Підтримка біженців з України може змінитися

Актуальна інформація, практичні поради, рекомендації, історії біженців.

Підтримка біженців з України може змінитися. З липня, вона повинна стати більш адресною. Також очікується коригування виплат так званої допомоги солідарності за проживання українців з тимчасовим захистом у домогосподарствах та умови безоплатного позачергового проживання. Це передбачає поправка до законів під назвою Lex Ukraine. Право на гуманітарну допомогу та її розмір залежатиме від перших п'яти місяців, після надання тимчасового захисту та від прожиткового мінімуму. Після цього часу право та розмір допомоги прив’язуватимуть згідно з проектом до прожиткового мінімуму, за винятком осіб, які, наприклад, не можуть працювати через вік, догляд за малою дитиною, інвалідність або навчання.

Розрахунок матеріальної допомоги для українців

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Чеські педагоги: в українських учнів недостатня мотивація та слабкий вплив батьків

Оцінюючи право на допомогу та її розмір, органи влади ґрунтуються на доходах заявника в Чеській Республіці та за кордоном, а також на його фінансовому стані. Витрати на житло, встановлені урядом, також відіграватимуть свою роль. Це пов’язано з тим, що нова поправка у законі збереже можливість солідарної допомоги домогосподарствам, лише у випадках, коли люди розміщують біженців у власних домівках. Наразі ця субсидія становить до 9000 крон залежно від кількості біженців. Держава більше не надсилатиме грошей тим постачальникам житла, які дали українцям цілу квартиру для проживання. Вони можуть отримувати до 15 000 крон на місяць. Зараз щомісячна гуманітарна допомога на перше півріччя становить 5000 крон на особу, після чого вона відповідатиме прожитковому мінімуму. Органи влади з'ясовуватимуть соціальне, доходне та майнове становище заявника.

Розрахунок матеріальної допомоги для матерів з України

По-новому, згідно з попередніми розрахунками, щомісячна допомога для матері з доходом 20 000 крон і двох дітей старше десяти років становитиме 3840 крон за перший місяць.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Онлайн-реєстрація тимчасового захисту

Матері з аналогічним доходом і двома дітьми до десяти років, через півроку держава виплатила б 3506 крон. Матері з доходом 15 000 крон і п'ятирічною дитиною, яка перебуває в Чехії тривалий час і проживає у гуртожитку, отримувала б 550 крон. Нинішня поправка також обмежить час перебування біженців у безкоштовному екстреному житлі. Користуватися таким житлом вони зможуть максимум 150 днів, виняток становитимуть так звані незахищені особи. Відповідно до поправки, відмова від запропонованого житла або залишення його більш ніж на десять днів без відома оператора буде вважатися закінченням оплаченого терміну. Законопроект дозволить державному фонду підтримки інвестицій фінансово підтримувати надання тимчасово захищеним особам довгостроково звільненої квартири. Наприклад, це будуть невеликі вкладення для усунення недоліків, які заважають здавати квартиру.

Придбаний чеськими донорами танк вже захищає Україну

Танк «Томаш», придбаний за кошти чеських донорів вже брав участь у боях в Україні. Мартін Ондрачек, співавтор проекту «Подарунок для Путіна» вважає проект, іронічно названий на честь президента Росії Володимира Путіна, унікальним зв’язком між чеськими організаціями, владою та українською стороною. До першої річниці російського вторгнення до сусідньої країни ініціатива готує парад Прагою та концерт, а також вже підготувала проекти повоєнної відбудови України. Проект «Подарунок для Путіна» анонсував на початку травня минулого року бізнесмен Далібор Дедек. Зібрані кошти надходять на рахунок посольства України в Празі і під егідою Міністерства оборони Чехії використовуються для закупівлі військової техніки чеських виробників і постачальників відповідно до потреб української армії.

Нова можливість на радіо Прага для українців

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Бахмут – новий Маріуполь

Новина для тих, хто знаходиться у пошуках роботи. Радіо Прага шукає людину, яка на «ти» з соціальними мережами та має хист та бажання займатися новим профілем радіостанції українською, а також нашою сторінкою у інстаграмі для українців. Якщо ви відчуваєте, що ця робота саме для вас, тоді швидше надсилайте свої заявки за адресою: [email protected]

Адаптація та інтеграція українських школярів та педагогів до чеської системи: що перешкоджає?

Менеджер добровільного чеського об´єднання муніципалітетів «Маріанськолазеньско» у Західній Чехії Яна Чіжкова майже рік займається проектами адаптації українських біженців, включно дітей та педагогів. Редакторка Чеського радіо Алла Вєтровцова зустрілася з пані Чіжковою, щоб з’ясувати, що перешкоджає українцям у їхній інтеграції до чеської системи та як проходить процес працевлаштування українських асистенток педагогів.

« У вересні минулого року нам разом з організацією «Школа сервіс» вдалося з десятьма випускницями успішно пройти курс асистентки педагога, 7 з цих 10 найшли собі працю в місцевих початкових школах. Ми вважаємо це великим успіхом.»

Що стосується дітей, які ходили до мовних адаптаційних груп навесні минулого року та до приміського дитячого табору, пані Чіжкова розповідає, що це дійсно допомогло їм у навчанні.

«Ті діти, які відвідували літні адаптаційні курси чеської, мали потім великий бонус, коли пішли до школи у вересні. Ті, хто приєдналися до навчання у вересні, зіткнулися з великою проблемою щодо вивчення чеської мови, але для них школи намагаються проводити додаткові заняття, поза межами основного навчального процесу.»

Проблемою залишається те, що діти водночас продовжують навчання в українських школах онлайн, що їх перевантажує та робить неможливим, на думку чеських педагогів, повну інтеграцію та подальше навчання у чеських навчальних закладах.

«Що мене дивує, це відношення деяких українських батьків у тому, що вони не вважають чеську освіту достатньо якісною і надають перевагу українському онлайн навчанні. Хоча міністерства освіти і Чеської Республіки, і України досягли домовленності про взаємозалік навчання. І ще одна проблема, яка тільки тепер виявиться: чи діти дійсно відвідують школу. Тому що в моменті продовження віз батьки мусять доказати, що їхні діти ходять до школи. Це зрозуміла ситуація: якщо дитина до чеської школи не ходить, то, мабуть, це мало б сигналізувати про те, що в Чехії не хоче залишатися, а хоче повернутися до України.»

Чи усвідомлюють українці-біженці, що перешкоджає їхній інтеграції до чеської системи, що конкретно дивує чехів чи є неприйнятним щодо чеських традицій та поведінки?

«Найбільшим каменем спотикання під час нашої роботи було те, що деякі люди не вміють приходити вчасно. Ми намагалися їм пояснити, що Чеська Республіка – це не Єгипет, або якісь інші держави на півдні, де, фактично, час не грає ролі. Навчитися приходити вчас до школи, на зустрічі – з цим, думаю, все ще борються 80% українців. І ще одна річ, на яку скаржаться з різних сторін, головним чином, педагоги, це - дисціпліна дітей. Їх би цікавило, як дітей виховували на Україні, тому що дисціпліни деяким дітям бракує. Ясна річ, ми не можемо сердитись на дітей, скоріш за все, головну причину треба шукати в сім’ї.»

Багато українців-батьків пояснюють погану дисципліну у школі тим, що діти приїхали у великому стресі, що на їхню поведінку дуже вплинула війна.

«Умови для того, щоб пристосуватися, були в них достатніми. Тепер треба прагнути цю дисціпліну якимось чином підтримувати.»

---

У вимушеній еміграції в Чехії на разі не тільки більше 450-ти тисяч українців, але й сотні, а, можливо, й тисячі домашніх улюбленців. Їх господарі, тікаючи від війни, не залишили на вулиці. Бо як можна викинути члена родини?! В сьогоднішньому ефірі - історія жительки Павлограду Олени Перекопської та її розплідника службових собак.

В невеличкому старовинному місті в південній Моравії знайшли прихисток вісім собак породи коргі з розпліднику службових псів з Дніпропетровщини. Разом з хазяйкою Оленою Перекопською вони здолали майже дві тисячі кілометрів, рятуючись від війни. Чоловік-військовий на фронті з першого дня, рідний Павлоград у зоні обстрілів, а в розпліднику 26 собак, - згадує про нелегкій вибір пані Олена.

«Решили, что собаки, наученные на взрывчатку, наученные на спасение, остаются с ним. А со мною уезжают старые собаки и которые нерабочие. Основное поголовье питомника. Нас очень хорошо чехи поддержали и все очень дружелюбны как к нам людям, так и к нашим собакам».

За 10 років у розпліднику в Павлограді народилися більше ста цуценят коргі, малінуа і німецьких вівчарок. Пані Олена слідкує за життям усіх випускників. Дехто з них складає компанію господарям на дивані. Інші працюють в поліції, у прикордонній службі чи в армії. У січні після ракетного обстрілу Дніпра випускники розпліднику коргі Елтон і бельгійська вівчарка-малінуа Пуля шукали загиблих під уламками багатоповерхівки. Елтон, на додачу до королівської зовнішності, народився з чудовим нюхом. З «золотим носом», як говорить пані Олена. Обидві собаки ще до війни здали іспити і атестовані на пошук людей, а тепер виконують важливу роботу, - пишається випускниками жінка.

«Как и дети. Когда ребенок рождается, мамы с папой смотрят, в какой кружок их отдать. С собаками тоже самое. Одни очень талантливы в прыжках, в беге. Другие очень талантливы + нос, да. Они идут в поисковики. До войны они мирными видами спорта занимались. Всякие там танцы с собаками. Ну а потом пришлось им участвовать в завалах».

Вівчарки – найкращий компаньйон людини, - впевнена пані Олена. Любов до них зародилася ще у дитинстві. Тепер усе життя Олени Перекопської пов’язане з розведенням собак. Захоплення поділяє і чоловік – армійський кінолог.

«С самого детства любила овчарок и когда у меня была в детстве овчарочка, еще когда я с родителями жила, и когда она от старости умерла, я такая: мама хочу еще. А она «нет» говорит, «ты вырастешь, заведешь сколько хочешь собак»

Звичайно, на разі розплідник не працює. Через війну в Україні на вулицях чимало кинутих навіть породних псів, каже пані Олена. Але у жінки великі плани на період після війни. Не виключено, що поголів’я вівчарок в Україні потребуватиме відновлювання.