Новини

Бригадний генерал Роман Гитьга завершує військову службу 31 червня 2026 року, підтвердила в п’ятницю інтернет-виданню Aktuálně.cz речниця центрального командування Збройних сил Зденька Собарня-Кошванцова.

Причини вона не назвала, але, пише видання, очевидно, що йдеться перш за все про втрату допуску секретності, без якого він Збройним силам не потрібний.

Генерал став відомим у вересні минулого року, коли в одному з музичних клубів Брна вночі на нього несподівано напав із ножем інший військовослужбовець, заподіявши йому серйозне поранення руки. Після нападу військовий, який був нетверезим, поїхав із місця події за кермом авта. Як розповів він на суді, в тому барі він якраз святкував успішне складення іспитів і отримання доброї роботи в Збройних силах.

Цей військовослужбовець був нещодавно засуджений за цей напад до трьох років позбавлення волі умовно з випробувальним терміном у три роки. Крім того, засуджений не має права керувати автом протягом трьох років і мусить заплатити генералові майже пів мільйона крон відшкодування. Тепер, імовірно, він теж може бути звільнений із війська.

Бригадний генерал Роман Гитьга був керівником секції розвідувального забезпечення Збройних сил Генерального штабу і відповідальним за прийняття на озброєння всіх безпілотних систем. Досвідчений ветеран чеських місій в Афганістані, який є близьким співпрацівником дотеперішнього начальника Генерального штабу Збройних сил Чехії Карела Ржегки (у вівторок буде призначений його наступник), після інциденту втратив допуск секретності, а відтак і первісну посаду і був переведений до відділу воєнних ветеранів і воєнних поховань Міністерства оборони.

Після рішення Конституційного суду Чехії, що уряд таки мусить забезпечити участь голови держави в майбутньому саміті НАТО, Петр Павел заявив, що президент є автоматично головою делегації Чехії.

І те, в якій частині саміту він буде брати участь, вирішить сам президент, сказав Павел у четвер в інтерв’ю Чеському радіо і Чеському телебаченню.

«Пан міністр (голова МЗС) вочевидь знову не зрозумів поділ ролей і функцій у нашій державі», — сказав президент про заяви міністра закордонних справ, голови партії „Motoristé sobě“ Петра Мацінки.

Той після рішення Конституційного суду сказав, що виконає його і додатково акредитує Павела на саміті, хоча спершу уряд вирішив було, що не введе президента до складу чеської делегації. Але Мацінка додав, що в неформальній вечері державних керівників у перший день саміту, в якій мав намір узяти Павел, його все одно не буде, бо, мовляв, запрошення на вечерю вже надійшло на ім’я Бабіша, і міняти його було б соромом.

«Треба чітко сказати, що якщо президент є в складі будь-якої делегації, він автоматично є керівником цієї делегації… І про те, чи він візьме участь у будь-якій частині саміту, тобто неформальній вечері чи головному засіданні, вирішить сам президент. Не уряд, не міністр закордонних справ», — наголосив Павел.

Мацінка ж, реагуючи на цю заяву президента, що головою делегації буде він, заявив інтернет-виданню Novinky.cz: «Не буде». За його словами, «рішення уряду (щодо головування в делегації прем’єр-міністра) ясне, і Конституційний суд не засудив нас до того, щоб він (президент) був провідником делегації, а щоб він був членом делегації».

Прем’єр-міністр Андрей Бабіш (ANO) на запитання, чи буде Павел на чолі делегації, коротко відповів, що це буде вирішуватися на засіданні уряду в понеділок. Він теж додав, що «Конституційний суд вирішив, що він (президент) має бути членом делегації».

Відповідно до офіційного протоколу НАТО, на самітах Північноатлантичного союзу першість мають чинні монархи, папа Римський чи голови держав; голови урядів ідуть на другому місці.

У середу Конституційний суд Чехії, який узяв до розгляду скаргу президента щодо компетенції і розподілу повноважень, ухвалив забезпечувальний захід: уряд, міністр закордонних справ і саме МЗС мають невідкладно повідомити НАТО, що президент теж буде у складі офіційної делегації Чехії, забезпечити голові держави і його супроводові належну акредитацію і утриматися від дій, які могли б перешкоджати участі президента й його супроводу в саміті чи ускладнювати цю участь.

Приматор (мер) цього міста в Моравськосилезькому краї Ян Волф, обвинувачений у корупційній футбольній афері, після повернення з відпустки прийшов у четвер на виклик до поліції і був там же після допиту й затриманий. Національний центр боротьби з організованою злочинністю побоюється, що він може вплинути на свідків чи іншим чином перешкоджати розслідуванню, повідомив головний прокурор Вищої прокуратури в Оломоуці Роман Драґоун.

Прокуратура пропонує взяти Волфа під арешт. Речник Окружного суду в Остраві Далібор Зеха підтвердив, що ця пропозиція вже надійшла до суду. Термін слухання щодо арешту ще не встановлений.

У цій справі про корупцію і договірні матчі в чеському футболі поліція наприкінці березня висунула низку кримінальних обвинувачень 32 особам. Обвинувачення стосуються шахрайства, хабарництва і легалізації доходів від злочинної діяльності, частину осіб обвинувачують і в участі в організованій злочинній групі. Серед обвинувачених — гравці, футбольні функціонери і судді.

На початку минулого тижня Етична комісія Футбольної асоціації Чехії виключила футбольний клуб «МФК Карвіна» з найвищої Першої ліги за здійснення впливу на три матчі ліги. Рішення ухвалене у зв’язку з тим, що йшлося про дисциплінарні порушення, вчинені у зв’язку з матчами за утримання місця в Першій лізі, заявили в Етичній комісії. Клуб також має сплатити штраф у 10 мільйонів крон.

Приматор Карвіної Ян Волф, який був засновником клубу і його головою і досі фактично має на нього вплив, хоча формально до нього вже не належить, за рішенням Етичної комісії Футбольної асоціації Чехії, отримав як покарання штраф у 3 мільйони крон і 12-річну заборону на діяльність у футболі. За твердженням Етичної комісії, він причетний до хабаря двом суддям за вплив на результат важливого матчу, а також, можливо, і двом гравцям. Волф заперечує будь-яку свою провину.

В оприлюдненому в четвер інтерв’ю інтернет-виданню Seznam Zprávy Петр Павел сказав, що сприймав свою президентську місію як службу державі на конкретний термін і сподівався, що за цей час з’являться інші гідні кандидати, за яких він сам проголосував би. Але, додав він, цього не сталося.

«Якщо найбільший шанс виграти мають ті, кого я не радий був би бачити, як вони володіють усією країною, то я вважаю це за сигнал до продовження цієї служби», — сказав він.

За словами президента, він не має наміру відступати в час, коли з’являються намагання оволодіти державою і його інституцією.

Це тільки мобілізує, а не мотивує до відступу, наголосив він.

Петр Павел уже мав низку суперечностей із нинішнім урядом прем’єра Андрея Бабіша (ANO), який прийшов до влади наприкінці минулого року. Остання наразі суперечка стосувалася участі президента в майбутньому саміті НАТО, що дотепер було неписаною традицією. Та нинішній уряд вирішив не вводити президента до складу чеської делегації.

Через це голова держави звернувся до Конституційного суду. Той видав попереднє рішення про забезпечувальний захід, згідно з яким уряд мусить ввести президента до складу делегації і не перешкоджати йому в участі в саміті.

Нині Петр Павел перебуває в першому терміні на президентській посаді з дозволених двох поспіль. Наступні президентські вибори мають відбутися 2028 року.