Українці майже перестали подавати нові повідомлення про воєнні злочини — прокуратура

Люди, як повідомляли про ймовірні воєнні злочини, скоєні на території України стосовно цивільних осіб чи важливих об’єктів на кшталт лікарень або шкіл, останніми тижнями майже перестали звертатися до чеської поліції чи прокуратури, пише інтернет-видання Novinky.cz.

Мартін Білий|Фото: Zuzana Jarolímková, iROZHLAS.cz

Як сказав виданню прокурор Мартін Білий із Вищої прокуратури в Празі, який відповідає за перевірку таких повідомлень, у більших обсягах свідчення надавалися після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну — тоді до Чехії почали масово прибувати українські біженці, які повідомляли чеським органам про воєнні злочини, свідками чи й жертвами яких вони були. Нині ж, за його словами, кількість таких повідомлень зовсім невелика.

За словами Білого, величезна більшість свідчень про ймовірні воєнні злочини стосувалася дій російських військових підрозділів — найчастіше за статтею Кримінального кодексу Чехії про використання заборонених бойових засобів і недозволеного способу ведення бою. Також була отримана інформація і про підозри за статтею про воєнну жорстокість.

Якщо ви чи хтось із ваших знайомих біженців були свідками можливих воєнних злочинів в Україні або жертвами таких злочинів, не вагайтеся звернутися до чеської поліції, особисто чи через волонтерів, щоб дати свої свідчення: oznameni.policie.cz

Кримінальні провадження, пов’язані з воєнними злочинами в Україні, веде в Чехії спеціальний підрозділ поліції — Національний центр боротьби з тероризмом, екстремізмом і кібернетичною злочинністю, який співпрацює і з українськими правоохоронцями. Як саме і скільки таких проваджень зараз розглядаються, прокурор не став уточнювати.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

У Чехії зареєстровано вже 3500 воєнних злочинів Росії проти України

Але ще в червні минулого року керівниця Вищої прокуратури в Празі Ленка Брадачова повідомляла, що на той час чеські слідчі і прокурори у Празі розглядали завдяки інформації від українських біженців близько 3500 справ щодо воєнних злочинів, скоєних у перебігу війни Росії проти України щодо українського населення. Із того 700 справ стосувалися нападів на важливі цивільні об’єкти — лікарні, соціальні заклади, школи.

Водночас Мартін Білий наголосив: «Важливо звернути увагу, що зовсім не кожна підозра на воєнний злочин є дійсно воєнним злочином, як його визначає міжнародне гуманітарне право». До того ж перевірку заявлених випадків ускладнює те, що ймовірний злочин відбувся в іншій країні, до того ж нерідко в місці, де воєнний конфлікт триває далі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Кримінолог Петр Пойман: документування воєнних злочинів росіян запобігає ризикові наближення війни до Чехії

Доказами в справах про ймовірні воєнні злочини, за словами Білого, є переважно свідчення безпосередніх очевидців подій чи опосередковані свідчення — їх були десятки. А от автентичних електронних доказів, таких, як аудіо- чи відеозаписи, що прямо фіксували б підозрювані протиправні дії, значно менше.

Причин цього кілька. Наприклад, у момент обстрілу люди ховалися, побоюючись за своє життя й безпеку, і не мали можливості знімати сам напад — максимально вже його наслідки. Так само, коли свідки перебували на окупованих територіях і потім діставалися на неокуповані території України чи до інших країн, вони, як правило, стирали всі дані на своїх мобільних телефонах із міркувань безпеки, коли проходили через російські пункти контролю, пояснив прокурор.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Сім років в’язниці чеському добровольцеві, який воював за Україну. А також мародерствував

Серед імовірних воєнних злочинів у зв’язку з війною Росії проти України, які розглядають чеська поліція і органи прокуратури, один уже дістався до суду. Але він стосується дій не російських чи українських військових, а чеха. 27-річний Філіп Сіман, який навесні 2022 року нетривалий час служив в українському добровольчому формуванні «Карпатська січ», отримав сім років позбавлення волі (вирок іще не набув чинності) за мародерство.