Українські біженці потерпають від депресій, але не вирішують цю проблему, встановило дослідження
Підтримка біженців у галузі психічного здоров’я все ще недостатня, випливає з дослідження, оприлюдненого в журналі Psychiatry Research.
За даними дослідження, що його здійснили, зокрема, Соціологічний інститут Академії наук Чехії і Національний інститут SYRI, серед українських біженців у Чехії понад 41 відсоток мав депресію середньої чи значної тяжкості і понад 23 відсотки пригніченість середньої чи значної тяжкості.
«Наші результати на вибірці з більш ніж 1300 українських біженців свідчать, що на депресії й пригніченість потерпає значна частка їх. Це стосується, зокрема, жінок і молодих дорослих віком до 30 років — у цих категорій значно вища ймовірність, що вони будуть мати проблеми зі психічним здоров’ям», — зазначив один із дослідників Матоуш Пілначек.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Тривогу викликає й той факт, що значна частина біженців, які відчувають ознаки середньої чи тяжкої пригніченості або депресії, практично не вирішують цієї проблеми. «Вони просто не сприймають труднощі зі психічним здоров’ям як проблеми. Тому менш імовірно, що вони звернуться по допомогу. Недостатнє визнання цих проблем і незадовільно низька міра звертань по допомогу в галузі психічного здоров’я вказують на потребу програми грамотності в галузі психічного здоров’я, спрямованої безпосередньо на цю категорію населення», — звернув увагу Пілначек.
Такі програми мали б підтримувати усвідомлення проблем зі психічним здоров’ям і зняти тавро з цих проблем, забезпечити людей знаннями для підвищення їхнього психічного комфорту і стійкості й дати їм можливість у разі потреби знайти адекватну підтримку, вважають дослідники. Також треба б звернути увагу на специфічні потреби цієї групи. «У зв’язку з мовним бар’єром і культурними розбіжностями вважаю за ключове створення програм, якими б керували українські фахівці і які б працювали українською мовою. Такі програми могли б зробити значний внесок у зняття тавра зі психічних проблем і розширити доступ до психічної допомоги», — вважає співавторка дослідження Зої Ґерреро з Національного інституту психічного здоров’я.
Результати чеських дослідників відповідають даним їхніх колег за кордонами Чехії, наприклад, у Польщі чи в Україні, де науковці теж виявили схожий рівень депресії чи пригніченості серед українців, які потерпають від війни. «Перешкоди в доступу до психічної допомоги, про які згадували респонденти в нашому дослідженні, схожі на ті, що їх згадували в інших дослідженнях, а це вказує на потребу освіти про різні типи доступної допомоги і про те, коли по неї звертатися», — підсумував Пілначек.
