Новини

Сенатський комітет із питань оборони хоче говорити з міністром Яроміром Зуною, висуванцем партії SPD, про обороноздатність Чехії, сказав у середу журналістам голова комітету Павел Фішер, представник опозиційної партії TOP 09.

Ця зустріч мала б відбутися 25 лютого — в день комуністичного перевороту в Чехословаччині 1948 року.

«Ми не можемо просто споглядати, як Україна бореться з російським агресором, і, побачивши, що ми можемо допомогти, залишатися склавши руки», — сказав Фішер.

Тему можливої передачі Україні чеських легких бойових літаків публічно порушив президент Чехії Петр Павел під час візиту до Києва на початку січня. Ця пропозиція викликала в Чехії тривалу й бурхливу дискусію і закінчилася категоричною відмовою нового уряду Чехії розглядати можливість надання цих літаків із посиланням на те, що вони «потрібні військовим».

Міністр оборони нового уряду Яромір Зуна, відповідно до політики цього уряду не надавати Україні військової допомоги, заявив про неможливість передати ці літаки — зокрема, посилаючись на позицію Генштабу.

При цьому військові, навпаки, висловили принципову згоду на таку можливість, заявивши, що надання Україні чотирьох таких літаків із 24, які має Чехія, не зашкодить її обороноздатності.

Зокрема, минулого року, ще за попереднього уряду, Генштаб рекомендував подарувати Україні ці літаки. Але рішення, можливе лише на рівні уряду, з визнанням цих літаків «надлишковим майном», урешті так і не було ухвалене.

В Чехії ці літаки, практично не придатні для реальних сучасних бойових дій, але потенційно здатні до боротьби з ударними дронами, використовуються тільки як навчально-тренувальні.

Про таку суму за минулий рік повідомило в середу Чеське телебачення. Йдеться перш за все про штрафи, пов’язані з використанням автомобілів, — за їзду без електронних дорожніх марок для легковиків чи без сплати шосейного збору для вантажівок або про несплачені борги за такими штрафами.

Крім того, до цієї суми ввійшли також не сплачені вчасно штрафи за порушення правил дорожнього руху, борги перед медичними страховими компаніями або навіть несплачені суми за вивезення сміття.

Як розповів референт відділу догляду Митного управління Матей Маловіцький, в онлайн-системі, доступній і для поліції, можна побачити всі штрафи, накладені Митним управлінням, державною поліцією чи й місцевою поліцією, наприклад, за паркування, або також суми з невиконаних судових рішень, штрафи від ветеринарного управління, від бюро працевлаштування чи й від інших установ.

Зокрема, в разі відмови водія сплатити виявлений штраф поліція й митники мають право на місці зняти реєстраційні номери авта чи заблокувати його колеса. «Ми просто унеможливлюємо подальший рух і практично змушуємо водія сплатити борги. Для нас це дуже ефективний інструмент», — сказав директор відділу догляду Генерального управління мит Петр Міллер.

Таким чином за минулий рік Митне управління затримало номери 275 автомашин, змусивши водіїв заплатити несплачені штрафи. Завдяки цьому було зібрано на мільйон крон більше, ніж попереднього року. Загалом Митне управління розглянуло вісім тисяч випадків недоплати і зібрала 26 мільйонів крон несплачених штрафів.

Поліція ж майже в 17 тисячах випадків зібрала до бюджету близько 46 мільйонів крон — більш ніж на 12 мільйонів більше, ніж 2024 року.

Коротка зустріч Петра Павела з Андреєм Бабішем відбулася в середу вранці в Празькому граді. Головною темою зустрічі мали стати погрози міністра закордонних справ, голови партії „Motoristé sobě“ Петра Мацінки на адресу президента.

Після закінчення обидва вирушили на засідання Ради безпеки Чехії і ніяк не коментували перебіг зустрічі.

Напередодні Бабіш, який також очолює партію ANO, написав: «Я радий, що пан президент почув мою пропозицію, щоб ми про все поговорили особисто, а не обмінювалися заявами через ЗМІ. Ідеально було б, якби він (президент — ред.) продискутував це з паном Мацінкою прямо, але я поважаю його позицію. Вірю, що це стане внеском у заспокоєння ситуації».

Бабіш пропонував для залагодження стосунків зустріч утрьох, і з Мацінкою, але Павел відмовився, заявивши, що за дії своїх міністрів несе відповідальність прем’єр. Мацінка, зі свого боку, заявляв, що він і все МЗС будуть надалі ігнорувати президента. У відповідь на ту заяву Бабіш висловив сподівання, що Мацінка «змінить свій спосіб спілкування».

Минулого тижня канцелярія президента оприлюднила смс-листування Мацінки з радником голови держави Петром Коларжем. У тих смс-дописах Мацінка вимагав від Павела, попри його категоричні заперечення, таки призначити почесного голову партії „Motoristé sobě“ Філіпа Турека на посаду міністра довкілля. Він також погрожував президентові в протилежному разі «спалити мости в такий спосіб, який увійде в підручники політології», і влаштувати голові держави такі наслідки, які «стануть для нього великою несподіванкою».

Павел заявив, що вважає цю справу надзвичайно серйозною спробою шантажу, і повідомив, що передав це листування до поліції з пропозицією перевірити, чи не становить воно кримінального злочину шантажу.

Символічну останню вагонетку, повну вугілля, урочисто вивезли з глибини 1300 метрів із шахти Důl ČSM у Стонаві неподалік Карвіної в Моравськосилезькому краї в середу ополудні. Надалі урочистості триватимуть іще в Остраві.

Це була остання кам’яновугільна шахта, яка ще працювала в Чехії. Остання шахтарська зміна в ній завершилася рано-вранці 1 лютого.

Відтепер протягом приблизно трьох років триватиме технічна ліквідація шахти.

Кам’яне вугілля видобувалося на території Чехії майже протягом 250 років — із 70-х років 18-го століття. Видобування, що здійснювалося на глибині понад 1000 метрів, було визнане нерентабельним, також попит на кам’яне вугілля нині вкрай малий.

Тим часом у Чехії далі триває видобування бурого вугілля відкритим способом. На ньому досі працює значна частина електростанцій країни.