Рік 2024-й у чеській політиці: зміни в уряді, напруженість між коаліцією й опозицією

Двоє виборів, зміни в урядовій коаліції, але й невдоволення людей політичною ситуацією в країні. За опитуваннями, нею задоволені 15 відсотків людей. Чеська політика постає перед тривалим зниженням довіри громадян до політичних партій, державних інституцій і демократичної системи. Причиною є загострені відносини між урядом і опозицією, каже коментатор Чеського радіо.

Чеський уряд пробув при владі вже три чверті свого чотирирічного мандату. Його голова Петр Фіала на пресконференції з нагоди трьох років перебування при владі похвалився тим, що його кабінет виконав уже 93 відсотки своїх обіцянок і що це найуспішніший уряд в історії країни.

Тим часом за опитуваннями нинішній уряд — один із найменш популярних у сучасній історії Чехії. Чому так? Коментатор станції Plus Чеського радіо Петр Гартман має своє пояснення: винен у першу чергу не сам уряд, а війна Росії проти України.

Петр Фіала|Фото: Úřad vlády ČR

«Тому що уряд опинився при владі в час, коли сталося драматичне зростання цін на енергію внаслідок воєнного конфлікту в Україні. Це викликало високу інфляцію і спричинило різке зниження реальних зарплат. Багато хто звинувачує в цьому уряд Фіали, хоча він у деяких проблемах не винен або винен лише частково. При цьому уряд був нездатний пояснити суспільству, чому він робить деякі речі. Нині негативне ставлення виборців до кабінету Фіали помітно не змінюється, хоча фінансове становище багатьох людей уже поліпшилося. Прихильники уряду відійшли від його підтримки, але тим часом вони не перейшли до опозиційних груп».

Прем’єр Фіала серед досягнених цілей уряду назвав, серед іншого, початок тендеру на добудову АЕС «Дуковани», будівництво сотень кілометрів автострад, а в першу чергу — підготовану ним пенсійну реформу. Її після тривалої тяганини врешті схвалили обидві палати парламенту і підписав президент. Але її не вдалося узгодити з опозицією, тож після можливої зміни влади є загроза, що вона буде скасована.

Опозиція і урядові партії в нижній палаті парламенту майже не знаходять згоди між собою. В Палаті депутатів не шукають компромісів — там радше панує атмосфера нескінченних обструкцій і взаємних обвинувачень.

Президент Чехії взяв собі за мету влаштувати культивовані зустрічі політиків. Він запрошував їх на такі зустрічі до своєї резиденції в празькому Граді, щоб на них представники уряду обмінювалися предметними аргументами з опозиційним рухом ANO. Але не вийшло, каже коментатор.

«Президентові це не вдалося, та й не могло вдатися. Він виконав свою обіцянку і намагався стати посередником у дискусіях між урядовими і опозиційними партіями. І хоча він іноді збирав їх за столом переговорів, результат був такий собі. Показовим прикладом може бути якраз зміна пенсійної системи. Рух ANO під час спільної зустрічі спершу погодився з поступовим зростанням віку виходу на пенсію, — але через пару днів виступив із твердженням, що ні з чим таким не погоджувався. І водночас відмовився від участі в подальших зустрічах у президента на цю тему. Так що уряд провів своє бачення реформи, а опозиція обіцяє, що більшість змін після повернення до влади знову скасує».

Голосування поштою

Коли повернутися до успіхів уряду, не можна не згадати і запровадження голосування поштою, яке по довгих роках зволікань і дискусій отримало цього року зелене світло. Новий закон дасть можливість чеським громадянам, які живуть за кордоном, проголосувати, пославши бюлетень поштою, в трьох різновидах виборів: президента, члена Палати депутатів і депутата Європейського парламенту.

Найімовірніше, вперше чехи зможуть проголосувати поштою восени наступного року при виборах до Палати депутатів. Петр Гартман оцінює, наскільки голоси з-за кордону можуть вплинути на результат виборів.

«Якщо результати політсил не будуть дуже близькі, то ніяким принциповим чином. Немає підстав припускати, щоб голосуванням поштою скористалися сотні тисяч людей. До того ж віддані таким способом голоси розійдуться по кількох великих виборчих краях (у Чехії при виборах Палати депутатів політичні сили висувають окремі списки кандидатів у кожному з країв — ред.). Так що не подіє просте припущення, що запровадження голосування поштою якось виразно допоможе нинішній урядовій коаліції. Битва за голосування поштою була показовим прикладом гострого протистояння уряду й опозиції, яке не мало сенсу».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Вибори керівництва країв і третини Сенату в Чехії: опозиційна партія ANO має значні здобутки

Цьогорічні вибори — до Європейського парламенту, до крайових рад і частини Сенату — завершилися для урядових партій не надто добре. Зокрема, поразки зазнала Піратська партія, керівництво партії, включно з її головою Іваном Бартошем, подало у відставку. Але коли Петр Фіала відкликав Івана Бартоша з посади міністра з питань місцевого розвитку через проблеми з переведенням на цифрові засади оформлення дозволів на будівництво, «Пірати» вийшли з урядової коаліції і перейшли в опозицію.

Наскільки це вплинуло на стабільність уряду? Ні на скільки, вважає коментатор.

«На початку 2024 року представники опозиції сподівалися, що результати низки цьогорічних виборів призведуть до падіння уряду. Та у зв’язку з суттю європейських і крайових виборів це не було ймовірно. Як і очікували, хоча на виборах переміг рух ANO, та урядова коаліція не зазнала на них аж такої драматичної поразки, щоб уряд розпався. А проте рік виборів не пережив кабінет Фіали в повному складі. Виразний провал «Піратів» послабив позиції Івана Бартоша і привів до того, що він лишився тільки головою Міністерства місцевого розвитку. Та спосіб його відкликання дещо пізніше привів «Піратів» до виходу з уряду. Але він і далі має підтримку безпечної більшості в Палаті депутатів».

Петр Гартман|Фото: Khalil Baalbaki, Český rozhlas

Навпаки, добрі результати на цьогорічних виборах мали опозиційні партії — такі, як популістський рух ANO, лівопопулістська комуністична коаліція „Stačilo!“ («Досить!»), помірковано євроскептичні популістські партії „Motoristé sobě“ («Автомобілісти за себе») і Přísaha («Присяга»).

Чи відкриваються таким чином можливості для опозиції створити уряд після виборів до Палати депутатів у 2025 році? Можливо, каже Петр Гартман.

«Це буде залежати від того, хто насправді пройде до Палати депутатів. І великий вплив на це матимуть переговори після виборів. На попередніх виборах до Палати депутатів ледь-ледь не пройшли соціальні демократи, комуністи і «Присяга». Якби хоч одна з цих сил набрала понад 5 відсотків, від чого вони були зовсім недалеко, то дуже ймовірно, що при владі й далі залишився б кабінет, у якому домінував би рух ANO, а прем’єром був би його голова Андрей Бабіш. Нині в деяких краях ANO співпрацює з SPD (правопопулістською, євроскептичною і відверто проросійською партією — ред.) і комуністами. Так цей рух може нині частково випробувати співпрацю з ними, якою він міг би скористатися на урядовому рівні».

Розчарування в політиці

За опитуваннями, рейтинг руху ANO Андрея Бабіша зростає. Де ця політсила бере нові голоси?

Андрей Бабіш|Фото: Khalil Baalbaki, Český rozhlas

«У лавах розчарованих прихильників урядової коаліції тим часом не дуже. Йому вдається перетягувати голоси тих, хто ще не визначився, і тих, хто досі підтримував позапарламентські групи. Він радий був би забрати й виборців SPD».

Виникають також нові партії, які хочуть поборотися за голоси виборців правого спрямування. Який вони мають шанс? Невеликий, вважає коментатор.

«Наразі не схоже, щоб з’явився такий суб’єкт, який зміг би здобути підтримку більшості розчарованих виборців урядових партій. При цьому запит на нову праву партію існує, і його не можна ігнорувати. Навпаки, його задоволення було б досить для отримання депутатських крісел. Де є попит, там, зрозуміло, з’явиться пропозиція. Що не означає автоматично, що вона буде настільки привабливою, щоб невдоволені виборці відреагували на неї позитивно. Водночас чим більше таких суб’єктів виникне, тим імовірніше, що їхня підтримка розділиться і не принесе очікуваного виборчого успіху».

Тож який, власне, сучасний стан політики в Чехії? Петр Гартман бачить його так.

«Чеська політика постає перед тривалим зниженням довіри громадян до політичних партій, державних інституцій і демократичної системи. Причиною є загострені відносини між урядом і опозицією, які найвиразніше виявляються в нескінченних обструкціях у Палаті депутатів. Людям це набридло, вони перестають розуміти політиків і слідкувати за політикою. Інші ж плекають дещо фальшиві сподівання, що зміна партій при владі вирішить більшість проблем у країні. При цьому в низки їх це не відбувається просто і швидко. Так що після виборів, дуже ймовірно, станеться те, що дані обіцянки не будуть перетворені на конкретні дії. Що ще більше поглибить розчарування в політиці».

Партія ANO, що нині перебуває в опозиції, в питанні України переважно дотримується позиції про негайний «мир», тобто припинення бойових дій і переговори між Києвом і Москвою без виведення російських військ із України (не згадуючи про те, що це є по суті частковим виконанням вимог Москви), а допомогу чинного чеського уряду Україні і українським біженцям вона критикує як «розпалювання війни».

Коли Палата депутатів нещодавно розглядала продовження тимчасового захисту для втікачів із України ще на рік, голова партії, олігарх Андрей Бабіш виступив проти його продовження. За його словами, новообраний президент США Дональд Трамп заявив, що закінчить війну Росії проти України. «А якщо війна закінчиться, а я вірю, що президент Трамп дотримається слова, то продовження захисту втрачає сенс», — сказав він.

Популістська правоцентристська партія ANO перебувала при владі в попередньому чеському уряді до кінця 2021 року, Бабіш у 2017—2021 роках був прем’єр-міністром Чехії. На наступних парламентських виборах восени 2025 року він, за нинішніми опитуваннями, має добрий шанс повернутися на посаду голови уряду завдяки очікуваній перемозі його партії.