У ставленні до дезінформації чехи поділяються на п’ять груп. Найстійкіші — проукраїнські демократи
Раціональні люди з демократичним мисленням виявилися найбільш стійкими в протистоянні різноманітній дезінформації, мовиться в новому дослідженні чеських учених.
Проросійські посткомуністи, невизначені, антиросійські демократи, проукраїнські демократи і цілком дезінформовані — такі групи чеського суспільства за підходом до неправдивих і дезінформаційних тверджень визначили дослідники Психологічного інституту Академії наук Чехії і Національного інституту SYRI.
Вони аналізували відповіді людей на 30 запитань, що визначали ставлення респондентів до брехні й дезінформації. І статистичним способом визначили головні спрямування дезінформації: змови про COVID-19, проросійські політичні наративи, економічні наративи, спрямовані проти українців, і думки щодо загальної вини росіян у війні проти України.
«Нас не цікавили пересічні дані про пересічного чеха, ми радше намагалися виявити конкретні дезінформаційні профілі і профілі тих, хто успішно протистоїть дезінформації», — заявила керівниця дослідження Мартіна Кліцперова.
Майже половину опитаних — 48% — склали невизначені. 22% — проукраїнські демократи, як назвали цю групу дослідники. Досить подібні до них антиросійські демократи значно менш численні — 7%. Противагу їм склали проросійські посткомуністи (15%), і ще 9% — це антисистемна група цілком дезінформованих.
Як мовиться в дослідженні, проукраїнські демократи стійкі проти «ковідних» теорій змови, рішуче відкидають проросійську політику, як і антиукраїнські економічні позиції, пов’язані з війною Росії проти України (йдеться про ставлення до санкцій проти Росії і до підтримки України й українців чеським урядом). Схожий профіль мають і антиросійські демократи — вони різняться між собою в ставленні до вини росіян. Антиросійські демократи вважають, що вина чи принаймні відповідальність за війну має стосуватися всіх росіян, проукраїнські демократи з цього приводу вагаються.
Натомість проросійські посткомуністи до певної міри вірять у «ковідні» теорії змови, вони погоджуються з проросійськими політичними наративами і антиукраїнськими економічними поглядами, а вину росіян рішуче відкидають.
Невизначені, що складають найбільшу групу населення, в усіх категоріях пересічно дотримуються середньої невизначеної позиції. Але, як зазначила керівниця дослідження, «хоча вони пересічно вкрай обережні, це не означає, що вони всі байдуже ставляться до важливих аспектів політичного життя, і вже зовсім це не значить, що вони нечутливі чи не бажають допомагати». За даними дослідження, 60% представників цієї групи заявили, що якось допомагали українцям, а ще 20% принаймні думали про це.
І, нарешті, група цілком дезінформованих схильна і до «ковідних» теорій змови, і до проросійської політики й антиукраїнських економічних позицій, а щодо вини росіян вони нейтральні. Це люди з високим рівнем розчарування в суспільстві і високим рівнем політичної відчуженості від нього, загалом із низьким рівнем освіти і з найвищим із усіх груп рівнем віри в Бога; три чверті з них провалили перевірку на логічне мислення, повідомила Кліцперова.
Досліджування здійснювали в десять хвиль, починаючи з 2020 року і ставлячи запитання про актуальні в кожен момент теми: спершу про дезінформацію, нерозуміння чи пропаганду щодо COVID-19, потім щодо проросійських чи проукраїнських наративів. Крім основних питань, респонденти відповідали ще на сотні додаткових, що давало можливість повніше окреслити їхні профілі. В кожній хвилі брало участь близько 1 тисячі респондентів, обраних за репрезентативною для Чехії вибіркою за віком, статтю, освітою і регіоном.
