У Чехії ще долають наслідки повеней, та вибори почалися за розкладом
Протягом двох днів, як заведено в Чехії, у п’ятницю й суботу, чехи обиратимуть новий склад крайових рад, а також переобиратимуть третину Сенату — верхньої палати парламенту.
Повенева ситуація досі триває на півдні і на півночі Чехії, деінде вже почалося прибирання. Під час повені лунали заклики відкласти нинішні вибори. Але, як заявили у владі, це було б практично неможливо — для цього довелося б змінювати законодавство. Тож тепер у тих територіальних громадах, які через наслідки повені не мають можливості організувати виборчий процес, їх забезпечує Міністерство внутрішніх справ.
Вибори крайових рад відбуваються що чотири роки. Нині вони відбуваються в 13 з 14 країв Чехії: Прага, яка є одночасно і краєм, і територіальною громадою, обирає свої органи влади в інший термін, разом із іншими містами й селами.
У Сенаті, каденція депутатів якого становить шість років, що два роки переобирають третину складу — 27 сенаторів із 81. Тож нині ці вибори відбудуться в 27 виборчих округах, зокрема і в Празі.
Представницький орган самоврядування, що в Україні називається «рада» — наприклад, обласна рада, — в Чехії має назву zastupitelství — «представництво». Але є і rada — наприклад, rada kraje, — і в Чехії це виконавчий орган влади. Додамо, що, на відміну від України, в Чехії місцева влада має не дві гілки — представницьку і виконавчу, — а три: представницьку (zastupitelství), виконавчу (rada) і організаційно-адміністративну — úřad (багатозначне слово зі значеннями «орган», «відомство», «установа»), наприклад, krajský úřad; у містах ідеться фактично про мерію, у великих містах це magistrát.
Виборчий процес у Чехії помітно відрізняється від українського. Всі вибори завжди відбуваються два дні: в п’ятницю з 14-ї до 22-ї години і в суботу з 8-ї до 14-ї. Це дає можливість, наприклад, охочим виїхати на вихідні з місця проживання проголосувати після роботи у п’ятницю або рано-вранці в суботу.
Іще напередодні виборів виборцям поштою доставляють бюлетені для голосування, щоб вони мали час вивчити їх і остаточно вирішити, за кого голосувати. Якщо бюлетенів раптом не пришлють, на виборчих дільницях завжди є запасні.
Голосування для кожного виборця відбувається на дільниці тільки за місцем реєстрації постійного місця проживання. Якщо хтось знає наперед, що в дні виборів там не буде, можна отримати «посвідчення виборця», аналог колишнього українського відкріпного талона, що дає право голосувати на іншій дільниці. Зрозуміло, що на нинішніх виборах такі посвідчення можна використати тільки в межах свого краю чи свого сенатського виборчого округу.
Вибори до Сенату відбуваються за мажоритарним принципом. Якщо жоден кандидат не набирає відразу понад 50 відсотків голосів, через тиждень відбувається повторне голосування, в якому обирають одного з двох найуспішніших кандидатів.
Вибори до крайових рад, як і до нижньої Палати депутатів парламенту, відбуваються за партійними списками. При цьому виборець може не тільки обрати список політичної сили, а й скористатися можливістю «kroužkování» — обвести кружечком номери в списку найбажаніших для себе кандидатів, не більш ніж чотирьох. Ці преференційні голоси враховуються під час підрахунку і можуть помітно змінити порядок кандидатів у списку порівняно з тим, як його уклало партійне керівництво, перемістивши «закружкованих» на вищі місця.
Для кожного кандидата, коли йдеться про вибори до Сенату, чи для кожного партійного списку друкується окремий бюлетень. На дільниці виборець, посвідчивши свою особу, отримає офіційні виборчі конверти. У кабінці для голосування виборець вкладає в конверт один бюлетень обраного ним кандидата чи політичної сили (партії, коаліції) і, за бажанням, може «закружкувати» в партійному списку номери не більш ніж чотирьох кандидатів. Конверти зі вкладеними бюлетенями вкидаються до скриньок.
Після закриття дільниць удень у неділю починається підрахунок голосів. Як правило, в Чехії це відбувається швидко — результати стають відомі вже під вечір чи пізнього вечора.
Важливі вибори наступного року
За оцінками чеських оглядачів, сенатські вибори не підірвуть наявну в верхній палаті більшість представників нинішньої урядової коаліції. Ситуація може змінитися наступної осені, коли обиратимуть нижню палату.
За опитуваннями, найпопулярнішою з великим відривом залишається нині опозиційна популістська партія ANO. Вона й нині має найбільше мандатів у Палаті депутатів, але їй не вистачило підтримки для формування свого уряду, тож його сформували партії, що були в опозиції за попередньої влади цієї партії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Ця партія, зокрема, в питанні України переважно дотримується позиції про негайне припинення бойових дій і переговори між Києвом і Москвою без виведення російських військ із України (не згадуючи про те, що це є по суті частковим виконанням вимог Москви), а чинний проукраїнський уряд Чехії вона критикує за «розпалювання війни» і називає президента Чехії «розпалювачем війни». Наступної осені ця партія має добрий шанс повернутися до влади.
І коли 19 вересня Європейський парламент значною більшістю голосів ухвалив резолюцію з закликом до всіх країн Євросоюзу зняти всі обмеження для України на використання наданих ними озброєнь, щоб ними можна було завдавати ударів по цілях на території Росії, за неї не проголосував жоден із семи чеських євродепутатів від партії ANO: двоє утрималися, п’ятеро взагалі не голосували.
