Новини

Його призначили на наступний понеділок, 22 червня, повідомила в середу ініціатива працівників обох громадських засобів інформації на їхній захист від планів уряду.

Страйк протриває 24 години, в ньому візьмуть участь сотні працівників обох громадських ЗМІ. Вони відкидають зміну фінансування Чеського телебачення і Чеського радіо з нинішньої системи прямих внесків від слухачів чи глядачів на фінансування безпосередньо з державного бюджету. Законопроєкт про це схвалив у понеділок уряд Чехії.

Як заявили в ініціативі Veřejnoprávně, метою уряду є слабкі й керовані громадські ЗМІ. Їхні працівники своїм страйком хочуть підтримати незалежність Чеського телебачення і Чеського радіо і можливість для них працювати без політичного чи іншого тиску.

Страйк позначиться на всіх аспектах роботи обох ЗМІ — за винятком дитячих програм.

Керівництво Чеського телебачення і Чеського радіо заявило, що поважає право працівників висловити своє ставлення до питання, яке безпосередньо стосується майбутнього громадських мовців. Але вони і в день страйку будуть максимально можливою мірою здійснювати свої законні обов’язки як громадські ЗМІ.

За пропонованою зміною способу фінансування обидва громадські мовці мали б втратити 17—19 відсотків від нинішніх своїх бюджетів. Як заявляли їхні керівники, це означало б, серед іншого, вимушене звільнення від 450 до 700 працівників із загалом 4250 в обох цих ЗМІ, а також значне скорочення обсягу надаваних ними медіапослуг.

Критики цього наміру заявляють, що зміна означатиме одержавлення цих мовців, що політики зможуть чинити тиск на громадських мовців і впливати на їхню роботу.

Це підтвердив у середу генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

Але, сказав він на пресконференції в Брюсселі напередодні засідання міністрів оборони країн НАТО в четвер, уряд Чехії активно працює для того, щоб виконати це зобов’язання цього року.

За його словами, серед країн Північноатлантичного союзу, які не досягли минулого року межі оборонних видатків принаймні у два відсотки від валового внутрішнього продукту, були, крім Чехії, також Албанія і Словенія.

Минулого тижня міністр оборони Чехії Яромір Зуна (висуванець SPD) заявив, що хоче збільшити оборонні видатки до 2 відсотків від ВВП вже наступного року. Цього ж року на оборону призначено менш ніж 1,8 відсотка від ВВП.

Вимога витрачати принаймні два відсотки від валового внутрішнього продукту на оборону є мінімальною нормою НАТО, яку Чехія зобов’язалася виконувати.

Минулого року, ще за попереднього уряду Чехії, країни НАТО на саміті в Гаазі, крім того, зобов’язалися протягом десяти років збільшити загальні видатки на оборону до п’яти відсотків від ВВП, а безпосередні оборонні видатки — до 3,5 відсотків. Нинішній прем’єр Андрей Бабіш (ANO) заявляв, що Чехія буде намагатися дотриматися цього зобов’язання.

Міський суд Праги повернув на дорозслідування справу чоловіка, обвинуваченого в тому, що він був працівником китайської розвідки під журналістським прикриттям.

Про рішення суду, ухвалене наприкінці минулого тижня, повідомило в вівторок інтернет-видання Чеського радіо iRozhlas.cz.

Це рішення не набуло чинності — його оскаржив прокурор Мартін Білий, який і підготував обвинувачення. Його скаргу розглядатиме Вищий суд у Празі.

Китаєць Ян Імін, таким чином, залишається у статусі обвинуваченого. Це перший у Чехії випадок судового переслідування за новою, недавно запровадженою статтею, що визначає кримінальний злочин незаконної діяльності на користь іноземної держави. В разі визнання винним обвинуваченому загрожує від одного до п’яти років позбавлення волі.

Ян тривалий час діяв у Чехії під легендою роботи редактором китайського щоденника «Ґуанмін жибао» — видання владної Комуністичної партії Китаю. За даними чеського Національного центру боротьби з тероризмом, екстремізмом і кібернетичною злочинністю, насправді він був працівником китайської розвідки, для якої він відстежував і за можливості використовував представників чеської політичної і наукової спільноти і зібрані дані передавав до посольства Китаю в Празі.

Затримали його в січні цього року, суд вирішив узяти його під варту. Ян оскаржив свій арешт, але проти обвинувачення в незаконній діяльності на користь іноземної держави протестувати не став.

Нову кримінальну статтю запровадила минулого року попередня урядова коаліція. Партії нинішньої коаліції, які тоді були в опозиції, заявляли, що її формулювання надто нечіткі й широкі і що влада може зловживати нею проти своїх критиків, і обіцяли в разі приходу до влади скасувати її. Але після обвинувачення за нею першої особи — згаданого китайського розвідника — прем’єр-міністр Андрей Бабіш (ANO) перестав активно згадувати про цю обіцянку.

За чеським законодавством, стаття про шпигунство застосовується тільки в разі збору таємної інформації. Збір же чутливої інформації, яка не є офіційно секретною, чи збір інформації з застосуванням розвідувальних засобів до запровадження нової статті покарати було неможливо.

Вищий суд у Празі підвищив у вівторок чехові вирок із первісних 12 років позбавлення волі до 15 років. Суд в апеляційній інстанції визнав його винним у спробі вбивства саме через гадану українську національність жертви. У першій інстанції Міський суд Праги не визнав у діях нападника національний мотив; Вищий суд у Празі визнав цей мотив доведеним. Вирок набув чинності.

Інцидент стався в березні минулого року на околиці Праги: нетверезий чех, якого перед тим за грубу поведінку вигнали з ресторану, почувши, як білорус розмовляв із українцем російською мовою, вирішив, що то українська, і почав словесно, а потім і фізично нападати на обох, лаючи їх як українців, вимагаючи «забиратися до України» і твердячи, що «всіх українців треба вбити». При цьому він кричав нацистські гасла і показував нацистські вітання.

Пообіцявши, що він їх «уб’є, ось тільки візьме ніж і пістолет», чех дійсно зайшов додому по ніж.

Двох чоловіків він знайшов на залізничній станції, де знову почав кричати, що їм у Чехії «нічого робити», а потім напав і фізично; білоруса він ударив ножем у груди, йому врятувала життя термінова операція.

На слуханні в Міському суді Праги нападник твердив, що нічого не має проти українців і має серед них багато знайомих. Його захисник теж заявляв, що напад був звичайною п’яною бійкою, і з антиукраїнських і нацистських вигуків обвинуваченого не можна робити висновку, що причиною нападу стала національність потерпілих.

Тоді, на слуханні в березні, Міський суд Праги дійшов висновку, що нападник діяв із непрямим наміром, тобто не нападав із метою вбивства, але мусив усвідомлювати, що своїм нападом може спричинити вбивство. А через те, що йшлося про непрямий намір, вирішив міський суд, неможливо було довести й національний мотив нападу.

Але апеляційна колегія Вищого суду в Празі звернула увагу, що суд першої інстанції вирвав самий кінець бійки з контексту всього конфлікту. Як вирішив Вищий суд, національний мотив був присутній протягом усієї ситуації, а удар ножем був тільки її вершиною. Тож суд покарав нападника не тільки за свідому спробу вбивства з національного мотиву, а й за кримінальними статтями про хуліганство і про «виявлення симпатії до рухів, спрямованих на придушення прав і свобод людини».

Відповідно до чинного вироку, нападник також має відшкодувати потерпілому понад 287 тисяч крон.