-
21.08.2026
У цьому запевнив у п’ятницю міністр промисловості і торгівлі Карел Гавлічек (ANO).
За його словами, чеські газосховища наразі заповнені на дві третини, що на 14 відсотків менше, ніж у такий самий час минулого року. Причиною є вища ціна газу, а також нижчі запаси, що залишилися після минулої зими.
Але, заявив Гавлічек, Чехія буде мати досить газу. «В Європі газу достатньо, запаси в Чехії заповнюються на місяць раніше, ніж вимагає урядова постанова, і немає підстав, щоб уряд у це втручався позаринковим чином», — заявив він у п’ятницю, повідомило Чеське телебачення.
Через зміни цін на гуртовому ринку низка постачальників у Чехії вже підняла ціни на газ і електроенергію.
-
21.08.2026
Їм довелося ввечері в п’ятницю понад 120 разів виїжджати через упалі дерева чи для відпомповування води.
Зокрема, в Празі рівень місцевих річок Ботіч і Рокитка на короткий час перевищував перший повеневий рівень.
А на Віденській вулиці через затоплений проїзд під мостом автобуси міського транспорту були змушені їздити в об’їзд.
Через сильний дощ і вітер набирали запізнень і приміські потяги Празького інтегрованого транспорту.
-
21.08.2026
Головний жалобний акт відбувся в п’ятницю в Празі традиційно біля будівлі Чеського радіо на Виноградському проспекті, де в серпні 1968-го відбулися одні з найзапекліших сутичок захисників демократії з окупантами.
В акції взяли участь президент Петр Павел, голова Палати депутатів Томіо Окамура і голова Сенату Мілош Вистрчил.
Жалобні акти на згадку про ті події відбудуться і в Брні, Оломоуці, Ліберці, Градці-Кралове та інших містах.
Вторгнення військ країн Варшавського договору на чолі з Радянською армією почалося в ніч із 20 на 21 серпня 1968 року. Воно поклало край так званій Празькій весні — спробі реформаторського крила компартії змінити систему на більш людяну, на «соціалізм із людським обличчям». Подальша окупація і так звана «нормалізація» — політичні чистки, цензура і обмеження свобод — протривали ще понад два десятиліття.
-
21.08.2026
Міський суд Праги відхилив скаргу громадянки Білорусі Наталі Судлянкової на рішення ще попереднього чеського уряду внести її до чеського національного санкційного списку, повідомило в п’ятницю інтернет-видання Чеського радіо iRozhlas.cz.
Судлянкова була активним інструментом російської ворожої діяльності в Чехії, мовиться в рішенні суду, що було ухвалене непублічно минулого тижня і набуло чинності.
Наталя Судлянкова емігрувала з Білорусі до Чехії 1999 року і отримала тут політичний притулок як супротивниця режиму Лукашенка. Серед іншого, вона тривалий час керувала чеським російськомовним виданням «Празький телеграф», яке представлялося як таке, що сприяє розвиткові чесько-російських відносин. Але принаймні з 2020 року вона працювала на користь ворожих інтересів Росії, підсанкційних російських бізнесменів і агентів впливу.
Попередній уряд прем’єра Петра Фіали наклав на неї в квітні 2025 року національні санкції. Всі її активи в Чехії були заморожені, їй було вказано залишити Чехію, що вона й зробила. Її заперечення попередній уряд відхилив і в серпні 2025 року підтвердив своє рішення. Саме його нині Судлянкова й неуспішно оскаржувала. Міський суд Праги розглядав її скаргу десять місяців.
За даними Служби безпеки й інформації (BIS), чеської внутрішньої цивільної контррозвідки, Судлянкова, серед іншого, отримувала завдання і оплату за них від працівника російської військової розвідки, широко відомої як ГРУ, Олексія Шаврова. Судлянкова, мовилося про неї в звіті BIS, була одним із найактивніших співпрацівників російських спецслужб у Чехії. Вона публікувала статті, що, наприклад, критикували надання допомоги Україні чи ставили під сумнів санкції ЄС проти російських олігархів, за що отримувала десятки тисяч євро в криптовалютах.
Крім Судлянкової, попередній уряд вніс до чеського санкційного списку і згаданого працівника ГРУ Шаврова, а невдовзі домігся і внесення обох до санкційного списку всього Євросоюзу.
-
21.08.2026
Сотні людей зібралися в четвер увечері на площі Бориса Нємцова в Празі, де стоїть російське посольство. Вони згадали про 58-і роковини вторгнення радянських і союзних їм військ до Чехословаччини 1968 року і висловили підтримку Україні, яка протистоїть вторгненню Росії нині.
Багато учасників прийшло з чеськими й українськими прапорами і з транспарантами. Акція почалася з виконання пісні „Běž domů, Ivane“, створеної в серпні 1968 року як протест проти окупації.
Серед промовців була колишня дисидентка Вера Роубалова-Костланова, яка закликала всіх присутніх не послаблювати підтримки України, бо допомога Європейського союзу і США недостатня.
Також виступила українська активістка в Чехії Анна Абрамчук, яка розповіла про становище українців на нині окупованих Росією територіях, зокрема, про примус отримувати російське громадянство.
Учасники акції спільно «виставили рахунок» Росії за злочини радянського і російського імперіалізму. На кількаметровому аркуші паперу вони виклали наслідки дій Росії.
Також відбулися збори на допомогу Україні. Зокрема, організація «Людина в скруті» збирала кошти на свою акцію SOS Ukrajina. А ініціатива «Пам’ять нації» збирає гроші на чотири дистанційно керовані евакуаційні машини для вивезення поранених українських бійців із поля бою.
-
21.08.2026
Окружний суд у Пардубицях продовжив у четвер перебування під вартою ще двох іноземців, яких обвинувачують у причетності до підпалу в цьому місті в ніч із 19 на 20 березня будівель чеського зброярського холдингу LPP Holding під пропалестинськими гаслами.
Один із них залишив за собою право оскаржити арешт, інший відразу подав скаргу на тримання під вартою, повідомив суддя Карел Ґобернац.
Іще чотирьом обвинуваченим цей же суд продовжив арешт близько місяця тому, ще на двох затриманих такий розгляд чекає приблизно через місяць.
Один із арештованих дійшов в оскарженні свого арешту аж до Конституційного суду Чехії, але й там його скарга була відхилена.
Загалом у Чехії в справі цього підпалу перебувають під арештом вісім осіб, іще троє арештовані в Польщі. Раніше повідомляли, що трьох останніх, імовірно, судитимуть на місці, а не видаватимуть до суду в Чехії.
Серед арештованих, громадянство яких називали, — громадяни Чехії, США, Словаччини і Польщі. Одна з затриманих — громадянка неуточненої «східноєвропейської країни», яка кілька років прожила в Чехії. Як звернуло увагу агентство ČTK, коли в травні суд брав її під арешт, під його будівлею зібралися кілька прихильників підозрюваних паліїв, і одна з демонстранток співала в мегафон пісню українською мовою.
Поліція підозрює їх у терористичному нападі і участі в терористичній групі. Своєї провини вони не визнають.
У разі визнання винними їм може загрожувати від 12 до 20 років позбавлення волі або й «виняткове покарання» — в чеському праві це понад 20 років позбавлення волі, що присуджується як виняток, або довічне.
Унаслідок підпалу значно потерпіли будівлі компаній холдингу LPP Holding, зокрема спільної українсько-чеської фірми, що виробляє для України оптоелектронні приціли Archer та інші прилади, а також компанії для виробництва локомотивних радіостанцій для залізниці, яка не належить до оборонної галузі. Заподіяну шкоду оцінюють у сотні мільйонів крон. Інші фірми зі складу LPP Holding, які працюють в інших місцях, крім того, виробляють для фронту в Україні ударні дрони; ці виробництва не потерпіли.
Палії в своїх заявах назвали себе міжнародною підпільною пропалестинською антиізраїльською мережею, стверджували, що покарали LPP Holding за співпрацю з ізраїльською зброярською фірмою Elbit Systems, і вимагали від чеської фірми припинити співпрацю з ізраїльтянами. В LPP Holding пояснили, що таку співпрацю планували кілька років тому, але вона так і не відбулася.
Правоохоронці, за даними ЗМІ, перевіряють також можливість так званої операції під фальшивим прапором, коли заявлена антиізраїльська група може бути прикриттям для іншого суб’єкта чи держави.
-
21.08.2026
Найчастішою причиною були дерева чи гілки, які падали на дроти ліній електропередач під час гроз із сильним вітром увечері в четвер.
Загалом без електрики залишилися близько 4500 споживачів. Було зареєстровано півтора десятка аварій на мережах високої напруги і три десятки на мережах низької напруги.
Також у двох місцях переривався рух на залізниці через нанесене водою багно.
Рятувальники, які прибирали впалі дерева й гілки чи зірвані вітром дахи, здійснили близько 70 виїздів.
Від гроз потерпіли й деякі інші регіони Чехії, зокрема Плзенський край.
-
21.08.2026
Її відкриють для пасажирів тільки наприкінці лютого наступного року, повідомив у четвер у пресрелізі речник Транспортного підприємства Праги Даніел Шабік.
Спершу розраховували, що станцію відкриють після реконструкції на початку грудня цього року. Але, як з’ясувалося, необхідно здійснити більший обсяг робіт на панелях стелі вестибюлю.
Станція «Флора» була закрита на реконструкцію на початку лютого цього року. Вона була відкрита 1980 року і досі глибокого ремонту не зазнавала.
У січні наступного року на реконструкцію закриється станція «Градчанська» на цій же лінії A.
-
20.08.2026
Якщо наступного року на оборонні видатки не буде надано більш ніж два відсотки від валового внутрішнього продукту, в Чехії у зв’язку з новими зобов’язаннями перед НАТО до 2035 року виникне дефіцит в оборонних видатках на подальші роки, заявив Петр Павел журналістам у четвер.
За його словами, ці видатки вже сьогодні мали б бути на кілька десятих відсотка більшими. Тому він має намір взяти з цього приводу участь у засіданні уряду, щоб обговорити таку необхідність.
Попереднього дня, в середу, міністр оборони Яромір Зуна (висуванець SPD) заявив, що планується наступного року досягти межі оборонних видатків у два відсотки від ВВП. За його словами, таким чином Чехія виконає своє зобов’язання перед НАТО.
Минулого тижня з такою ж заявою виступив і прем’єр-міністр Андрей Бабіш (ANO). За його словами, таким чином Чехія виконає наступного року своє зобов’язання вперше.
Рішення збільшити оборонні видатки до 2025 року принаймні до двох відсотків від валового внутрішнього продукту союзники у НАТО ухвалили ще 2014 року після початку війни Росії проти Україні і анексії нею українського Криму. Чехія ні минулого року не виконала цього свого зобов’язання, ні вочевидь не виконає і цього року. Нині серед союзників у НАТО Чехія за оборонними видатками обіймає одне з останніх місць.
Тим часом минулого року в НАТО було ухвалене нове зобов’язання — до 2035 року підвищити загальні видатки на оборону принаймні до п’яти відсотків від ВВП, з того на безпосередні оборонні видатки — принаймні до 3,5 відсотків.
-
20.08.2026
За оприлюдненим у четвер прогнозом, зростання валового внутрішнього продукту за цей рік очікується на 1,9 відсотка; в квітневому прогнозі його розраховували в 2,1 відсотка.
На наступний рік Мінфін, як і раніше, прогнозує зростання в 2,4 відсотка.
Натомість міністерство поліпшило свій прогноз щодо інфляції. Тепер її очікують за цей рік у розмірі 2,2 відсотка; в квітневому прогнозі йшлося про 2,5 відсотки.
За нинішнім прогнозом, наступного року зростання споживчих цін має прискоритися до 2,7 відсотка.
Дещо інший прогноз зростання економіки оприлюднила в середу Чеська банківська асоціація: цього року ВВП мав би зрости на 2 відсотки, наступного на 2,7 відсотка.
На початку серпня свій прогноз дав Чеський національний банк: він очікує цьогорічне зростання ВВП у розмірі 2,2 відсотка, в травневому прогнозі йшлося про 2,5 відсотки. На наступний рік ЧНБ прогнозує зростання економіки на 2,7 відсотка.
Пересічна інфляція цього року, за розрахунками банку, має скласти 2 відсотки, попередній прогноз передбачав це зростання в 2,2 відсотка.
Pages
- « první
- ‹ předchozí
- …
- 24
- 25
- 26
- 27
- 28
- 29
- 30
- 31
- 32
- …
- následující ›
- poslední »