Чеська влада хоче підтримки України, опозиція — швидких мирних переговорів Києва і Москви

Під час зустрічі

Війна Росії проти України була однією з головних тем на зустрічі президента і прем’єр-міністра Чехії з керівниками найбільшої нині опозиційної сили, партії ANO.

На брифінгу після зустрічі президент Петр Павел повідомив, що найбільшою темою була війна, яка триває в Україні, і необхідність шукати мирні рішення. За його словами, політики погодилися, що найбільшою сучасною загрозою для Чехії і всієї Європи є Росія і що необхідно засуджувати агресію Росії проти України і підтримувати Україну, яка зазнала нападу, в її боротьбі за відновлення суверенітету і територіальної цілісності, водночас здійснюючи паралельні зусилля задля мирного вирішення «конфлікту».

Прем’єр Петр Фіала підтвердив, що певна згода була. «Росія — агресор, ми маємо про це однакову думку, і треба підтримувати Україну всіма силами», — сказав він.

«Я не раз наголошував, що у вирішенні питання про війну в Україні не можна рухатися лише в єдиному напрямку, наприклад, лише військовою допомогою без політичних і дипломатичних переговорів. Цього ніхто не заперечує. Але рух ANO дотримується думки, що мирні переговори не просуваються так швидко, як вони б уявляли», — зауважив президент.

За його словами, принципова згода полягала в тому, що і підтримка оборони України, і зусилля задля мирних переговорів є двома сторонами однієї монети.

Та, незважаючи на згадану згоду між сторонами, Павел визнав, що атмосфера під час зустрічі час від часу була до певної міри «іскриста».

Опозиція і потенційна майбутня влада має іншу думку

Тоді як керівники нинішньої проукраїнської чеської влади наголошували на необхідності підтримки України, чільники нині опозиційної популістської партії ANO, її лідер Андрей Бабіш і його заступник Карел Гавлічек, наголошували на необхідності «шукати миру». Ця партія перебувала при владі в попередньому чеському уряді до кінця 2021 року, її голова Андрей Бабіш у 2017—2021 роках був прем’єр-міністром Чехії.

На наступних парламентських виборах восени 2025 року він, за нинішніми опитуваннями, має добрий шанс повернутися на посаду голови уряду. Нині його партія теж має найбільше мандатів у нижній Палаті депутатів парламенту, але їй не вистачило підтримки для формування свого уряду, тож його сформували партії, що були в опозиції за влади Бабіша.

Нині партія ANO, перебуваючи в опозиції, в питанні України переважно дотримується позиції про негайне припинення бойових дій і переговори між Києвом і Москвою без виведення російських військ із України (не згадуючи про те, що це є по суті частковим виконанням вимог Москви), а чинний уряд вона критикує за «розпалювання війни» і називає президента «розпалювачем війни». І зараз її чільники по суті повторили цю позицію.

«Країни-члени НАТО мусять, на нашу думку, зробити максимум для того, щоб війна закінчилася, щоб супротивні сторони сіли за стіл переговорів без передумов, щоб перестали гинути люди», — заявив Бабіш після зустрічі з Павелом і Фіалою, тим поставивши знак рівності між агресором і жертвою агресії. На його думку, великі країни мали б змусити обидві сторони війни Росії проти України сісти за стіл переговорів.

Петр Фіала,  Петр Павел,  Андрей Бабіш,  Карел Гавлічек | Фото: Michaela Říhová,  ČTK

«Війна приносить тисячі загиблих і неймовірні прибутки виробникам озброєнь. Це аморально», — заявив також колишній прем’єр. І знову не згадав, хто цю війну розпалив і міг би закінчити, вивівши війська з України.

Неоднозначна позиція президента

Президент Чехії Петр Павел, колишній військовий, генерал, який очолював Генеральний штаб Збройних сил Чехії, а потім і Військовий комітет НАТО (це найвища військова посада в Північноатлантичному союзі), вже не раз висловлював переконання, що Україна не зможе повернути нині окуповані території воєнним шляхом і що необхідні переговори з Росією про те, як закінчити її війну.

А понад місяць тому він заявив і те, що, на його думку, треба «бути реалістами» і «зупинити війну і потім почати переговори про майбутнє залагодження» — можливо, на умовах «певного компромісу».

Після бурхливої реакції він був змушений відкоригувати свою позицію, заявивши, що військова підтримка України не виключає пошуку рішень, яким чином завершити конфлікт, і що обидва процеси мають відбуватися паралельно. «Водночас необхідно, щоб будь-яке майбутнє мирне залагодження обов’язково передбачало згоду України, з урахуванням її основних інтересів», — додав чеський президент у відповідь на критику.

Чехи не проти тиску на Україну задля здачі територій

За даними одного з нещодавніх опитувань у Чехії, майже дві третини чехів хочуть кінця війни в Україні і за рахунок українських територіальних втрат. В іншому дослідженні майже 38 відсотків опитаних хотіли б, щоб війна Росії проти України закінчилася тимчасовим миром без перемоги жодної зі сторін.

При цьому з даних попередніх аналогічних досліджень випливає, що частка тих, хто хоче перемоги України, весь час зменшується, частка прихильників перемоги Росії дуже повільно зростає. Найшвидше ж зростає частка тих, хто за тимчасове перемир’я без нічиєї перемоги.

Крім того, 43 відсотки опитаних чехів висловилися за те, що «ЄС мав би піти на переговори з Росією про закінчення конфлікту»; соціологи не пояснили, чому обрали таке питання, яке взагалі не передбачає участі України у вирішенні її долі.

А варіант «ЄС мав би вчинити тиск на Україну і примусити її до переговорів» набрав 22 відсотки підтримки.