6) Сіржем. Чи не це сільце на півночі Чехії надихнуло Кафку на його «Замок»?
Сіржем, маленьке село в славнозвісному жатецькому хмелярському регіоні, відіграло важливу роль у житті Франца Кафки. Він жив тут наприкінці Першої світової війни в час, коли в нього якраз відкрився туберкульоз. У маєтку своєї сестри він знайшов спокій, природу й свіже повітря. І, можливо, й натхнення для свого славнозвісного роману «Замок».
«Ми стоїмо на мості, яким К. приходить у село, і бачимо там на пагорбі будівлю зерносховища, що нагадує замок. К. йде далі. Друга будівля праворуч була тоді корчмою, що належала броварні Dreher, а праворуч бачимо кузню. Там працював чоловік корчмарки з корчми навпроти. Там поселився К., і там жив і Кафка, коли приїжджав до Сіржемі».
Із Давідом Гербліхом, місцевим мешканцем, який береже пам’ять про письменника, ми йдемо слідами Франца Кафки, а можливо, і землеміра К., головної дійової особи роману «Замок». Герой одного з найвідоміших творів славетного письменника приїжджає невідомо звідки до невідомого села, щоб влаштуватися тут на роботу. Невдовзі він помічає, що місцеві мешканці не вірять йому і бояться його. Спершу він не розуміє цього, та поступово з’ясовує, що на все тутешнє життя чинить вплив через більш чи менш значущих бюрократів таємничий замок над селом.
Книжка має багато тлумачень. І досі не припиняються спекуляції про місце, яке мало стати прообразом Замку.
Сільце з дивною назвою посеред плантацій хмелю
Сіржем, мале сільце на півночі Чехії, нині частина містечка Блшани, коли до нього 12 жовтня 1917 року приїхав Франц Кафка, було селом у німецькомовних Судетах із німецькою назвою Цюрау, і було воно більше й ширше, ніж сьогодні. Чому ж туди приїхав Кафка, розповідає Давід Гербліх.
«Франц Кафка мав тут шваґра Карела Германна, його найстарша сестра Ґабріелла взяла його собі за чоловіка. Карел Германн був із великої родини, якій належало тут кілька маєтків і будівель.
Кафка приїхав сюди у відпустку, бо в нього вже вперше пішла горлом кров, так що він не повернувся на роботу і залишався тут вісім місяців, аж до весни 1918-го. В той час тут була і друга сестра Оттла, яка приїхала допомагати Ґабріеллі на господарстві.
Приїжджали сюди до Кафки і його колеги з роботи, які мали фотоапарат, і з того часу походить кілька фотографій, які документують його перебування тут».
Фотографії ми розглядаємо за склом у вітрині на сільському майдані. Вже перша заперечує помилкове твердження про перебування Кафки — що він жив у будинку з номером 35. Насправді головним місцем, де він жив, був будинок номер 15.
«Ось можна подивитися крізь весь будинок — там, де були задні двері, зараз вікно. Будинок позаду — це ось цей будинок навпроти. І стара акація досі там є. А ось менш відома фотографія, тут перед стодолою, де стоїть Оттла і гості з Праги. А на наступній Оттла вже в іншому вбранні, і тут написано — з двоюрідною сестрою Ірмою, але, найімовірніше, то була Кафкова шваґрова».
Сьогодні ми уявляємо Франца Кафку як інтелектуала — звичайно, завдяки його книжкам. Але, як можемо дізнатися від Давіда Гербліха, тут, у Сіржемі, він працював у маєтку, спортував, колов дрова…
«Із записами тих часів справа складніша, бо тут після 1945 року населення виселили, лишилася тільки пара німецьких родин, мішаних, які ще Кафку пам’ятали. Він тут писав листи, писав щоденники, написав тут «Сіржемські афоризми», це однозначно.
Великі дебати тривають щодо замку. Коли гуляєш селом, можна уявити, що він писав це тут. У 60-х роках тут були й Мілош Форман із Вацлавом Гавелом, це було після Лібліцької конференції (зустрічі 1963 року в замку Лібліце, присвяченої Францові Кафці — ред.), і шукали, досліджували, де ж жив Кафка. Вони пішли в національний комітет (орган влади за комуністів, поєднання місцевої ради і її виконкому — ред.). Але, на жаль, не знайшли тих, хто б іще пам’ятав Франца Кафку. А в національному комітеті їм голова сказав, що взагалі нічого не знає, хто такий той Кафка.
Дослідники, які приїжджали сюди заради Кафки, були містифіковані листівкою, яку він написав Максові Броду і на ній позначив стрілочкою, де він живе, але помилився, і Оттла це виправила. То був будинок із реєстраційним номером 35, він там дійсно жив на самому початку, але йому докучало піаніно в будинку навпроти. Він писав, що єдине піаніно в північно-західній Чехії — саме навпроти його дому. І дочка тієї дівчинки, яка там грала, щороку приїжджає сюди з Німеччини, і вона привезла мені кілька фотографій своєї матері.
Потім йому докучали вози, що їздили просто попід вікном. Відомо також, що йому докучали й миші, і він узяв собі кішку, але вона йому теж докучала. Тож сестра переселила його.
І там він отримав спокій, дивився на поля, як їх засівають селяни. Знаю, що він збирав картоплю на полі, порався в хліву, писав листи, писав своїй подрузі Феліції Бауер до Берліну і на трьох сторінках описував життя свині.
Наприклад, він ходив у гості до Файґлів, родини землевласника, який мав сім дочок, і Кафці подобалася наймолодша, найменша з них, вона носила білого кролика на плечі».
Також на цю тему
-
Слідами Франца Кафки
Де виростав всесвітньовідомий письменник, які місця давали йому натхнення, де він перебував вільний час, і взагалі: яким був Кафка як жива людина?
