Новини

Протягом 2025 року їх поселилося в туристичних закладах 23,55 мільйона, повідомило в понеділок Чеське статистичне управління.

Це на 3,2 відсотка більше, ніж за 2024 рік.

Ці туристи переночували в туристичних закладах 59,1 мільйона ночей. Таким чином, кількість їхніх ночівель зросла за рік на 3,3 відсотка.

Більшість туристів, які поселялися в туристичних закладах минулого року, була з самої Чехії — їх там було 12,64 мільйона, або на 2,5 відсотки більше, ніж 2024 року. Число закордонних туристів зросло на 4,1 відсотка, до 10,91 мільйона.

Міністр оборони, висуванець партії SPD Яромір Зуна раніше заявляв інтернет-виданню Novinky.cz, що візьме участь у цьому слуханні про безпеку України, Європи і обороноздатності чеської держави. Але врешті речник Міноборони Давід Шима сказав, що міністр має іншу програму, повідомило видання в понеділок. За словами речника, участь міністра буде «з найбільшою ймовірністю неможлива» з огляду на плановане зібрання командного складу.

Так само міністр закордонних справ, голова партії „Motoristé sobě“ Петр Мацінка і не планував участі в сенатському слуханні. Як написав він виданню, в день слухання він буде виступати в ООН у Нью-Йорку.

Слухання в Сенаті має відбутися 24 лютого, в день повномасштабного вторгнення Росії до України. Як заявляв голова Сенату Мілош Вистрчил, на ньому мали б з’ясуватися подальші зовнішньополітична орієнтація і безпекова стратегія Чехії.

Серед запрошених на слухання — президент Петр Павел, прем’єр-міністр і голова партії ANO Андрей Бабіш, міністри оборони, закордонних справ, а також внутрішніх справ Лубомір Метнар і промисловості й торгівлі Карел Гавлічек (обидва ANO). В окремих тематичних блоках мали б також виступити, серед інших, начальник Генерального штабу Карел Ржегка чи колишній урядовий уповноважений у справі відбудови України Томаш Копечний (новий уряд ліквідував цю посаду).

Як тепер відбудеться ця зустріч після відмови голів МЗС і Міноборони, наразі не ясно. В канцелярії президента виданню Novinky.cz відповіли, що шукають можливості для його участі, Бабіш і Гавлічек не відповіли на запитання про свою участь.

Вистрчил прокоментував можливу низьку участь у слуханні так: «Можливо, це був би й сигнал про те, якого значення надають ці люди тому, щоб громадськість дізналася, яка є ситуація і наскільки прозоро ми здатні спілкуватися».

Золоту медаль має сноубордистка Зузана Мадєрова, яка показала найкращий результат у паралельному гігантському слаломі серед жінок.

Натомість інша чеська учасниця в цій дисципліні, фаворитка і золота медалістка двох попередніх зимових Олімпійських ігор Естер Ледецька зазнала несподіваної невдачі: вона не пройшла чвертьфінал.

Другою медаллю чеської команди стало срібло, яке здобув ковзаняр Методєй Їлек на дистанції в 5000 метрів.

Українські спортсмени станом на кінець дня в неділю наразі медалей іще не мають.

Давно спростоване твердження, яке продовжують просувати в Кремлі, прем’єр-міністр Чехії і голова партії ANO висловив у суботньому виступі на телеканалі TV Nova.

За версією Андрея Бабіша, що відповідає версії Кремля, в квітні 2022 року, приблизно через шість тижнів після початку повномасштабного нападу Росії на Україну, Київ і Москва нібито були близькі до укладення мирної угоди, але Україна відмовилася від того мирного процесу під тиском західних партнерів, а саме тодішнього прем’єр-міністра Великої Британії Боріса Джонсона, який приїжджав тоді до Києва.

На запитання, чи потрібні б були переговори з Росією, щоб зупинити її війну проти України, Бабіш відповів: «Звичайно, це мусить мати дипломатичне вирішення. До такої угоди було близько в квітні 2022 року. А потім приїхав Боріс Джонсон, і, за різними інформаціями, про це, здається, писала «Українська правда», — по суті, там була зацікавленість, щоб цей конфлікт тривав».

Цю заяву Бабіша помітили засоби інформації в Україні, які висловили здивування цим, — і в Росії, де, навпаки, знову повторили з вуст Бабіша свою власну пропагандистську версію.

Йдеться про події весни 2022 року, безпосередньо після повномасштабного вторгнення Росії до України. Тоді Україна пішла на переговори з Росією про припинення цієї війни; Росія висувала умови, що означали по суті припинення війни на умовах капітуляції України.

Сторони продовжували фіксувати глибокі розбіжності з усіх головних питань (Україна тоді вимушено погоджувалася на єдину вимогу Москви — відмовитися від вступу до НАТО), доки наприкінці березня українські війська не стали завдавати Росії перших поразок — зокрема, змусили її відступити з околиць Києва, а відтак і з півночі України. Тоді ж, на початку квітня, стало вперше відомо про масові вбивства росіянами цивільних мешканців міст Бучі й Ірпеня під Києвом.

Після того, як на самому початку квітня стало ясно, що капітуляція України вже не є неминучою, і викрилися перші масштабні воєнні злочини Росії, переговори були перервані. Ні до якого зближення позицій на той час так і не дійшло, ніякого узгодженого тексту, який була б згодна підписати Україна, не існувало — всупереч пізнішим твердженням Росії.

Боріс Джонсон прибув до Києва 9 квітня, коли ставлення Києва до можливих переговорів із Росією вже було радикально змінене. Джонсон лише висловив тоді підтримку позиції України. А проте російська пропагандистська версія, буцімто саме Джонсон «зірвав мирні переговори», і «війна могла закінчитися вже тоді», продовжує насаджуватися досі.