Учасниця празького хору і… працівниця МЗС Чехії: підтримати захист прав людини в Україні
У Маріанських Лазнях, курортному місті в західночеському регіоні, на день Благовіщення в перший тиждень липня відбувся концерт празького хору La Grande Bande. Українській публіці, та не тільки, чеський хор уже відомий своїм відеокліпом пісні «Плине кача по Тисині», який вони записали у співпраці з міжнародними колективами на початку повномасштабної російської агресії.
Співачка хору Зденька Цайсова, яка працює в Міністерстві закордонних справ Чехії, а перед тим вісім років працювала в чеському посольстві в Києві, в тому числі і заступником чеського посла, розповіла про проєкти допомоги Україні від чеського МЗС.
— Тут ми декілька днів тренувались, щоб могли дати концерт у Маріанських Лазнях. Ми тут були десь за 25 кілометрів від Маріанських Лазнів і співали днями, готувались на концерт.
— Тут багато, десь дві тисячі, людей, евакуйованих від війни з усієї України, і, звичайно, вони такі культурні заходи дуже вітають. Зараз у дітей канікули.
— Мої друзі, які тут зі мною виступали, з La Grande Bande, першу річ, яку зробили після вторгнення Росії в Україну рік тому, у лютому, — ми вивчили пісню «Пливе кача по Тисині». І зробили міжнародний проєкт, коли там співають люди в Чехії, Грузії, десь поза океаном, і змонтували відеокліп, щоб показати, як єднаються голоси всього світу. І вони тримають кулачки за Україну, вони допомають, і не тільки тим, що співають, але й надають моральну, духовну підтримку, і грошима в тому числі. Це в мене не тільки професія, але й життя, любов до України.
— Ви працювали в чеському посольстві в Україні, так?
— Так, я працювала заступником посла в Києві.
— Із того часу і як зараз розвивається допомога Чехії для України, чи ви переймаєтесь цим питанням?
— Я працюю в департаменті прав людини у Міністерстві закордонних справ, тобто за нами є допомога така: підтримка громадянського суспільства, підтримка незалежних ЗМІ, — бо ми розуміємо, що ситуація дуже важка. І, в тому числі, ми допомагаємо таким українським організаціям, які там досліджують злочини проти людяності, які відбуваються саме на вашій території. Україна — це тема номер один не тільки для мене особисто, бо я там прожила вісім років загалом, але, в принципі, для всіх моїх співробітників, навіть скрізь усі департаменти. Мій департамент займається речами, про які я вже казала.
— На Донбас ішло і зараз іде дуже багато допомоги. Чеські гуманітарні організації туди їздять, скажімо, «Людина в біді» (Člověk v tísni) там дуже багато допомагає. Потім «Команда для України / Team4Ukraine».
— Так, це тісна співпраця, ми даємо гроші неурядовим організаціям, не тільки чеським, але й українським, таким, наприклад, як «Зміна». Зараз пройшов конкурс, і ми підтримали дуже багато українських громадських організацій з питань прав людини, які саме цим опікуються також. Туди ідуть гроші від багатьох донорів, і це наша ніша, якою ми опікуємся дуже давно. Це були не тільки території на тимчасово окупованому Донбасі.
— Це важливо. Якраз недавно я говорила з українським волонтером, Дмитром Січнем, ветераном АТО на Донбасі, а зараз він живе біля Коростеня, в Житомирській області, і там заклав свій благодійний фонд «Янголи спасіння України», і він мене розпитував, як зробити так, щоб отримувати кошти. Тобто він трохи співпрацював з «Людина в біді». Але що йому робити далі? Я так зрозуміла, що він хотів би якось приєднатися, так, щоб співпраця з чехами була.
— Те, що їх підтримують міжнародні донори, — це добре. Але у першій лінії саме люди з України. Якщо це волонтери України, то нехай вони пишуть вашим українським волонтерам. Бо це моя особиста думка, і не тільки моя, що у вас найяскравіше і дуже міцне громадське суспільство. То давайте з ними в першу чергу працювати.
