Уряд Чехії схвалив підвищення суми допомоги на житло для «вразливих» біженців

Для цієї категорії осіб із тимчасовим захистом при визначенні суми гуманітарної допомоги будуть враховувати суму на оплату житла у вдвічі більшому розмірі, ніж нині.

Як повідомив на пресконференції міністр праці і соціальних питань Маріан Юречка, при проживанні в житлі, зареєстрованому в спеціальному реєстрі, таким біженцям будуть надавати 6 тисяч крон на місяць на людину замість нинішніх 3 тисяч, а при проживанні в незареєстрованому житлі — 4800 крон на місяць замість 2400.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Lex Ukrajina 6: від вересня наступного року мають скасувати «вразливий» статус біженців

Як повідомило Мінпраці, нинішнє рішення також виходить із того, що «вразливим» біженцям буде скасоване безплатне проживання в гуманітарному житлі. Тому зростання виплати на житло має полегшити їм переселення в звичайні житлові умови.

За даними, що були додані до проєкту ухваленої нині урядової постанови, в гуманітарному житлі в Чехії нині живе близько 13 300 «вразливих» осіб. Гуманітарну допомогу отримує 97 760 біженців, із них понад 66 тисяч належить до «вразливих».

Наразі до вразливих належать діти до 18 років, студенти денної форми навчання віком до 26 років, вагітні жінки, особи, старші за 65 років, люди з інвалідністю, а також ті, хто доглядає за людьми з інвалідністю чи за дітьми віком до 6 років.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Багато українських біженців не можуть оплатити житло і працюють нелегально, каже чеський омбудсман

Вони, серед іншого, мають право залишатися в наданому їм житлі, оплаченому державою і безплатному для них, протягом невизначеного терміну, тоді як «невразливі» біженці можуть залишатися в ньому не більш як 150 днів від отримання статусу тимчасового захисту.

Відповідно до нових законодавчих змін щодо становища українських біженців, відомих як Lex Ukrajina 6, від 1 вересня 2024 року термін безплатного проживання біженців у гуманітарному житлі скорочується до 90 днів із нинішніх 150, причому для всіх без винятку — надалі всі біженці муситимуть перейти до «стандартного договірного режиму», тобто оплачувати проживання з власних коштів або з отриманої допомоги.