• 18.09.2026

    Бойові літаки JAS-39 Gripen вилетіли з бази в Пардубицях через «активність дронів у західній Україні», щоб стежити за повітряним простором біля східного кордону України, повідомили в п’ятницю чеські Збройні сили.

    Але до бойового застосування не дійшло. Після того, як їх замінили в повітрі польські винищувачі, чеські літаки безпечно повернулися до Пардубиць, мовиться в повідомленні.

    Чеські винищувачі вилетіли за наказом командування НАТО як складова інтегрованої протиповітряної і протиракетної оборони НАТО, повідомили ЗС Чехії. «Коли необхідно, ми готові захищати повітряний простір наших союзників», — мовиться в повідомленні.

    За інформацією начальника Генерального штабу Збройних сил Польщі Веслава Кукулі, інцидент стався в четвер. «Учора Повітряні сили Чехії були залучені через НАТО до підтримки нас в обороні неба над східною Польщею. Чехи, як звично, прибули вчасно і, як звично, діяли професійно. Дякую! Чудова робота! Користуюся можливістю подякувати їм!» — заявив він у п’ятницю.

    У четвер, іще перед інцидентом із російськими дронами, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск попередив, що, за даними спецслужб, Росія планує гібридні напади з застосуванням дронів і ракет на держави, які підтримують Україну. В реакції на це прем’єр-міністр Андрей Бабіш (ANO) підтвердив, що Чехія теж є потенційною ціллю таких ударів, і заявив про гібридну війну Росії проти Чехії.

  • 18.09.2026

    У Празькому граді король Абдалла II провів у п’ятницю переговори з президентом Петром Павелом, а потім вирушив на зустріч із прем’єр-міністром Андреєм Бабішем (ANO).

    Головними темами розмов були ситуація на Близькому Сході, безпека і подальший розвиток економічної співпраці. Йорданський монарх також застеріг від подальшої ескалації конфлікту в його регіоні.

    Павел, зокрема, високо оцінив роль Йорданії в намаганнях стабілізувати ситуацію на Близькому Сході. А Бабіш подякував Йорданії за уможливлення репатріаційних авіарейсів після початку війни на Близькому Сході. Після переговорів короля з прем’єром відбулася й зустріч делегацій двох країн, на якій була підписана низка двосторонніх домовленостей.

  • 18.09.2026

    Недостатні оборонні видатки Чехії розчаровують, заявив у п’ятницю посол США в НАТО Метью Вітакер на оборонному саміті в Празі.

    За його словами, Сполучені Штати очікують від союзників у НАТО більшого, і Чехія мала б дотриматися свого зобов’язання збільшувати оборонні видатки, що очікується від усіх членів Північноатлантичного союзу.

    «На жаль, Чехія в галузі видатків на оборону стоїть на шляху до того, щоб стати серед найслабших членів НАТО», — заявив посол на празькому саміті Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS).

    За його словами, це застереження він особисто передав «нашим друзям тут, у Чехії».

    Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш (ANO), реагуючи на цю критику, заявив, що нинішній уряд «ставиться до видатків на оборону реалістично» і не «бреше», на відміну, за його словами, від попереднього уряду.

    «Ми отримали порожню державну касу, — заявив Бабіш, — і видаємо тепер на оборону максимум можливого, а саме два відсотки (від ВВП)».

    Рішення збільшити до 2025 року оборонні видатки принаймні до двох відсотків від валового внутрішнього продукту союзники у НАТО ухвалили ще 2014 року після початку війни Росії проти Україні і анексії нею українського Криму. Чехія ні минулого року не виконала цього свого зобов’язання, ні вочевидь не виконає і цього року. Нині серед союзників у НАТО Чехія за оборонними видатками обіймає одне з останніх місць.

    Минулого року, ще за попереднього уряду Чехії, країни НАТО на саміті в Гаазі, крім того, взяли на себе нове зобов’язання: до 2035 року збільшити загальні видатки на оборону принаймні до п’яти відсотків від ВВП, а безпосередні оборонні видатки — принаймні до 3,5 відсотків.

    Нинішній прем’єр Бабіш заявляв, що Чехія буде намагатися дотриматися цього зобов’язання. Але потім начальник Генерального штабу Збройних сил Чехії Мірослав Главач заявив, що уряд іще щонайменше наступними двома роками не планує підвищувати видатки на оборону більш ніж до 2,1% від ВВП.

  • 18.09.2026

    Крайовий суд у Плзені відхилив скаргу чоловіка на депортаційний арешт, повідомило в п’ятницю інтернет-видання Novinky.cz. Той хотів опротестувати обмеження волі тим, що він, мовляв, подав заяву на надання йому міжнародного захисту. Але, констатував суд, ця заява мала за головну і, найімовірніше, єдину мету саме уникнути виконання рішення про його депортацію.

    Як звернув увагу суддя, чоловік подав заяву вже під час розгляду адміністративної справи про його депортацію, хоча ніщо не заважало йому подати її раніше. «Це вочевидь була реакція на те, що було викрите його нелегальне перебування», — наголосив суддя.

    Суд також вказав на те, що хоча українець перебував у Чехії тривалий час, він не має тут родинних зв’язків і офіційно зареєстрованого місця проживання, не володіє жодним маєтком і фінансовими засобами, які він і не може заробити легальним чином. Тож через те, що він тривалий час порушує правові норми Чехії, немає підстав очікувати, що він добровільно виконає рішення про можливий обов’язок виїхати назад до рідної країни, додав суддя.

    Він також відхилив зауваження українця, що той походить із Дніпропетровської області, що недалеко від зони боїв. Чоловік перебуває у продуктивному віці, здатен працювати, родичів у Дніпропетровській області не має, і для нього не буде проблемою поселитися в іншій області України, зазначив суддя.

    Раніше поліція у справах іноземців викрила в Плзенському краї цього громадянина України, який уже 20 років перебував у Чехії нелегально, і помістила його до пункту утримання іноземців на час розгляду адміністративної справи про його депортацію.

  • 18.09.2026

    Ідеться про інцидент, що стався в четвер у лікарні в місті Горжовіце в Середньочеському краї. Як заявила в п’ятницю речниця поліції краю Міхаела Ріхтерова, поліція перевіряє ту погрозу як погрозу терористичним актом і як поширення повідомлення, що викликає паніку. Тому, хто це спричинив, може загрожувати від 3 до 12 років позбавлення волі, додала вона.

    Через анонімну погрозу влаштувати вибух у лікарні її довелося евакуювати. Десятки пацієнтів і працівників відвели поза територію лікарні до міського будинку культури, 13 пацієнтів розвезли по інших лікарнях у сусідніх містах.

    Лежачих пацієнтів не чіпали, але перевірку почали саме з їхніх палат. До перевірки залучилися спершу три, а потім п’ять кінологів із собаками, тренованими на пошук вибухівки. Також на місці події чергували десятки працівників служб інтегрованої рятувальної системи.

    Внаслідок ретельного огляду значної території лікарі ніякої бомби врешті не знайшли, пополудні пацієнти і працівники змогли повернутися до будівлі.

  • 17.09.2026

    Під закликом ініціативної групи «Друзі вільної Росії» підписалися в четвер понад чотири десятки нинішніх і колишніх членів Палати депутатів, Сенату і Європейського парламенту від опозиційних нині партій, зокрема, від ODS, STAN, TOP 09, KDU-ČSL чи Чеської піратської партії.

    Вони звертають увагу, що вибори до Державної думи Росії, які відбуваються з п’ятниці до неділі, влаштовуються і на окупованих територіях України, і результатів голосування на цих окупованих територіях визнавати не можна.

    За словами авторів заяви, російські вибори не є вільними чи справедливими і не мають демократичної легітимності.

    Група критикує і влаштування виборів на окупованих територіях України, і на недопущення до виборів опозиційних кандидатів і політичних сил чи скасування їхньої реєстрації, і на репресії щодо незалежних спостерігачів, журналістів і громадянського суспільства.

    Тому вона закликає міжнародну спільноту, перш за все Європейський союз і його країни-члени, визнати недійсним голосування на окупованих територіях України, відмовитися визнавати його результати і запровадити подальші санкції проти осіб і суб’єктів, залучених до організації чи легітимізації цих виборів.

    У Росії в перебігу триденного голосування, з п’ятниці по неділю, обиратимуть 450 депутатів Державної думи — нижньої палати Федеральних зборів, парламенту країни. Також у багатьох регіонах відбуватимуться і регіональні чи місцеві вибори. Фактично дострокове голосування триває вже кілька днів. При цьому до виборів не допущені чи з них зняті навіть відносно опозиційні до Кремля політики й політичні сили, на виборах не отримали можливості працювати незалежні спостерігачі.

    До того ж ці вибори до нижньої палати парламенту Росії влаштовуються і на території України, що нині окупована, — це є грубим порушенням міжнародного права.

  • 17.09.2026

    Петр Павел відмовився в четвер підписати новий закон про державних службовців, у якому був і не пов’язаний із його темою додаток, що мав відібрати в голови держави повноваження призначати і відкликати голів постійних місій Чехії при міжнародних організаціях.

    За його словами, це конституційне повноваження президента, а відтак закон суперечить конституції. Закон передбачає передачу цього повноваження міністрові закордонних справ.

    Багато заперечень мав він і щодо самого закону про держслужбовців, який був ухвалений без стандартної процедури збору зауважень від державних відомств і без належної професійної дискусії. За словами президента, закон послаблює гарантії професійного і політично нейтрального державного управління і захисту чільних держслужбовців від політичного тиску.

    Раніше цей закон, який нинішня урядова коаліція провела в Палаті депутатів, уже ветував Сенат. Але коаліція своєю більшістю голосів у нижній палаті подолала те вето. Майже напевно так само вона вчинить і з президентським вето.

    Опозиція вже анонсувала, що в такому разі оскаржить закон у Конституційному суді.

  • 17.09.2026

    Про це несподівано повідомили в четвер Збройні сили Чехії. За первісними планами, дев’ять реактивних літаків BAE Hawk T1 характерного червоного кольору мали в п’ятницю пролетіти над Прагою і над Влтавою з димовими слідами в кольорах чеського прапора.

    Тепер, якщо не станеться нових несподіванок, групу ще можна буде побачити під час Днів НАТО і Днів Повітряних сил ЗС Чехії цими вихідними на летовищі Острава-Мошнов неподалік Острави.

    Такий проліт над центром Праги британська авіагрупа влаштовувала минулого року, коли вона теж брала участь у Днях НАТО.

  • 17.09.2026

    Поліція евакуювала в четвер із лікарні в цьому місті в Середньочеському краї десятки людей, їх вивели поза територію лікарні до дому культури в місті чи розвезли по інших довколишніх лікарнях. Лежачих пацієнтів залишили на місці.

    Відразу ж почалася перевірка території лікарні, починаючи з палат із лежачими. До неї залучилися спершу три, а потім п’ять кінологів із собаками, тренованими на пошук вибухівки.

    Ніякої бомби врешті не знайшли.

    На місці працювали численні патрулі поліції, до лікарні прибули десятки машин швидкої допомоги і Пожежно-рятувального корпусу, прилетіли й два рятувальні вертольоти. За словами речниці поліції Середньочеського краю Міхаели Ріхтерової, таке залучення техніки було превентивне.

    Схожа ситуація сталася минулого тижня в місті Кадані в Устецькому краї: там теж евакуювали лікарню через анонімне повідомлення про бомбу. Вибухівки врешті не знайшли.

  • 17.09.2026

    Про такі плани віднині й до 2030 року повідомив у середу генеральний директор громадського мовця Гинек Хударек. Такі довгострокові плани раніше вже схвалила Рада Чеського телебачення. Усього на телебаченні нині працює близько 2900 людей.

    При цьому наступного року частка скорочень мусить бути більшою, ніж в інші з цих п’яти років, щоб заощадити 2027 року 350 мільйонів крон. «Метою є створити резерв і підготувати Чеське телебачення до непевності щодо подальшого фінансування без різкого обмеження громадського мовлення», — сказав Хударек.

    Крім звільнень працівників, заходи заощадження також передбачають скорочення виробництва передач, скасування деяких програм чи відкладення планованих інвестицій.

    Нинішній уряд планує змінити спосіб фінансування Чеського телебачення і Чеського радіо з чинної системи прямих внесків від слухачів чи глядачів на фінансування безпосередньо з державного бюджету. При цьому уряд розраховує надати на Чеське телебачення наступного року 5,7 мільярда крон. Це було б на 1 мільярд менше, ніж очікувані цього року надходження з внесків глядачів, і на 1,3 мільярда менше, ніж очікуються надходження 2027 року.

Pages