Туристичні й паломницькі стежки через Чехію пропонують чудовий спосіб дослідити країну
Ян Гоцек — мандрівник-ентузіаст, туристичний гід і оглядач, який пройшов деякі з найскладніших маршрутів у світі. У 2020 році він створив комплексну мережу далеких туристичних і паломницьких маршрутів через Чехію під назвою Via Czechia. Маршрути тягнуться приблизно на 10 тисяч кілометрів, проходять через найнижчі й найвищі точки країни і пропонують незліченну кількість можливостей вивчити її природні й історичні пам’ятки.
Коли я зустрілася з Яном Гоцеком, щоб обговорити Via Czechia, я почала з запитання, як у нього виникла ідея проєкту.
— Я завжди ходив у походи і проводив час на природі. Це моя пристрасть і частина мого життя. Я також багато подорожую за кордон. 2019 року я поїхав до Бутану в Гімалаях, щоб пройти «Маршрут Снігової людини», який вважається одним із найважчих маршрутів у світі. І тут мені й спала на думку ця ідея.
Ми пробули в горах близько місяця, далеко від цивілізації, тому це був ідеальний момент, щоб помріяти про такі речі, про нові ідеї. Так це мені й спало на думку.
Коли я повернувся додому, я почав працювати над системою трас для пішохідного й велосипедного туризму, а також для бігових лиж і водного туризму в Чехії.
— Як ви почали створювати ці траси? Придумати ідею — це одне, а реалізувати її…
— Система Via Czechia наразі складається з шести маршрутів, але я почав із найдовшого і найскладнішого, Північної стежки, яка з’єднує крайню західну і крайню східну точки. Це найдовший маршрут у Чехії, його довжина становить 1058 кілометрів. Маршрут проходить через найвищу і найнижчу точки Чехії і через більш ніж 50 гір висотою понад 1000 метрів.
Тож я почав із цього у 2020 році, і того ж року я створив Південну стежку, яка пролягає вздовж південної частини чеського кордону, також з’єднуючи найсхіднішу і найзахіднішу точки. Так що ці дві стежки були першими, і якщо ви подивитеся на мапу і пройдете цими двома стежками, ви фактично обійдете навколо країни.
Пізніше я додав дві центральні траси. Одна з них також проходить від крайньої східної до крайньої західної точки, це Центральна стежка, а інша з’єднує північ і південь, і я назвав її Стежкою середзем’ям.
— На даний момент існує шість маршрутів загальною довжиною близько 10 тисяч кілометрів. Чи означає це, що Via Czechia завершена, чи ще триває якась робота?
— На даний момент я цілком задоволений мережею в тому вигляді, як вона є. Крім чотирьох трас, про які я вже згадував, є ще дві. Вони трохи коротші, але все одно простягаються приблизно по 350 кілометрів.
Одна — це Стежка Сілезією, яка пролягає через усю історичну область Сілезії, а остання — це Чесько-Моравська стежка, яка є досить новою і проходить уздовж історичної межі між власне Чехією (Богемією) і Моравією.
Це історична межа, вона вже нічого не розмежовує, але все одно цікаво йти цією лінією через міста й гори і порівнювати життя з одного боку, тобто Чехії / Богемії, і з іншого боку, тобто Моравії.
— У Чехії є досить унікальна система позначених пішохідних туристичних трас. Чим відрізняється ваша система?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
— Так, у Чехії є багато позначених маршрутів, але система трас Via Czechia, я б сказав, логічна. Вона має сенс. Вона була створена для людей, які люблять далекі походи, багатоденні походи. Ці маршрути були створені з метою поєднати приємні місця, де люди можуть зупинитися на ночівлю, де можна поспати і продовжити шлях наступного дня.
Вони також проходять через багато місць релігійного паломництва. Наразі понад 100 паломницьких місць поєднані трасами Via Czechia. Тож це не просто туристичний маршрут, це ще й паломницький маршрут, паломницька стежка.
Ви можете пройти трасу відразу, що досить важко, але також можете розділити її на коротші походи, наприклад, походи вихідного дня або чотири-п’ятиденні походи. Тоді ви можете піти додому, а потім повернутися й продовжити похід.
— Ви згадали про найскладнішу трасу — Північну. Чи можете ви сказати, що з усіма цими трасами зможуть впоратися і молодші чи недосвідчені туристи?
— Так. Насправді стежкам Via Czechia вже три роки, тому ми вже маємо певний відгук і досвід, і я знаю, що цими стежками ходить багато молодих людей і багато сімей із малими дітьми. Головне — обрати легшу частину або почати з коротшої траси або з траси, яка не така горбиста, не така складна для дітей.
Наприклад, Південна стежка набагато легша, ніж Північна. Або якщо ви пройдете Стежку середзем’ям із півночі на південь, то це лише 600 кілометрів, тому вона не така вже й довга. Тож я впевнений, що кожен зможе знайти якраз те, що потрібно для себе.
Також деякі ділянки трас можна подолати на човнах чи плотах. Можна сісти в каное, можна кілька днів покрутити педалі. Кожна траса має й велосипедний маршрут, тому можна поміняти один спосіб подорожі на інший або проїхати всю трасу велосипедом.
— Отже, якби я хотіла пройти Via Czechia, де б я могла знайти інформацію?
— Найкращим джерелом інформації є наш сайт viaczechia.cz. Також є онлайн-карти. Ви можете завантажити файли GPX, які можна легко використовувати на будь-якому пристрої, як-от телефон чи розумний годинник. По всій країні також продаються паперові карти з позначеними маршрутами Via Czechia.
Ви також можете завантажити детальний опис маршруту на сайті, який зараз доступний лише чеською мовою, але, сподіваюся, незабаром він буде перекладений і іншими мовами.
І я хотів би також згадати книжки, які я написав про кожну стежку. Зараз є чотири книжки — «Північна стежка», «Південна стежка», «Центральна стежка» і «Стежка середзем’ям», — а ще дві будуть випущені незабаром.
— Я звернула увагу, що ваш сайт доступний багатьма іноземними мовами. Які відгуки ви отримуєте від іноземних мандрівників?
— Зазвичай ці мандрівники звертаються до мене електронною поштою з якимись запитаннями або публікують свої дописи на нашій сторінці у фейсбуці, тому що Via Czechia також має досить велику групу у фейсбуці, де люди можуть ділитися досвідом або ставити запитання.
Тож я бачу, що ці маршрути досить популярні серед польських туристів, наприклад, — але у нас також були туристи з Німеччини, Австрії, Нової Зеландії чи Канади.
— Як ви сказали, ви сам досвідчений мандрівник. Чи було щось, що вас здивувало у вашій власній країні? Ви зробили якісь нові відкриття?
— Так, я зробив багато маленьких відкриттів. Я називаю це дослідженням, тому що, хоча наша країна ідеально змапована, ви все одно можете знайти багато місць, які ніколи раніше не відвідували. Мені знадобилося близько трьох років, щоб подолати всі ці стежки, і я отримав багато приємних вражень.
— Тож чи можете ви згадати деякі з ваших улюблених місць на Via Czechia?
— Одні з моїх улюблених місць — це лісові бари із самообслуговуванням, що є новим явищем у чеських горах. Вони почали з’являтися в останні пару років.
Ці місця дуже приємні для людей, які подорожують, тому що під час прогулянки можна підкріпитися в лісі. Зазвичай вони розташовані в гарному місці, десь біля струмка.
Там є бляшанки охолодженого пива чи лимонаду і якісь закуски. Ви берете їх, платите в касу і далі продовжуєте свій похід. Тому ці місця фантастичні.
Я також хотів би згадати місцевість у західній частині Чехії, яка називається Чеський ліс. Туди мало хто їздить, тому що там густі ліси, не надто розвинена інфраструктура і не так багато місць для ночівлі.
Тут я знайшов Арноштову фабрику для полірування скла — це руїни старого цеху для полірування скла. Дуже цікаво було побачити цю стару споруду, що стоїть серед високих дерев, геть заросла, із залишками старих полірувальних машин. Я дуже люблю такі місця.
— Чим походи в Чехії відрізняються від інших країн Європи? Чи можете ви сказати, що по цій країні легко ходити?
— У Чехії є багато унікальних речей, наприклад, густа мережа позначених маршрутів, про яку ми вже згадували. У ній є різноманітні ландшафти, красиві гори й глибокі долини, і, перш за все, багато мальовничих міст і сіл. Тож я б сказав, що всю країну насправді легко пройти, і таке різноманіття робить її дуже цікавою!
— І, нарешті, тепер, коли Via Czechia більш-менш завершена, чи маєте ви якісь плани на майбутнє?
— Що стосується далеких походів, я думаю, що багато можливостей є в сусідній Словаччині, тому я планую здійснити там кілька далеких походів. Але навіть тут, у Чехії, є ще багато місць для вивчення, тож хто знає, що буде далі?
