Новини

Також далі буде регулюватися маржа продавців пального і залишиться зниженим акциз на дизельне пальне, повідомила міністерка фінансів Алена Шиллерова за результатами засідання уряду в понеділок.

Зокрема, дозволена маржа буде підвищена на 0,50 крони за літр — до 3 крон за літр. Уряд також дещо змінить спосіб обрахунку максимально дозволених цін на пальне.

А у зв’язку з майбутнім набуттям чинності законом про регулювання цін на пальне зміниться лише те, що це регулювання буде здійснюватися не щоденною постановою Міністерства фінансів, а загальним розпорядженням уряду.

Наразі на вівторок максимальні ціни на пальне дещо зростають порівняно з дозволеними на понеділок: на бензин до 42,55 крони за літр (на 0,36 крони більше), на дизель до 43,63 крони за літр (на 0,77 крони більше).

Рішення ухвалив у неділю Окружний суд у Пардубицях. Громадянин США, який був затриманий у Болгарії на початку квітня на підставі європейського ордера на арешт і наприкінці минулого тижня переданий до Чехії, відразу оскаржив це рішення.

На цей час у справі підпалу в Пардубицях у ніч із 19 на 20 березня будівель чеського зброярського холдингу LPP Holding під пропалестинськими гаслами арештовано загалом десять осіб — із них тепер уже сім у Чехії, ще троє чекають на можливу екстрадицію до Чехії в Польщі. Серед арештованих, громадянство яких називали, — громадяни Чехії, США, Словаччини і Польщі.

Їх підозрюють у терористичному нападі і в участі в терористичній групі, своєї провини вони не визнають. У разі визнання винними їм може загрожувати від 12 до 20 років позбавлення волі або й «виняткове покарання» — в чеському праві це понад 20 років позбавлення волі, що присуджується як виняток, або довічне.

Унаслідок підпалу значно потерпіли будівлі компаній холдингу LPP Holding, зокрема спільної українсько-чеської фірми, що виробляє для України оптоелектронні приціли Archer та інші прилади, а також компанії для виробництва локомотивних радіостанцій для залізниці, яка не належить до оборонної галузі. Інші фірми зі складу LPP Holding, що працюють в інших місцях, крім того, виробляють для фронту в Україні ударні дрони; ці виробництва не потерпіли.

Палії в своїх заявах назвали себе міжнародною підпільною пропалестинською антиізраїльською мережею, заявляли, що покарали LPP Holding за співпрацю з ізраїльською зброярською фірмою Elbit Systems, і вимагали від чеської фірми припинити співпрацю з ізраїльтянами. В LPP Holding пояснили, що таку співпрацю планували кілька років тому, але вона так і не відбулася.

На початку минулого тижня угруповання оприлюднило викрадені під час підпалу документи компанії, заявивши, що вона не виконала ультиматуму з вимогою публічно припинити зв’язки з ізраїльтянами. В компанії повторили, що твердження про такі зв’язки безпідставні.

Про це Ніколас Меррік сказав у п’ятницю журналістам на відкритті виставки до 150-річчя виникнення США.

Він нагадав про заяву прем’єр-міністра Андрея Бабіша (ANO), який минулого тижня після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте сказав, що чеський уряд зробить усе для того, щоб виконати зобов’язання Чехії перед Північноатлантичним союзом.

За словами посла, він говорив із багатьма чеськими політиками з різних політичних сил і переконаний, що Чехія дуже серйозно ставиться і до своєї власної безпеки, і до колективної безпеки в межах НАТО — і з погляду своєї обороноздатності, і щодо загальної суми оборонних видатків.

До згаданої зустрічі з Рютте Бабіш дотримувався іншої позиції і заявляв, що цьогорічних видатків на оборону, які становлять менш ніж встановлений у НАТО мінімум у два відсотки від валового внутрішнього продукту, цілком досить і що тема підвищення цих видатків наступними роками загалом до п’яти відсотків, як було вирішено в НАТО, не розглядається.

Уряд Бабіша підготував на цей рік бюджет, у якому на оборону передбачено тільки 1,7 відсотка від ВВП. Прем’єр заявляв, що коли до цього зарахувати і видатки інших міністерств, які можна пов’язати з обороною, то вийде якраз 2 відсотки. Американські посли в Чехії і в НАТО критикували такий підхід Праги.

Урядова коаліція має в нижній палаті більшість, тому такого результату очікували. Опозиція критикує підхід уряду до регулювання цін.

Закон має на меті дозволити урядові видавати постанови про таке регулювання в кризові періоди. Нині уряд останнім часом щодня регулює максимальні роздрібні ціни на пальне своїми рішеннями, такий режим мав би протривати до кінця місяця. Коаліція хоче, щоб із початку травня цей закон уже діяв. Але на заваді став Сенат, який днями ветував його.

Тепер документ іде на підпис президентові. Петр Павел уже заявляв, що в принципі не вважає регулювання цін за добрий крок, але те, яким чином уряд вирішить регулювати чи не регулювати ціни, є його справою.