Новини

Посол України Василь Зварич під час акції в понеділок наголосив, що найбільша сила полягає в єднанні навколо спільних цінностей свободи, незалежності і демократії.

«Сьогодні, стоячи тут і в різних куточках світу, всі українці дякують передусім нашим мужнім Збройним силам, нашим героям, які ціною власного життя, власного здоров’я демонструють всьому світові, що означає справді відстоювати свободу і незалежність», — сказав він.

«І українські воїни борються не тільки за себе, не тільки за свої домівки, не тільки за свою Україну. Вони борються за всю демократичну, вільну, незалежну Європу. Вони показують усьому світові, що цінності — це не тільки слова, що цінності — це також вчинки, що свобода і незалежність не дані нам раз і назавжди, що кожен із нас мусить на своєму місці, щодня і щоночі, захищати ці цінності — а коли настане час і буде необхідно, бути готовим за них покласти і власне життя», — додав посол Зварич.

Акція з нагоди 35-ї річниці Незалежності України почалася поруч із храмом Пресвятого Спасителя (Nejsvětějšího Salvátora), що біля Карлового мосту, у сусідньому подвір’ї комплексу Клементинуму, о 8-й ранку, що відповідає 9-й годині за київським часом, із хвилини мовчання в пам’ять про загиблих за свободу України.

ФОТОГАЛЕРЕЯ

А відтак із дзвіниці храму пролунав Дзвін свободи — до металу для нього додані фрагменти зброї, яку Росія використала в її війні проти України. До тіла дзвона, вилитого нідерландськими майстрами, вони додали латунь із гільзи від російського 122-міліметрового снаряда. Його вкривають маленькі хрестики — вони символізують загиблих в Україні, жертв російської агресії. А унікальне сталеве било дзвона, вилите в Остраві, містить у собі переплавлений уламок російської ракети С-300.

Урочистий акт відбувся в Києві в неділю, повідомив, зокрема, посол України в Чехії Василь Зварич.

«У День Державного прапора України президент України Володимир Зеленський віддав шану також й історичному прапору Чехословаччини, який був у Празі 21 серпня 1968 року — у день початку радянської окупації Чехословаччини. На цьому прапорі й досі помітні сліди крові чеських борців за свободу», — написав посол у фейсбуці.

Історичний прапор вкотре привіз до України Отакар Фолтин — заступник начальника військової канцелярії президента Чехії і один із засновників ініціативи допомоги українським військовим «Група D» („Skupina D“).

Цей прапор, на якому кров захисників Чехословацького радіо, які загинули 21 серпня 1968 року під час вторгнення військ СРСР і країн тодішнього східного блоку, вже двічі бував в Україні.

Восени 2023 року Фолтин привозив його на цвинтар у Львові, де спочивають українські воїни, загиблі у війні з Росією, і на фронт — до захисників Вугледару.

А 2025 року цей же прапор став елементом святкувань у Києві чеського Дня боротьби за свободу і демократію, що вшановується 17 листопада. Тоді з цим прапором у Києві виступав військовий оркестр Варти Празького граду.

Як повідомило в суботу інтернет-видання Novinky.cz, посол Василь Зварич підтвердив йому, що мав цілу низку зустрічей із міністром оборони Чехії Яроміром Зуною (висуванцем партії SPD). «Зустрічі відбуваються, і ми співпрацюємо у взаємних інтересах України і Чехії», — сказав посол.

Тим часом і Міністерство оборони, і партія SPD, яка висунула Зуну на посаду міністра, не відповіли на неодноразові запити видання щодо цих зустрічей.

При цьому міністерство регулярно інформує про зустрічі Зуни з послами інших країн. А про зустрічі з послом України так само повідомляють інші члени нинішнього уряду Чехії, пише видання. Також повідомлялося про зустріч із послом начальника Генерального штабу Збройних сил Чехії.

Видання нагадує, що вже через пару днів після призначення на посаду міністра оборони Яромір Зуна мав 18 грудня 2025 року телефонну розмову з Денисом Шмигалем, який тоді очолював українське Міноборони, і, серед іншого, отримав запрошення відвідати Київ. Наступного дня він публічно повідомив, що планує свою поїздку до України.

Але вже через три дні керівництво SPD заборонило йому цю поїздку. Лідер партії Томіо Окамура, стоячи поруч із похнюпленим мовчазним міністром, оголосив, що той відхилив отримане запрошення з України. А наступного дня Окамура оприлюднив і короткі відеосюжети, в яких сам Зуна завчено повторює «політику партії» з тих питань, у яких його позиція як професійного військового у відставці не збігається з популізмом SPD, і, зокрема, власним голосом заявляє, що «вирішив не прийняти» запрошення з Києва.

Під час фестивалю, що відбувся в п’ятницю на празькій Виставці (Výstaviště), учасники згадували не тільки 58-і роковини окупації Чехословаччини в серпні 1968 року військами країн Варшавського договору на чолі з СРСР, а й долі людей, які були змушені тоді до вигнання. Водночас фестиваль, який відбувається вже вп’яте, підтримав збір на користь України.

Як сказав один із промовців на фестивалі, посол України в Чехії Василь Зварич, окупація Чехословаччини 1968 року і сучасна російська агресія проти України мають низку спільних рис: «Історія повторюється. Російська логіка, імперська логіка, все ще залишається в думках Кремля».

Тому фестиваль підтримав збір ініціативи «Подарунок для Путіна» на реактивну систему залпового вогню для України. Збір на 35 мільйонів крон відкрився в середу, на ранок п’ятниці на рахунку було вже 1,5 мільйона, ввечері в п’ятницю — 3,5 мільйони.

Ідеться про установку BM-21 — чеську версію радянського «Града» БМ-21 із поліпшеною системою наведення. Машину, яку змонтують на броньованому всюдихідному шасі Tatra 815-7, комплектують відповідно до нинішніх вимог української сторони. Її назвали Лібуше — за іменем легендарної чеської княжни, яка, відповідно до легенди, провістила виникнення Праги.

Понад три роки тому «Подарунок для Путіна» вже купив для України модернізовану чехословацьку версію цієї установки — RM-70. Їй дали ім’я Пржемисл — так, відповідно до легенди, звали простого орача, якого Лібуше взяла собі за чоловіка.

Найбільша відмінність тієї установки — наявність просто на шасі вантажівки запасної касети зі ще 40 реактивними снарядами, які можна зарядити за лічені хвилини і дати другий залп. Але з’ясувалося, що в умовах сучасної війни, яка триває на території України, ці кілька хвилин — надто великий час, щоб можна було ризикувати такою установкою: після залпу вона мусить залишати вогневу позицію негайно. Тому нині українці попросили про простішу — і дешевшу — установку.

У перебігу фестивалю на празькій Виставці ініціатива Team4Ukraine показувала дрони, включно з перехоплювачами, власного виробництва, які використовують українські військові. Охочі брали участь у плетенні маскувальних сіток.

Також були виставлені зразки зброї. Був там старий радянський танк Т-55, що брав участь в окупації Чехословаччини 21 серпня 1968 року, з приватної колекції, чи іранський дрон «Шахед», який застосовує Росія проти України.

З іншого боку, була представлена чеська крилата ракета Narwhal, яку пропонували для використання в Україні (але публічних повідомлень про це не було), чи чеські антидронові системи.