• 01.06.2026

    Великого дикого кабана помітили між житловими будинками міста в Моравськосилезькому краї рано-вранці в понеділок. Міська й державна поліція і рятувальники стежили за твариною понад три години.

    Коли всі спроби спіймати кабана провалилися, його був змушений застрелити викликаний мисливець, повідомила міська поліція.

    Правоохоронці при цьому звернули увагу на поведінку деяких мешканців міста, які попри попередження входили у відгороджені зони операції, перешкоджаючи їй.

  • 01.06.2026

    У деяких місцях регіону випало в неділю пополудні до 40 міліметрів опадів. Зливи й грози супроводжували сильний вітер і де-не-де град.

    Були також повідомлення й про ймовірне торнадо в околицях містечка Нетоліце Південночеського краю. Метеорологи просять можливих свідків зголошуватися.

    Унаслідок обривів дротів тисячі споживачів залишалися без електропостачання. Наслідки в деяких місцях ліквідовували до ранку понеділка.

    Рятувальники також виїжджали, щоб прибирати дерева, які падали на будівлі, дороги чи залізницю, або щоб відпомпувати воду з затоплених підвалів.

  • 01.06.2026

    Аварія сталася в неділю пополудні біля села Боршов-над-Влтавоу в Південночеському краї. За повідомленням поліції, і в автобусі, і в легковику їхали іноземці.

    Із 13 потерпілих одна жінка має серйозні множинні поранення, ще один чоловік — поранення огруддя середньої тяжкості, решта відбулися легкими пораненнями — забоями й саднами.

    Водій легкового авта, в якому було четверо іноземців, вочевидь не пристосувався до умов мокрої дороги за сильного дощу, його авто занесло і воно врізалося в автобус із приблизно 30 іноземцями, що здійснював екскурсійний рейс, повідомила поліція.

  • 01.06.2026

    Про це прем’єр-міністр Андрей Бабіш (ANO) сказав у суботу на Чеському телебаченні.

    За його словами, до законопроєкту про громадські засоби інформації, що його розробив міністр культури Ото Клемпірж (висуванець партії „Motoristé sobě“), було висловлено чотири сотні зауважень і застережень, тому надалі уряд не буде розглядати цей документ.

    Але, сказав він, його уряд і далі має намір перевести Чеське телебачення і Чеське радіо з нинішньої системи прямих внесків від слухачів чи глядачів на фінансування безпосередньо з державного бюджету. Для цього буде внесено зміни до нині чинного закону про громадських мовців, додав прем’єр.

    Це відтак підтвердили й інші представники нинішньої владної коаліції.

    Наразі не ясно, які суми бюджетного фінансування будуть запропоновані при зміні чинного закону. Фіксовані суми бюджетного фінансування Чеського радіо і Чеського телебачення, які були запропоновані в законопроєкті Міністерства культури, були майже на одну п’яту менші, ніж нинішні бюджети цих мовців. Критики такого кроку наголошують, що це може послабити незалежність громадських засобів інформації і відкрити більший простір для політичного тиску на них, і таким чином уряд фактично підпорядкує собі громадських мовців.

    Іще напередодні минулорічних виборів дві з трьох партій нинішньої коаліції, ANO і SPD, обіцяли скасувати нинішню систему фінансування громадських мовців і перевести їх на бюджет. Але законопроєкт, що був підготований Міністерством культури, пропонував іще багато суперечливих змін.

    Тим часом Бабіш не згадав іще про один законопроєкт, який підготувала група членів Палати депутатів на чолі з заступником її голови Патріком Нахером (ANO). Цей документ пропонує, не чекаючи на зміну способу фінансування громадських ЗМІ, якнайшвидше скасувати нині чинні внески від глядачів чи слухачів для кількох груп таких платників, зокрема осіб у віці понад 75 років, підприємців, які працевлаштовують менш як 50 працівників, тощо. Громадські мовці побоюються, що це може з дня на день залишити їх без частини фінансування, яка ніяк не буде компенсована.

    Раніше керівники Чеського телебачення і Чеського радіо, а також профспілки цих ЗМІ зверталися до Бабіша з закликом зняти з розгляду обидва законопроєкти — і Мінкультури, і групи депутатів.

    Бабіш минулого тижня заявляв, що 9 червня має зустрітися робоча група щодо зміни фінансування громадських телебачення і радіо. До участі в зустрічі запросять і генеральних директорів Чеського телебачення і Чеського радіо, сказав він.

  • 01.06.2026

    Поліція і реставратори передали його в суботу під час прощі до базиліки Святих Вавржинця (Лаврентія) і Здіслави в містечку Яблонне-в-Под’єштеді в Ліберецькому краї, де череп зберігався і звідки був понад два тижні тому викрадений, архиєпископу Празькому і адміністраторові Літомержицької дієцезії, до якої в церковному підпорядкуванні належить Яблонне, Станіславу Пржибилові.

    Протягом дня череп перебував у храмі під охороною поліції. Відтак він якийсь час буде зберігатися в безпечному місці під доглядом реставраторів, а потім повернутий до гробниці в крипті храму, де спочиває решта останків святої.

    Викрадач, 35-річний чоловік, залив череп бетоном і планував втопити його в річці, щоб таким чином «поховати його». Глибоко релігійний чоловік був не згоден із тим, що череп був відокремлений від решти останків і виставлений як «рекламний предмет».

    Викрадача затримали і дізналися в нього місце перебування черепа буквально останньої хвилі. Реставраторам вдалося успішно вивільнити реліквію зі ще не застиглого остаточно бетону — операція тривала понад 16 годин.

    Свята Здіслава з Лемберку (приблизно 1220—1252), шляхтичка, засновниця монастирів і шпиталів, опікунка немічних і бідних, жила в замку Лемберк у Яблонному-в-Под’єштеді. Вона ж була засновницею і первісного храму на місці нинішньої базиліки, в якій поховані її останки і в якій окремо зберігався як реліквія і її череп із 1907 року, коли її визнали благословенною — в католицькій церкві це перший крок до визнання святості.

    1995 року папа Іван Павло II проголосив її святою. З 2000 року свята Здіслава є патронкою Літомержицької дієцезії, до якої в церковному підпорядкуванні належить Яблонне, а з 2002 року і патронкою Ліберецького краю.

  • 01.06.2026

    Церемонія вручення сертифікатів учасникам проєкту, спрямованого на підготовку активних представників української громади в Чехії, відбулася в п’ятницю в посольстві України в Празі.

    Проєкт реалізує громадська організація «Асоціація інноваційної та цифрової освіти» за сприяння Міністерства закордонних справ України і Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України, за підтримки Центральноєвропейської ініціативи і посольства України в Чехії.

    Учасниками програми проєкту UA Next стали 42 громадяни України, які нині живуть у Чехії і прагнуть розвивати українську громаду, зміцнювати українсько-чеські зв’язки і представляти інтереси українців на місцевому рівні. Програма передбачала навчання з адвокації, публічної дипломатії, комунікації з представниками влади і ЗМІ, а також роботу над практичними справами і громадськими ініціативами.

    До проєкту були запрошені громадяни України віком від 18 років, які легально живуть у Чехії (в тому числі з тимчасовим захистом), зацікавлені в розвитку української громади і взаємодії з місцевими інституціями, і впевнені, що мають лідерський потенціал і розвинені комунікаційні здібності. Комплексна навчальна програма проєкту UA Next була надана безплатно.

  • 29.05.2026

    Чеське статистичне управління оприлюднило в п’ятницю уточнену оцінку, за якою за перший квартал цього року валовий внутрішній продукт Чехії зріс на 2,2 відсотка порівняно з аналогічним періодом минулого року.

    Попередня оцінка, оприлюднена наприкінці квітня, була на 0,1 відсотка меншою.

    А порівняно з попереднім кварталом ВВП зріс за перші три місяці цього року на 0,2 відсотка, повідомили в ЧСУ.

    Також на 1,1 відсотка зросла в першому кварталі порівняно з аналогічним періодом минулого року і працевлаштованість.

  • 29.05.2026

    Від січня до кінця у Чехії додалося 7440 компаній. Це також на 33 відсотки більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомила в п’ятницю компанія CRIF – Czech Credit Bureau за інформацією своєї бази даних Cribis.

    При цьому нових фірм у Чехії за ці місяці було створено 13 473 — на 16 відсотків більше, ніж за аналогічний період минулого року.

    А закрилося 6033 фірми — на 1 відсоток більше, ніж за цей же час торік.

    Більш ніж половина від усіх нових компаній Чехії відкрилася в Празі.

  • 29.05.2026

    Такі попередні дані за квітень оприлюднив у п’ятницю Чеський національний банк. Таким чином, місячне зростання склало 24 мільярди крон.

    Значна більшість боргів домогосподарств — у квітні це було 77 відсотків від загальної суми — це кредити на житло. Обсяг іпотек та інших кредитів на житло зріс у квітні порівняно з березнем на 16 мільярдів до суми в 2,044 трильйони крон.

    Заборгованість домогосподарств перед банками постійно зростає в Чехії з 2016 року. Винятком був тільки 2022 рік — але тоді зниження сталося, за словами ЧНБ, через відібрання банківської ліцензії в чеського відділення російського «Сбербанку».

  • 29.05.2026

    Із засудженням нічного російського удару по розташованому за десяток кілометрів від кордону з Україною румунському місту Ґалац, унаслідок якого були поранені дві людини, виступили в Чехії в п’ятницю і президент, і уряд, і опозиція.

    Президент Петр Павел назвав удар російського дрона по житловому будинку в Румунії абсолютно неприйнятним і підтримав заклик президента Румунії Нікушора Дана до сильної міжнародної відповіді.

    За словами Павела, союзники в НАТО не мали б зупинитися тільки на спільному засудженні. Росія мусить чітко зрозуміти, що ми не залишимо такі напади без відповіді, написав президент у соцмережі ікс.

    Засудив удари Росії по Україні, в перебігу яких російський дрон ударив по житловому будинку на південному сході Румунії, і прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш (ANO). Чехія, заявив він у соцмережі ікс, засуджує агресію Росії проти України, що триває, і підтримує партнерів у НАТО.

    «Абсолютно засуджую нові російські удари по українській інфраструктурі, внаслідок яких один із дронів влучив і в житловий будинок на території Румунії і поранив двох людей», — написав Бабіш.

    Також Міністерство закордонних справ Чехії заявило в коментарі агентству ČTK: «Створення загрози цивільним, включно з неповнолітнім, неприйнятне. Ми твердо підтримуємо наших партнерів у НАТО».

    Так само відреагували і представники опозиційних партій Чехії.

    «Це Росія — вона експансивна і розуміє лише силу. Тому ми мусимо підтримувати Україну, тому ми мусимо постачати їй зброю. Інакше ми можемо дочекатися російських дронів над Чехією. Тому вимагаю від Андрея Бабіша, щоб він почав ставитися до нашої безпеки серйозно і продовжував підтримку України, включно зі снарядною ініціативою», — заявив на пресконференції в Палаті депутатів голова опозиційної партії ODS Мартін Купка.

    Голова опозиційної Чеської піратської партії Зденек Гржиб заявив журналістам у Палаті депутатів, що необхідно об’єднати сили в Європейському союзі і створити дієвий протидроновий захист на східному кордоні, який би фінансувався зі спільних європейських коштів. Таким чином, за його словами, можна забезпечити, щоб держави Балтії витримали тягар російських провокацій, які будуть дедалі частішими.

    «Треба не тільки засудити подальшу ескалацію конфлікту з боку Росії, а й у першу чергу послідовно наполягати на продовженні підтримки країни, яка вже роками захищається від Росії, — України. Це стосується наших партнерів, сусідів і нас», — написала в соцмережі ікс депутатка від опозиційної партії STAN Барбора Урбанова.

    Вона додала, що Румунія — не виняток, і нагадала про інциденти в Литві, Латвії, Естонії, а також у Польщі й Молдові, повітряний простір яких порушували або на території яких падали дрони чи ракети через війну Росії проти України. «Ці інциденти — не випадок, вони не ізольовані. Доки російська агресія буде тривати, будемо в небезпеці ми всі», — додала вона.

    У ніч на п’ятницю російський дрон ударив по даху багатоповерхового панельного будинку в місті Ґалац, що неподалік українського прикордонного порту Рені, спричинив пожежу і призвів до легкого поранення двох людей — жінки й дитини. Президент Румунії у відповідь закликав до скоординованої міжнародної реакції.

    Російський удар засудили європейські країни, зокрема й Україна. Низка країн викликає російських послів, щоб висловити їм протест.

    Голова Європейської комісії Урзула фон дер Лаєн заявила, що Росія зайшла аж надто далеко. Голова європейської дипломатії Кая Каллас назвала удар російського дрона в Ґалаці серйозним порушенням суверенітету Румунії і європейського повітряного простору. Союз НАТО, заявив його генеральний секретар Марк Рютте, готовий захищати кожен сантиметр території країн-членів.

Pages