Робіть вчинки! «Made in U» - чітка позиція Світлани Лободи!
Світлана Лобода в студії Radio Prague International
Світлана Лобода виступила у Празі зібравши повну концертну залу «Forum Karlin”. Сольне шоу перше у рамках благодійного світового туру артистки, частину грошей з якого вона направляє на відновлення свого рідного міста Ірпінь. Місто від початку повномасштабної війни в Україні майже місяць перебувало під російською окупацією, а 71 відсоток його будівель було зруйновано. Серед прихильниць співачки, які потрапили на концерт було багато українських біженців. Чого вони чекали від концерту ми дізнались особисто.
- Целый год ждали, когда приедет в Прагу, мы здесь уже год с начала войны. (Юлія.Україна)
- Світланина творчість - це таке мабуть таке, що жіноче, те що десь у душі чіпляє і не відпускає. (Ірина. Україна.)
- Це невеличке таке свято в душі, тому що хочеться бути трошки з Україною. (Юлія. Україна)
Концертна програма співачки була різноманітною і включила до себе, як старі вже улюблені пісні, які разом із нею співала зала, так і абсолютно нові, котрі увійшли до нового альбому співачки “Made in U”.
Фінальним акордом концерту став виступ українських дітей-біженців, які разом зі Світланою заспівали «Щедрик» у оригінальній обробці співачки. Більшість з дітей займається співом під дахом благодійного проекту «Кроки добра». Проект від початку повномасштабної війни опікується українцями та допомагає дітям-біженцям адаптуватися та зробити перші кроки на шляху до інтеграції у чеське суспільство.
Розповідають вокалісти хору “Кроки добра”.
Говорить Мілана:
- Ще з дитинства слухаю Світлану Лободу, слухаю її пісні і в мене буря емоцій на серці.
Розповідає Юлія:
- Я також в захваті, тому що я з дитинства обожнюю Світлану Лободу та в дитинстві дуже часто слухала її пісні, бо був такий модний час, коли всі слухали, то це була моя улюблена співачка.
- Скільки часу тривала підготовка?
- Декілька тижнів і ми одразу почали працювати і ось.
- Сьогодні побачимо результат.
- Так.
- Тебе, як звуть?
- Лера.
- Ти давно співаєш?
- Не знаю…
- Як народилася?
- Ні, я тільки почала в тому році, як сюди приїхала, так почала співати.
- Як потрапила до Чехії?
- Так.
- Ну все попереду.
- Тебе, як звуть?
- Настя.
- Настя, ти сама давно співаєш?
- Я десь співаю з 6 років і в школі співала, тепер приїхали сюди, після Нового року і тут почала співати.
- Тебе, як звуть?
- Мене звуть Єва.
- А давай зараз пригадаємо з тобою не лише про те, що ти гарно співаєш, але про те, яка в тебе улюблена пісня Світлани Лободи?
- Я навіть не знаю. Я не слухала її, але я знаю, що вона дуже популярна.
- Мене звати Марина.
- Марино, як давно ти співаєш?
- Вже 6 років точно.
- В Тебе точно є улюблена пісня Світлани Лободи?
- Так.
- Яка?
- «Твои глаза».
- Я взагалі не очікувала, що я буду співати з Монатіком, Світланою Лободою, для мене це реально просто шок, я навіть і подумати не могла про це раніше.
Спілкуючись з українцями, котрі відвідали концерт Світлани Лободи у Празі стало зрозуміло, що необхідно покликати її до нашої студії, аби поговорити про її життя творчість, благодійність нові пісні, але часу в нас дуже мало, тому про що встигнемо, про те і поговоримо. Співачка, заслужена артистка України Світлана Лобода у нашій студії.
- Більше року минуло від початку повномасштабної війни в Україні, Вас було дуже мало чутно, Ви мало говорили. Коли настав той момент, коли Ви зрозуміли, що настав час, щось сказати та заспівати?
- Говорила я з початку, я розмістила пост у Instagram, я не давала інтерв’ю, тому що була розібрана по частинам. З початку, коли все сталося, мені здавалося, що я померла. Я кажу про це дуже аргументовано, тому що я не відчувала себе, як людину. Я відчувала, що я просто зовсім не розумію, що мені робити. Що далі робити і як жити з тим, що сталось. Зважаючи на те, що моя кар’єра була , ви знаєте і в Росії теж, тому я в перший день війни зібрала свою родину і поїхала. Це перше, що я зробила. Потім, три місяці я думала над тим, як мені повернутися до творчої діяльності, тому що я не могла не співати, не могла навіть розмовляти, тому що я лежала і плакала. Але через нашу концентрацію з мамою на допомозі різним людям і я з перших днів війни почала організовувати різні штаби і фонди для того, щоб свою енергію спрямувати на цей напрямок, і моя піар-служба мені дуже допомогла у цьому, ми зробили фонд під назвою «Душа». Яка з початку війни і до сьогодні займається напрямком благодійності у моєму місті Ірпені. Це місто у якому я народилась і у якому проживають мої батьки, мої родичі, мої бабусі. Також, з перших днів війни ми за тиждень вивезли десь близько 120 родин з України. Я збирала усіх кого могла у Києві на телефонному зв’язку, тому що ми одразу переїхали до Риги і я жила у Ризі, і я живу сьогодні теж там. Я зробила штаб людей, які допомагали мені, всім моїм знайомим, усім людям, які до мене зверталися. Мені писали багато листів у Instagram та на мій робочий е-mail і ми перевозили людей. І ось, ці три місяці я перебувала між тим, що я плакала і була на телефоні, і допомагала людям виїжджати і допомагала людям. Потім, коли я прийшла до тями і зрозуміла, що так продовжуватися не може, я не можу себе втратити. До мене підходила моя мама, вона знає, яка я людина, що я дуже бойова і в мене багато енергії і сил завжди, а я не можу себе зібрати ніяк і вона сказала, що “тобі треба повертатися до музики, тому що це те, що тебе може врятувати. І знаючи тебе, знаючи, який ти фанат своєї справи для тебе це буде спасіння”. Люди - це добре, що ти допомагаєш, але тобі потрібно зайнятися собою. І десь через чотири місяці до мене прийшла пісня «Молитва», я поїхала до студії і з першого разу її записала і зрозуміла, що це дає мені багато сил, натхнення, і що мама була права. Я подзвонила своєму менеджеру по концертам та сказала йому що треба робити тур і завдяки цьому туру допомагати людям. Давайте ми оберемо напрямок у якому ми будемо корисні людям. І, звісно, я хотіла, що це було моє місто Ірпінь, тому вже за 5 місяців я приїхала до Києва до Ірпеня. Ми сходили до багатьох людей, до цього часу ці люди писали нам запити до нашого е-мail до фонду «Душа» з тим, щоб ми допомогли їм з дахами, з тим, що в них немає домівок і вони живуть, хто у сусідів, деякі в палатках, деякі у вагончиках, але скоро зима і вони не знають, як вони будуть жити далі. Тому, на ці запити ми з моєю командою поїхали і десь три дні їздили багато до багатьох людей, багатьох сімей. Я зробила собі лист-план, у якому ми крок за кроком будемо допомагати людям. І цей план ми дуже добре реалізовуємо. Ми вже зробили дуже багато великих справ. І ось місяць тому я була знову у Києві в Україні, я була там півтора місяці, дуже не хотілося від'їжджати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
- Але у Києві небезпечно?
- Ви знаєте, коли знаходишся там, ти не відчуваєш цього. Відчувають усі мої знайомі, тому що вони там живуть рік, вони не виїжджали, вони кажуть, що це дуже важко морально, що вони не можуть впоратися з емоційним фоном. Але, якщо ти приїжджаєш і розумієш, що воне все рідне, твоя постіль, твій дім.
- І ти ненадовго.
- І ти ненадовго. І тобі так хочеться залишитися. І я відчувала, що я всю подорож дуже багато отримала тепла від людей і дуже багато слів підтримки.
- Ось ця родина, котра мешкала у фургончику і кошти від Вашого нового альбому “Made in U”, частина коштів пішла на придбання будинку, ця родина вже має житло?
- Так, його будують наші партнери. Ми зараз працюємо з однією компанією, яка називається «Save home». Вони допомагають нам у будівництві та контролюють кожну копійку. Спочатку я думала, що мені потрібно працювати з якимись фондами, але потім я зрозуміла, що я хочу контролювати все. Я зрозуміла, що цей альбом був записаний у неймовірно короткі строки, десь три місяці він писався. Запис альбому відбувається рік-два роки, але цей альбом був записаний за короткий термін. І я вважаю, що це найкращій мій альбом, тому що в цьому альбому мене дуже багато в емоційному фоні. Дуже багато пережито і воно усе сконцентрувалося в музиці і тому вона вийшла глибока, емоційна і красива на мій погляд . І з цього альбому ми віддаємо кошти на те, аби прекрасна сім’я, котра проживає зараз у фургончику. На початку війни у їхній дім влучила ракета і вони залишилися без будівлі, вони живуть недалеко від Ірпеня, ця дівчинка, яка зробила сюжет про свою сім’ю, вона є медсестрою працює у лікарні і я захотіла, щоб у них був будинок. Два тижні в нас альбом був на високих позиціях по Європі і номер один в Україні, вже місяць як. Я зрозуміла, що цих коштів буде досить, щоб цій родині зробити новий дім.
- Якщо повернутися до російського шоу-бізнесу, від якого Ви відмовилися, але Ви не відмовилися від пісень російською, чому?
- Моя популярність вона давно вийшла вже за межі України і люди, які слухають мою музику, вони проживають у різних куточках земного шару. Це - Вірменія, Казахстан, Прибалтика, ці люди не розуміють українську мову, але вони мої фанати і люблять мою музику, і я не вважаю, що це буде правильно для них перекладати мої старі пісні на українську мову. Я вважаю, що це ціла історія і тому в моєму новому альбомі дуже багато пісень українською мовою. Далі, я хочу писати українською для цих прихильників, які живуть у різних країнах, буде і українська, і англійська мова.
- Знаєте, ми питали перед концертом Ваших прихильників, було дуже багато біженців саме з України, вони були з українськими прапорами. І коли ми запитували, хто для Вас Світлана Лобода, що вона для вас означає, хтось навіть сказав, що Світлана асоціюється в мене с домом та Україною. Як ви можете це прокоментувати, бо багато що зараз кажуть?
- Звісно, люди говорять завжди багато чого і у кожної людини є своя позиція якась. Я розумію, що до того часу, те що з 2014 року, те що я працювала там є сьогодні таким червоним прапором для багатьох людей, тому що ми втратили багато і на нашу землю прийшла біда і для людей все що асоціюється з російською мовою, з російським, це все дуже погано. І я з розумінням до цього ставлюся. В мене була моя кар’єра, мій шлях. Звісно я не могла розуміти до чого ми прийдемо. Зараз я дуже багато аналізую і розумію що, якщо б ми всі знали, що це прийде до повномасштабної війни, то мій шлях був би іншим. Але в той час ми не називали це війною, в той час багато людей працювало з Росією і українських артистів працювало з Росією. Російські артисти приїздили до нас. Те що сталося 24 лютого минулого року – це вже не відправна точка, після якої змінилося все і мені здається, що саме після цього часу, після цього дня ти повинен був зробити чітку позицію і залишитися чи на тому боці чи на боці своєї країни, і підтримувати свою країну.
- Ви на концерті сказали про те, що долю неможливо змінити, вона така, як є. Але, є вчинки, які б хотілося змінити, але Вам нема за що вибачатися, Ви чесні перед собою. Повертаючись до вчинків, який би свій вчинок Ви б хотіли змінити.
- Якщо б я знала, що 24 лютого буде стільки крові і буде такий жах, який ми пережили і що буде війна, і що Росія нападе на Україну, то звісно, я думаю, що я б не працювала в Росії, тому що я дуже люблю свою країну, я дуже люблю свою сім’ю, я дуже люблю своїх рідних і близьких. І вся моя команда, яка зі мною вже дуже багато років - це українці. Всі люди, які працювали над альбомом “Made in U” це теж українці. Всі знають мої відчуття і всі знають, як я ставлюся до своїх людей, як я люблю їх. І що я буду і далі вчинками показувати хто я, і що я. Всі слова не мають значення. Має значення, хто ти і що робиш сьогодні.
- Що можете сказати українським біженцям, котрі зараз мешкають саме у Чехії?
- Українці дуже сильна нація і ми показали всьому світу, що ми непереможні, що ми не здамося, що ми не віддамо жодного шматочку нашої землі нікому. Ми повинні триматися, ми повинні бути сильними і ми обов’язково переможемо!
- Слава Україні!
- Слава Україні! Героям Слава!
У Чехії готують створення реєстру автомобілів із українськими номерами
Законопроєкт про запровадження такого реєстру з початку 2024 року схвалила нижня палата чеського Парламенту, Палата депутатів. Тепер він іде на розгляд верхньої палати, Сенату.
Відповідно до схваленого документу, оператори авт із українськими номерними знаками зможуть реєструвати їх у місцевих органах влади в Чехії, починаючи з 1 листопада. Із 1 січня наступного року порушення вимоги про реєстрацію має каратися штрафом на суму до 30 тисяч крон. Особи, які прибуватимуть у новому році до Чехії як біженці, матимуть на реєстрацію свого авта сім днів від отримання тимчасового захисту.
Мета цього кроку — поліпшити розкриття дорожніх пригод, які можуть спричинити авта з України, місце перебування операторів яких наразі нерідко не вдається встановити. Також це стосується автоматизованих систем реєстрації порушень правил дорожнього руху — таких, як перевищення швидкості чи порушення правил паркування.
У Чехії скасували безплатне покриття шкод, спричинених автами з України
Від 13 квітня в разі аварій, спричинених незастрахованими українськими автами, з власників будуть вимагати відшкодування, хоча ситуації будуть розглядати індивідуально.
Так вирішило Чеське бюро страховиків — професійне об’єднання страхових компаній, які надають послугу страхування цивільно-правової відповідальності власників автомобілів; воно також має гарантійний фонд, із якого покриває шкоди, спричинені незастрахованими автами.
Дотепер, починаючи з 1 березня 2022 року, така підтримка українців була загальною і діяла протягом шести місяців від перетину українського кордону.
Застрахувати авто на українських номерах у чеській страховій компанії неможливо — це треба робити в Україні або з-за кордону онлайн в українській компанії.
За даними бюро, значна частина українських автомашин у Чехії застрахована, а кількість незастрахованих помітно знижується.
У Чехії започаткували програму підтримки українських підприємців
Менторинговий проєкт DoToho! (що можна перекласти як «Вперед!» чи «А нумо!»), який уже два роки безплатно підтримує чеських малих і середніх підприємців, запустив аналогічний проєкт для підприємців із України. На відміну від чеських підприємців, він буде також допомагати українцям відкривати свої фірми в Чехії, інформує агентство ČTK.
За даними аналітиків, 2022 року в Чехії почали підприємницьку діяльність 8514 українців — майже стільки ж, як і за попередні чотири роки. Але, вважають фахівці, ще тисячі наразі не набралися сміливості для цього.
Частина українських біженців — це люди, які успішно займалися підприємництвом в Україні і втратили його через війну, ще частина хоче в Чехії почати з нуля, — але їм бракує руки допомоги в їхніх перших кроках, каже директор проєкту DoToho! Мартін Мара.
За його словами, проєкт де-факто вже працює, інформацію про нього в українському перекладі планують поширювати серед української громади в Чехії, зокрема через блогерів.
Допомогу українським біженцям далі підтримує понад половина чехів
Такий рівень підтримки останніми місяцями загалом не змінюється, а власне, навіть дещо зріс і становить 54 відсотки, свідчить нове дослідження.
Про результати цього дослідження, яке здійснило соціологічне агентство STEM у лютому, дізналася радіостанція Radiožurnál, що є частиною Чеського радіо.
Таким чином, не підтвердилися побоювання, що бажання підтримувати українців зменшиться.
Як буде далі розвиватися рівень підтримки біженців у Чехії, — за словами авторів дослідження, важко передбачити. Хоча зараз він видається стабільним, ситуація може легко змінитися.
За останні три місяці українські діти всіх вікових категорій у Чехії значно поліпшили своє знання чеської мови
Такий один із результатів дослідження соціологічної компанії PAQ Research спільно з Соціологічним інститутом Академії наук Чехії.
Принаймні на рівні кількох речень чеською чи й краще говорить 70 відсотків українських дітей віком від 3 до 17 років, здатні домовитися в повсякденних ситуаціях 36 відсотків.
Інтенсивно вчить чеську мову 37 відсотків українських дітей віком від 6 до 17 років, а 30 відсотків, навпаки, зовсім її не вчать.
Місто Плзень має чотирьох нових асистентів із України для запобігання злочинності
Це українці, які вже давно живуть у Плзені. Вони будуть допомагати міській поліції і працювати головно з українською національною меншиною.
У місті, де розташована одна з найбільших промислових зон у Чехії, тривалий час працюють тисячі українців. Іще багато людей із України прибули як біженці від розв’язаної Росією війни.
Ці асистенти допомагатимуть українцям долати мовний бар’єр при знайомстві з законами і постановами міської влади або при контактах із органами місцевого самоврядування і соціальними службами.
Українські асистенти будуть працювати головно в центральному районі міста, але в разі потреби міська поліція може направити їх до гуртожитків, торговельних центрів чи бюро працевлаштування, де буває більше біженців.
Також вони будуть співпрацювати зі школами, які прийняли багато українських учнів. Адже деякі діти ще не вжилися в нове середовище і мають проблеми з тим, щоб пристосуватися до чеської шкільної системи. Тож асистенти стануть гідами для нових учнів і допомагатимуть їм швидше інтегруватися.
Українці в Їглаві представили давні традиції і сучасні паски
Українська спільнота в Їглаві постійно працює над зміцненням зв’язків із чеською громадою. На Великдень волонтери й активісти взяли участь у святкових заходах, щоб представити традиції різних регіонів України у сучасній обробці.
Розповідає координатор місцевого волонтерського руху Андрій Костін:
«Місцевий торговельний центр запросив нас презентувати українську громаду. Вони були спонсорами. Це були танці, співи. Також у нас було рукоділля. Майстер-класи. Також виробили багато пасок і сирників. Трохи розказали про наші традиції пасхальні. Оскільки наші землі з прадавен аграрні, то, зокрема, акцентували увагу і на традиціях скіфів, які перейшли до нас. Ми хотіли показати, що ми маємо потужну історію. Маємо творчих людей. Доволі сучасні, не відстаємо від часу. Показали свої вишиванки. Принаймні трішки. І що ми, хоч на чужині, творимо, хочемо бути корисними та ефективними як для чеської, так і для української громади».
Українські традиції буквально припали чеським гостям свята до смаку. Адже волонтери підготували частування.
Що з української великодньої випічки цікаво скуштувати чехам, розказує пані Ірина:
«Ми показуємо свою українську культуру. Сюди я прийшла зі своїми пасками. А це сирники. Ось здобна випічка. Є наповнювачі — мак, родзинки, карамель, — що вже є модернізованою паскою. Сирники звичайні. До них є соус. Вершковий та з кмином, цедрою лайма. В Україні зазвичай не роблять паски з маком. Але в Чехії полюбляють мак, тому це приєднання до чеського смаку. Дуже цікавлять усіх паски зі смаком солоної карамелі, тому ще це незвичайно. Це вже вау!»
Модерною складовою презентація став виступ українського гуртка брейк-дансу «Bunny». Емоціями діляться юні учасниці колективу:
«Ми продемонстрували сучасний танець під «Стефанію» і брейк-данс і хіп-хоп, і народні рухи, щоб показати, як ми танцюємо. І ми любимо дуже нашу Україну».
Свій виступ дівчата звершили привітанням «Слава Україні», яке глядачі зустріли аплодисментами.
Також на цю тему
-
Новини для українців
Актуальна інформація, практичні поради, рекомендації, історії біженців. Щотижневий подкаст Radio Prague International українською
про передачу
Новини для українців у Чехії
Актуальна інформація, практичні поради, рекомендації, історії біженців. Щотижневий подкаст Radio Prague International українською
