Українські працівники в Чехії потерпають від прихованих «агентур»

Ці нелегальні агентства-посередники, які формально наймають біженців до себе, а потім передають їх для роботи в інших закладах, вигадують дедалі складніші схеми, щоб уникнути покарання. При цьому такі агентства не мають належних дозволів і часто не дотримуються Трудового кодексу, пише інтернет-видання Seznam Zprávy.

Воно наводить один із випадків: біженка працювала через таку «агентуру» на складі, отримувала близько 20 тисяч крон на місяць. І все було добре, доки вона не зазнала на роботі травми — бо тут з’ясувалося, що права на оплачений лікарняний вона не має. Агентство звітувало органам соціального забезпечення, що жінка отримувала по 2500 крон, а така платня не призводить до участі в лікарняному страхуванні, яке забезпечує виплати в разі короткотермінової втрати платні через хворобу, травму тощо. Про цей випадок розповів координатор роботи з українцями доброчинної організації Diakonie Západ у Плзенському краї, який не бажав, щоб його ім’я було оприлюднене, через побоювання за власну безпеку.

Керівник Асоціації агентств працевлаштування Радован Буркович звертає увагу, що робоча сила, яку надають нелегальні «агентури», особливо приваблива: ці люди потрапляють на якусь роботу, і ніхто вже не цікавиться, скільки часу вони там працюють — хоч і по 12 чи 16 годин, чи мають вони належний робочий одяг і взуття, чи відбули вони потрібне навчання і медичний огляд. «Така людина дешева на вході, дешева в перебігу праці і дешева на виході», — каже він.

Вирватися з залежності може бути непросто

І випадків таких нечесних дій стає дедалі більше, свідчать дані Державного управління трудової інспекції. При цьому, каже Буркович, через малу кількість трудових інспекторів, які не мають можливості здійснити більше перевірок, ці дані — лише верхівка айсберга. І ці дані викликають стривоженість в організацій, які опікуються мігрантами.

Такі працівники часто не мають чинних трудових контрактів, ніхто не фіксує їхній робочий час, їм не оплачують переробітки. Але біженці йдуть на це, бо для багатьох із них такі «агентури» є найпростішим способом отримати працю — адже в багатьох випадках їхніми власниками є теж мігранти, каже директорка Асоціації інтеграції й міграції Маґда Фалтова. Їм не потрібна чеська мова — всі говорять українською. І такі «агентури» дуже швидко взяли приціл на біженців. І коли почати працювати через них, то вирватися з такої залежності буває дуже непросто, додає вона.

Механізми експлуатації стають дедалі заплутанішими

Із приходом до Чехії воєнних біженців, які, на відміну від звичайних мігрантів, мають тимчасовий захист і тим самим, принаймні теоретично, вільний доступ на чеський ринок праці, механізми їхньої експлуатації стають дедалі хитрішими. Як каже згаданий координатор роботи з українцями доброчинної організації Diakonie Západ, найчастіше йдеться про переплетення ланцюга суб’єктів, часто поєднаних і з легальними агентствами працевлаштування. І все це працює доти, доки в працівника не настане проблема — як в описаному на початку випадку з неоплачуваним лікарняним.

За словами цього координатора, який займається допомогою українцям у таких випадках, коли вони намагаються через ланцюжок договорів з’ясувати, хто за цього працівника відповідальний, то виявляється: «Дуже часто ми доходимо до того, що не ясно, на кого вони власне працювали. Медичне страхування оплачував один суб’єкт, контракт був укладений із іншим, соціальне страхування не оплачував ніхто або оплачував третій суб’єкт, а вказівки щодо роботи давала людина ще з іншого суб’єкта».

Нинішня система не може нічого зробити. Є сподівання на новий закон

Організація «Людина в скруті» у зв’язку з цією проблематикою вирішила створити окрему робочу групу з питань трудової експлуатації. Її керівниця Ева Мала звертає увагу: «Найбільше тривожить навіть не кількість людей, із якими це стається, а те, що нинішня система де-факто не здатна нічого з цим зробити. Люди не мають кому поскаржитися, не мають куди звернутися по допомогу. Їм ще й деколи погрожують працедавці, тож вони бояться вирішувати свої питання офіційно. Результат, таким чином, непевний, а шлях до нього довгий і сповнений страху».

Тим часом викривати такі приховані агентства важче, ніж контролювати легальні, каже Маґда Фалтова: «Мігранти не мають жодної підстави співпрацювати з трудовою інспекцією. Невиплаченої платні вони все одно не доможуться, покарання ж роботодавця нічого не принесе мігрантові, крім втрати роботи».

Як пише видання Seznam Zprávy, є сподівання на зміну ситуації у зв’язку з законопроєктом про зміни до закону про працевлаштування, який зараз перебуває на розгляді в чеському парламенті. В п’ятницю він був схвалений у третьому й останньому читанні в Палаті депутатів і йде на розгляд до Сенату.