розгляду визначить у понеділок суддя-доповідач. Рішення буде виносити пленум, тобто всі 15 конституційних суддів разом.

    Уряд заявляє, що завдяки зміненим правилам він тепер може укладати відповідальний і реалістичний бюджет. Критики ж стверджують, що новий закон ставить під загрозу тривалу стабільність державних фінансів, послаблює контроль парламенту за публічними коштами на користь уряду і дає урядові можливість безконтрольних витрат, а тим і небезпечного нарощування державного боргу. Скасувати саме ті частини закону, які передбачають такі можливості, і просить опозиція Конституційний суд.

  • 04.09.2026

    Про таку зміну порівняно з аналогічним періодом минулого року повідомило в п’ятницю Чеське статистичне управління.

    У липні таке річне зростання споживчих цін становило 1,7 відсотка.

    Наразі йдеться про попередню оцінку, остаточні дані Чеське статистичне управління має оприлюднити 10 вересня. Досі попередні оцінки завжди підтверджувалися.

    Цього року найнижча інфляція за рік була в лютому — 1,4 відсотка (і це була найнижча величина від жовтня 2016 року), найвища в квітні — 2,5 відсотки.

  • 04.09.2026

    Одна з найяскравіших мотоциклістських акцій завершиться нинішнім 14-м виїздом: фестиваль Prague Harley Days отримав нині підзаголовок The Last Ride. Він відбувається у п’ятницю й суботу, 4 і 5 вересня, на празькій Виставці (Výstaviště).

    Організатор акції, празький дилер марки Harley-Davidson Praha, послався, зокрема, на високу вартість її проведення. Але він не виключив, що в майбутньому традиція з’їздів мотоциклів цієї марки могла б продовжитися в іншому вигляді.

    Найбільшу увагу традиційно приверне суботній заїзд Прагою. Близько 800 мотоциклів виїдуть із Виставки о 10.30 окружною трасою і приблизно через годину знову повернуться туди.

    А о 13-й годині в суботу почнеться дитяча версія заїзду — в ній можуть узяти участь діти на найрізноманітніших велосипедах чи самокатах, а найменші — і у візочку з батьками.

    Дводенна програма пропонує традиційні концерти, шоу, змагання і гастрономічну зону Smoke & Fire Kitchen. Відтак у суботу ввечері завершиться по 14 роках історія акції, яка для багатьох мотоциклістів була традиційним завершенням літа.

  • 04.09.2026

    У суботу й неділю, 5 і 6 вересня, в комплексі Kampus Hybernská відбудеться Czech Fungi Fest, який поєднає класичне збирання грибів і мікологію з мистецтвом, гастрономією, музикою й іншими темами, пов’язаними з природою. Квитки на нього можна купити онлайн.

    Крім досвідчених грибників і фахівців, фестиваль спрямований і на відвідувачів, які досі грибами особливо не цікавилися.

    Організатор проєкту, біолог і фотограф Ян Годач, каже, що його метою є представити гриби в набагато ширших взаємозв’язках, ніж як їх сприймає більшість людей.

    Акцією цих вихідних фестиваль не закінчується — протягом осені в різних місцях Праги відбудуться й подальші його акції. Завершиться фестиваль цього року 7 листопада «Мухоморовим балом» у замку Велеславін, на який треба приходити в одязі червоних і білих кольорів.

Pages